Опубліковано

Переступив поріг, і … вийшов в осінь

Про різні осені, про тих, кого вже немає посеред нас, про нас самих… Осінь. Вкотре рвійна душа наповнена тривожним очікуванням чогось незбагненного, прагненням збиратися в дорогу, куди? Можна до Полтави, або не на чужу для мене Чернігівщину, та краще в Ужгород або до Києва… Щоосені спомини поїдом, мов та іржа ріжуть

Далі...

“У чистій стомленій блакиті ще грає промінь полум’яний…”

Думки, які з’явилися завдяки знайомству з променистими картинами ЮРІЯ БОДНАРА В останні дні травня цього року потрапив я в обійстя творчої закарпатської родини Боднарів. Тиха частина Ужгорода, район Минай, вуличка приватних садиб дбайливих господарів. На подвір’ї пишно квітували високі кущі троянд, пахощами наповнювали повітря цвітом вкриті плодові дерева, гарнесенько підстрижений трав’яний

Далі...

Розповідь про малярство мисткині Ярослави Катран…

Усе про що хочу повідати відбувалося в Ужгороді. Під час попередніх відвідин головного міста Закарпаття, а було це - восени тамтешнього року… Оглядав картини митців – земляків у залах Закарпатського обласного художнього музею імені Й. Бокшая, посеред багатьох робіт професійних живописців поглядом прикипів до невеличкого натюрморту, подумки назвав його –

Далі...