Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям (пізнішим Поділлям) і Придунав’ям.
Укріплення було споруджено на кам’янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра та долиною впадаючої дрібної притоки. Спочатку це був замкнений земляний вал з дерев’яними стінами й оборонними спорудами. Завданням форту була оборона поселення Хотин і переправи через річку. Перша кам’яна фортеця була невеликою. Вона була розташована на самому мисі, там де сьогодні стоїть північна башта, та простягалася на південь до теперішнього комендантського палацу. Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.
Наприкінці XI століття Хотин належав до Теребовлянського князівства.
У 1140-х роках він перейшов до Галицького, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.
У 1250–1264 роках король Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо неї з’явилися семиметрова кам’яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення.
Унікальна фортеця!!!