125-ліття Віри Нечаївської-Вороної: «Кріпіть сучасне, зір в майбутнє!»
Опівночі айстри в саду розцвіли... Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів життя убирать... І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні, — І в мріях ввижалась їм казка ясна, Де квіти не в'януть, де вічна весна... Так марили айстри в саду восени, Так марили айстри і ждали весни... А
Далі...