Хто могутніший за директора НАБУ Артема Ситника, генпрокрора Юрія Луценка та голови САП Назара Холодницького? Прокурор ГПУ Володимир Казміренко? Хто ця особа і в чому її секрет?
UA 1
“Каста недоторканних”. На якому етапі наразі справи НАБУ проти топ-корупціонерів і що їм загрожує.
Станом на 30 червня 2018 року Національне антикорупційне бюро України передало до суду 143 обвинувальні акти проти 226 осіб. Частина кримінальних проваджень – резонансні справи стосовно низки українських топ-чиновників. Директор НАБУ Артем Ситник заявив у квітні, що його відомство “похитнуло касту недоторканних”. Водночас більшість найгучніших кримінальних проваджень бюро поки навіть не передано до суду. “ГОРДОН” нагадує, хто з топ-чиновників фігурує в розслідуваннях НАБУ і на якому етапі є ці справи.
“Газова справа”
За даними слідства, у 2014–2015 роках підконтрольні позафракційному народному депутату Олександрові Онищенку (до жовтня 2016 року входив до групи “Воля народу”) компанії “Карпатнадраінвест”, “Надра Геоцентр” і “Хас”, уклали договори про спільну діяльність із державним ПАТ “Укргазвидобування”, продавали видобутий газ за заниженою вартістю – наприклад, по 2,6 тис. грн за 1 тис. м³ за ринкової вартості 7 тис. грн – на товарних біржах “Центр” і “Львівська універсальна”. Його купувала низка підконтрольних нардепу компаній. Ці юрособи потім перепродавали газ суб’єктам реального сектору економіки, але вже за ціною 6,9 тис. грн. Різницю перераховували на рахунки фіктивних компаній і переводили в готівку. За інформацією НАБУ, за цією схемою продали понад 1 млрд м³ газу і вивели 1,6 млрд грн. Як наслідок “Укргазвидобування” недоотримало 740 млн грн, оскільки прибуток від реалізації мали ділити порівну.
Компанії ТОВ “Надра Геоцентр”, ТОВ “Фірма “Хас” і ТОВ “Карпатнадраінвест” також не сплатили до бюджету 2,019 млрд грн рентної плати за користування надрами. У незаконному розстроченні платежів обвинувачують екс-главу Держфіскальної служби Романа Насірова. Слідство вважає Онищенка і його матір співорганізаторами схеми.
Хто фігурує у справі. НАБУ встановило причетність до “газової схеми” 29 осіб. Організатором схеми слідство вважає Онищенка (позбавлений депутатської недоторканності), а співорганізаторами – Валерія Пісного і матір нардепа Інесу Кадирову. Восьмеро підозрюваних визнали свою провину і уклали угоди зі слідством. Обвинувальні акти проти ще 14 фігурантів, зокрема Пісного, передано до суду. Семеро підозрюваних, зокрема нардеп і його матір, перебувають у розшуку. 26 липня НАБУ завершило досудове розслідування проти Онищенка і фіндиректора підконтрольних йому підприємств. Обвинувальний акт передадуть до суду після того, як адвокати підозрюваних ознайомляться з матеріалами справи.
За інформацією Генеральної прокуратури України, Онищенко покинув Україну 2 липня 2016 року. Він говорив в інтерв’ю ТСН, яке вийшло 18 березня, що живе в Іспанії. За словами директора НАБУ Артема Ситника, іспанський суд дозволив екстрадицію політика в Україну, але рішення поки не набуло чинності, оскільки було оскаржене. Сам нардеп неодноразово заявляв, що Іспанія не готує його екстрадиції в Україну.
Що загрожує Онищенку. Директор НАБУ заявляв, що статті, які інкримінують нардепу, передбачають покарання від семи до 12 років ув’язнення.
Справа Насірова
Слідство вважає, що з травня 2015-го до березня 2016 року тодішній глава Держфіскальної служби Роман Насіров ухвалив низку безпідставних і незаконних рішень про розстрочення для підконтрольних Онищенку ТОВ “Надра Геоцентр”, ТОВ “Фірма “Хас” і ТОВ “Карпатнадраінвест” платежів із рентної плати за користування надрами на суму 2,019 млрд грн. Гроші до бюджету так і не надійшли. У НАБУ заявили, що законних підстав для рішень про розстрочення не було, їх ухвалював глава ДФС “заднім числом” і без узгодження з Міністерством фінансів.
У ніч на 7 березня 2017 року Солом’янський райсуд заарештував Насірова з правом виходу під заставу в розмірі 100 млн грн. 16 березня він вийшов на свободу після того, як дружина внесла необхідну суму.
Під час засідання з обрання запобіжного заходу підозрюваний був укритий картатим пледом, що породило хвилю насмішок. За словами Насірова, у нього тоді стався гіпертонічний криз і був передінфарктний стан.
Інші фігуранти. У цій справі також проходить керівник департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков. За версією слідства, він був співучасником.
На якому етапі справа. 10 листопада 2017 року справу проти Насірова та Новікова передали до суду. Судовий процес розпочався 7 грудня. Того самого дня захист Насірова попросив повністю зачитати обвинувальний акт, який складається із 774 сторінок. За півроку прокурори зачитали 245 сторінок. Наступне засідання призначено на 15 серпня. Глава САП Назар Холодницький зазначав, що зачитування обвинувального акта може тривати понад 20 місяців.
Ситник заявляв, що під час допитів Насіров не дав конкретної відповіді на жодне запитання детективів.
Що фігурантам загрожує. Насірову і Новікову загрожує позбавлення волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також штраф.
P.S.
Насіров в інтерв’ю Д. Гордону (29.07.2018): “Мой папа – азербайджанец, мама – еврейка, но ощущаю я себя украинцем”.
Справа Мартиненка
Екс-нардепа від “Народного фронту” Миколу Мартиненка підозрюють у заволодінні коштами державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” (СхідГЗК) та ДП “Національна атомна енергогенерувальна компанія “Енергоатом”. Спочатку ці схеми розслідували в межах двох окремих кримінальних проваджень, але в жовтні 2017 року їх об’єднали в одне. Згідно з оцінками НАБУ, загальна шкода становить понад 695 млн грн. 20 квітня 2017 року Мартиненка затримали. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
За даними слідства, у січні 2014 року ДП “СхідГЗК” підписало контракт на постачання уранового концентрату на суму понад $414 млн з австрійською Steuermann, яка, як з’ясували детективи, із 2000 року тісно пов’язана з Мартиненком. Вона закуповувала концентрат у Казахстані у ТОВ “Степногорський гірничо-хімічний комбінат” і продавала його ДП “СхідГЗК” за завищеними на 30% цінами, унаслідок чого українське держпідприємство переплатило $17,29 млн.
В епізоді про заволодіння коштами “Енергоатама” мова йде про закупівлі держкомпанією обладнання у чеській Škoda JS (належить російському ВАТ “Об’єднані машинобудівні заводи”) за завищеними на 15–20% цінами. Націнку в розмірі €6,4 млн Škoda JS під виглядом оплати консультаційних послуг перевела на рахунки панамської компанії Bradcrest investment S. A., власником якої, як встановило слідство, є Мартиненко.
Запобіжний захід Мартиненку суд обрав 22 квітня 2017 року.
Хто ще фігурує у справі. Про подозру повідомили 11 осіб, четверо з них перебувають у розшуку. У причетності до схеми щодо заволодіння коштами ДП “СхідГЗК” підозрюють, зокрема, першого заступника голови НАК “Нафтогаз України” Сергія Перелому.
На якому етапі справа. 22 травня САП скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Мартиненка, Переломи і ще чотирьох фігурантів. Перше засідання у цій справі відбулося в Солом’янському райсуді Києва 21 червня. Суддя Оксана Голуб постановила повернути її прокурору для усунення недоліків.
Що фігурантам загрожує. Холодницький заявляв, що Мартиненку загрожує до 12 років позбавлення волі.
Справа Труханова
Мер Одеси Геннадій Труханов фігурує в кількох кримінальних провадженнях НАБУ, зокрема про купівлю Одеською міськрадою будівлі колишнього заводу “Краян” за 185 млн грн, про можливе присвоєння коштів місцевого бюджету шляхом завищення вартості реконструкції автодоріг, а також про передання майна КП “Міжнародний аеропорт Одеса” компанії “Міжнародний аеропорт Одеса” (створена в листопаді 2011 року Одеською міськрадою і ТОВ “Одеса Аеропорт Девелопмент”).
26 грудня 2017 року мер Одеси пішов у відпустку до 18 січня, яку згодом кілька разів продовжували. В Україну Труханов повернувся тільки 14 лютого 2018 року. Мера затримали в аеропорту Бориспіль у справі про купівлю будівлі заводу “Краян”. Того самого дня там затримали і його заступника Павла Вугельмана. Солом’янський райсуд Києва обрав їм запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
У чому підозрюють фігурантів справи заводу “Краян”. На початку 2016 року ЗАТ “UAB Naster” купило будівлі колишнього заводу “Краян” на аукціоні за 11,5 млн грн. Згодом частина майнового комплексу (будівля заводоуправління) перейшла ТОВ “Еліт Девелопмент”. 19 жовтня 2016 року міськрада дала згоду на купівлю будинку у цієї юрособи за 185 млн грн. Таку вартість визначив оцінювач. НАБУ вважає її завідомо завищеною. Передбачали, що в будівлю в межах реалізації проекту “Європейська мерія” переселять більшість управлінь міськради. Одержані від міської влади кошти ТОВ “Еліт Девелопмент” спробував перерахувати компанії ТОВ “А Моторс Плюс”, яке має ознаки фіктивності, але НАБУ і САП добилися арешту грошей судом. Згодом кошти передали Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Незважаючи на це, у будинку провели ремонт. Із вересня минулого року там функціонує Центр інтегрованих послуг.
На якому етапі справа. 30 травня завершили розслідування. До суду обвинувальний акт поки не передали.
Розслідування інших справ, у яких фігурує Труханов, триває. Крім справ про завищення вартості реконструкції доріг та про відчуження з комунальної власності аеропорту Одеса, НАБУ також проводить досудове розслідування за фактом декларування Трухановим недостовірної інформації. Згідно з матеріалами Солом’янського райсуду, бюро підозрює, що мер Одеси не вказував у деклараціях інформації про жінку, із якою живе, і про майно, яке їй належить. За даними “Слідство.Інфо”, дружиною Труханова є 51-річна Тетяна Колтунова.
Справа про рюкзаки Авакова
Розслідування розтрати коштів під час закупівлі рюкзаків для Міністерства внутрішніх справ України детективи Національного бюро вели з березня 2016 року. 31 жовтня 2017 року у цій справі затримали сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря і підприємця Володимира Литвина. Їм інкримінували розтрату на суму 14,5 млн грн.
У чому підозрюють фігурантів справи. За даними слідства, у 2015 році підозрювані організували закупівлю 5 тис. рюкзаків для МВС України у ТОВ “Дніпровенд” за ціною 2899 грн за штуку (загальна вартість становила 14,495 млн грн) за середньоринковою ціною 550 грн. Згідно з інформацією НАБУ, про організацію закупівлі домовилися восени 2014 року Олександр Аваков і Чеботар. Водночас у той момент на складах МВС було 2 тис. невикористаних рюкзаків. Син Авакова зв’язався із Литвином, який, за версією слідства, знайшов компанію з ознаками фіктивності для участі в переговорній процедурі. За інформацією НАБУ, завдяки зв’язкам Олександра Авакова “Дніпровенд” дістав контракт. Водночас компанія фактично існувала тільки для обміну документами. За даними бюро, рюкзаки шили у кустарний спосіб кілька приватних підприємців, а також підприємства пенітенціарної системи.
У березні – травні 2015 року Литвин поставив МВС 5 тис. рюкзаків, хоча постачання мали завершитися до 1 квітня. Водночас рюкзаки не відповідають вимогам, встановленим міністерством, і мають значну кількість виробничих дефектів, заявляють в НАБУ. Гроші за закуплені рюкзаки перевели у готівку через низку фіктивних підприємств.
Журналісти “Схем” оприлюднили відеозапис, імовірно зроблений у грудні 2014 року в кабінеті Чеботаря, на якому він обговорює з Олександром Аваковим закупівлю рюкзаків. Відео: Радіо Свобода онлайн / YouTube
На якому етапі справа. 4 квітня матеріали справи відкрили для ознайомлення підозрюваним і їхнім захисникам. 12 липня стало відомо, що САП закрила кримінальне провадження проти Авакова і Чеботаря, оскільки слідчі не змогли довести, що підозрювані були знайомі з планом постачання “саме неякісних рюкзаків”. НАБУ оскаржило це рішення.
Що загрожує основним фігурантам. За підробку документів Литвину загрожує до двох років в’язниці, за шахрайство в особливо великих розмірах – до 12 років ув’язнення із конфіскацією майна.
Бурштинова справа
Кримінальне провадження за так званою бурштиновою справою НАБУ почало 28 листопада 2016 року. Його головні фігуранти – позафракційний нардеп Борислав Розенблат (до липня 2017 року був членом фракції Блоку Петра Порошенка) і нардеп від “Народного фронту” Максим Поляков. За даними слідства, вони одержали від агента НАБУ Катерини Сікорської (працювала під псевдонімом Катерина Сивоконь) $300 тис. за підготовку законопроектів, уплив на посадових осіб Держгеокадастру, Держлісагентства, Держгеонадр України, органів місцевого самоврядування з метою ухвалення рішень на користь арабської будівельної компанії “Фуджейра”. Згідно з легендою, вона збиралась інвестувати в організацію легального видобування і законного експорту бурштину.
У липні минулого року Рада позбавила Розенблата та Полякова недоторканності, але не дала згоди на їх затримання і арешт. Солом’янський суд призначив їм застави. Як підозрювані у справі також фігурують голова міжфракційного депутатського об’єднання “Депутатський контроль” Вадим Руденко та помічник-консультант Полякова Тетяна Любонько.
У жовтні 2017 року НАБУ почало ще одну кримінальну справу, у якій фігурує Розенблат. Бюро перевіряє законність отримання ним дипломатичного паспорта, вилученого у нього детективами 19 жовтня. Того дня нардеп намагався вилетіти за ним із України до Німеччини в особистих цілях і забрати із собою матеріали, які важливі для розслідування “бурштинової справи”.
На якому етапі кримінальне провадження. 15 лютого 2018 року підозрюваним і їхнім адвокатам відкрили доступ до матеріалів слідства. До суду обвинувальний акт поки не передали. Розслідування справи щодо законності отримання Розенблатом диппаспорта триває.
Що фігурантам загрожує. Ситник заявляв, що Розенблату і Полякову загрожує до 12 років позбавлення волі.
Справа Охендовського
НАБУ підозрює керівника Центральної виборчої комісії (ЦВК) України Михайла Охендовського в отриманні хабарів на суму $161,698 тис. (1,29 млн грн на момент вчинення злочину, 4,25 млн за курсом станом на 4 липня 2018 року). Його прізвище і підпис кілька разів трапляються у так званій амбарній книзі Партії регіонів.
За даними НАБУ, протягом 2012 року Охендовський здійснив шість закордонних відряджень, пов’язаних із діяльністю глави ЦВК, які профінансувала Партія регіонів. Експертиза, проведена Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, підтвердила, що Охендовський залишав підпис та запис в “амбарній книзі”. Сам він це заперечує. За даними НАБУ, обґрунтованість підозри підтверджується тим, що Охендовський поповнював свій власний банківський рахунок у ті дні, коли ставив підписи в “амбарній книзі”.
На якому етапі розслідування. 1 червня 2017 року Холодницький зупинив розслідування проти Охендовського до відповідей на запити НАБУ про надання міжнародної правової допомоги. 3 квітня 2018 року Солом’янський райсуд Києва скасував рішення голови САП. НАБУ буде наполягати, щоб Охендовському було оголошено остаточну підозру і справу передали до суду, сказав 7 травня 2018 року директор бюро. В антикорупційній прокуратурі зазначили, що ще потрібно встановити, чи діяв Охендовський під час закордонних відряджень в інтересах Партії регіонів.
Що загрожує Охендовському. Главі ЦВК загрожує до 12 років позбавлення волі.
Справа “Трейд Коммодіті”
Досудове розслідування у справі про закупівлю палива для Міністерства оборони НАБУ почало у вересні 2016 року. У ньому фігурують заступник голови Міноборони Ігор Павловський і керівник департаменту держзакупівель відомства Володимир Гулевич. За версією слідства, на початку 2016 року комітет із конкурсних торгів Міноборони організував відкриті торги на закупівлю палива. Відомство уклало з ТОВ “Трейд Коммодіті” 14 договорів про постачання 66,6 тис. тонн пального на суму понад 1,2 млрд грн. Згодом із компанією уклали дві додаткові угоди, якими передбачали підвищення ціни на 10% і 5,8%. Слідство вважає таке підвищення є незаконним, оскільки коливань цін на ринку не було. За інфомацією НАБУ, держбюджету завдали збитків на суму 149,3 млн грн. У бюро заявляють, що Міноборони також доставили на 9 тис. тонн палива менше, ніж було передбачено укладеними договорами. Міністр оборони України Степан Полторак заявляв, що піде у відставку, якщо провину Павловського буде доведено в суді.
На якому етапі розслідування. У березні 2018 року НАБУ завершило досудове розслідування. До суду справу поки не передали.
ГОРДОН
02.08.2018
Директору НАБУ Ситнику найближчим часом мають оголосити підозру
Дивіться також: Чому Холодницькому виписали лише догану, а Ситнику готують підозру: відповідь Луценка
Генеральний прокурор Юрій Луценко переконує, що очолюване ним відомство готує підозру керівникові Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику.
Подання ГПУ готує не тільки на народних обранців, а й на антикорупціонерів. Так, я підтверджую, що ГПУ працює над підозрою директору НАБУ Ситнику. Така інформація є, таке розслідування є, – заявив Луценко.
Суть справи полягає у нібито розголошенні інтимних даних з боку антикопціонера. За словами генпрокурора, на одній із закритих зустрічей керівництва НАБУ з журналістами хтось із представників ЗМІ записав, а потім виклав в інтернет те, що там відбувалося.
“Коли керівник правоохоронного органу використовує для розповсюдження інтимні подробиці під мерзенне хіхікання журналісток, то це окрема моральна ситуація”, – наголосив Луценко.
Зі свого боку, Артем Ситник відреагував на інформацію про наміри Луценка оголосити йому підозру. Так, голова НАБУ нагадав, що є такі подання, які генпрокурор Луценко анонсував, але так і не вніс.
Україна, мабуть, єдина з європейських країн, в якій генпрокурор анонсує про підозри і подання, які він вноситиме… На жаль, велика проблема для України, коли головний правник держави – це більше політик, ніж генеральний прокурор,
– зазначив директор НАБУ.
Разом з тим, Ситник запевнив, що у разі оголошення йому підозри за посаду триматись не буде і на лікарняний йти не збирається.
“Якщо генеральний прокурор вважає, що він зібрав докази проти мене, хай підписує ту підозру, я за свої дії з погляду кримінального кодексу повністю спокійний. Але відкидати, чи він це зробить, чи ні – я не можу, – зазначив гендиректор НАБУ.
До слова, Генеральна прокуратура України відкрила справу проти голови Антикорупційного бюро України Артема Ситника у листопаді 2017 року. Ситника підозрюють у розголошенні даних, що становлять державну таємницю та таємницю слідства.
Читайте також: Ситник згадав про ковдру Насірова і сказав, що робитиме, якщо Луценко підпише йому підозру
24 канал
15.09.2018