Давос-2019: політичні амбіції на тлі антиглобалістських настроїв у світі
Цього року на Всесвітній економічний форум у Давосі не приїхали лідери найбільш впливових держав світу. Внутрішні протиріччя виходять на перший план у порядку денному ледь не в усіх країнах світу.
При цьому глобальні проблеми людства ніхто не скасовував, як і пошук шляхів для їх вирішення. Основа тема Давосу-2019 – глобалізація та формування світової архітектури в епоху четвертої промислової революції.
Звісно, відсутність ключових світових лідерів серйозно вплине на рівень дискусій. Однак це не означає, що Всесвітній економічний форум не відбудеться як дискусійний майданчик – загалом під час чьотирьох днів роботи заплановано близько 300 різноманітних сесій та дискусій. Традиційно зі своїм контекстом відбудеться й «Український сніданок».
Окрім фахових інтелектуальних дискусій про те, що робити світові з новими й старими викликами, в яких візьмуть участь не лише політики, а й науковці, Нобелівські лауреати та відомі бізнесмени, це ще й зручний майданчик для неформальних зустрічей на найвищому рівні. До слова, щоб узяти участь у роботі форуму, потрібно заплатити чималий внесок. Вартість квитків стартує від 20 тисяч доларів і може сягати астрономічних сум у 50 і більше тисяч доларів залежно від представництва.
Контекст Давосу
На відміну від минулорічного Давосу, на 49-му Всесвітньому економічному форумі суттєво відчувається нестача впливових лідерів держав. Від участі в роботі форуму в Давосі відмовилися президенти США та Франції. Причини такого рішення Дональда Трампа та Еммануеля Макрона – більш ніж красномовна ілюстрація викликів, про рішення яких говоритимуть протягом чотирьох днів роботи Всесвітнього економічного форуму.
Обидва президенти не приїдуть до Давоса через антиглобалістські тенденції в світі. Президент США Дональд Трамп – найзапекліший захисник економічного ізоляціонізму та протекціонізму в останні роки проводить політику захисту внутрішніх ринків і економічної експансії в інтересах США. Жодних «економічних зон», пільгової торгівлі та договорів із потенційними конкурентами – лише жорстка змагальність у нарощуванні власних капіталів. У цьому контексті Давос для нього – малоцікавий майданчик для дискусій. Зараз він конфронтує з Конгресом, який не хоче ухвалювати бюджет країни, в якому закладені суттєві витрати на побудову стіни з Мексикою. Так званий shutdown у США триває вже місяць.
У Еммануеля Макрона ситуація ще серйозніша – йому політику державного протекціонізму фактично диктує вулиця. Запит на захист прав простого французького платника податків, далекого від глобальних екологічних проблем і пов’язаних з цим процесом ризиків, – основний посил акцій протестів «жовтих жилетів». Їхати на Всесвітній економічний форум, який заслужено став одним із головних дискусійних майданчиків для обговорення глобальних тенденцій у світі, для французького лідера буде недоречно.
Не приїхала на форум і британський прем’єр-міністр Тереза Мей – у неї серйозні дискусії з парламентом щодо ухвалення сприятливих для Великої Британії умов у процесі Brexit. Дійшло навіть до того, що близько 20 міністрів британського уряду таємно зустрічалися в парламенті, щоб обговорити план, який допоможе зупинити вихід Британії з ЄС без угоди. Чим завершиться політична криза в цій країні, спрогнозувати складно, втім, відставка уряду є чи не найбільш імовірним сценарієм.
Своєю чергою лідер Китаю Сі Цзиньпін також скасував поїздку через посилення торгових війн, ініційованих США. Загалом, такі тенденції є тривожним сигналом для всього світу.
Тому саме економічне протистояння, розрив багатосторонніх торгових угод, а також політична конфронтація великих держав стануть трьома основними глобальними викликами в 2019 році. Зокрема, про це йдеться в звіті експертів, опитаних напередодні проведення Всесвітнього економічного форуму.
Усі перераховані виклики ніяк не сприяють вирішенню інших, не менш важливих, глобальних проблем. Зокрема, нерівність і бідність у світі, кліматичні загрози, зростання рівня популізму у внутрішній політиці.
Українське питання
Цього року найбільша увага щодо участі української делегації на форумі в Давосі традиційно прикута до так званого «Українського сніданку», який був присвячений виборам президента та парламенту в Україні цього року. На заході виступили відразу троє кандидатів у президенти – спочатку Анатолій Гриценко, потім Юлія Тимошенко й насамкінець – Петро Порошенко.
Чинний президент говорив вишуканою англійською мовою, на відміну від своїх конкурентів, які виступали українською. Крім того, Порошенку, як главі державі, надали найбільше часу для виступу під час «Українського сніданку». На чолі з президентом в офіційній делегації Всесвітній економічний форум відвідали в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, міністр фінансів Оксана Маркарова, мер столиці Віталій Кличко, віце-прем’єр з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та інші. Щороку українським платникам податків такі поїздки до Давоса коштують мільйони гривень. Втім, досі «бум» притоку іноземних інвестицій в Україну так і не відбувся.
Загалом, за результатами форуму Петро Порошенко може похвалитися найбільше зібраними «бонусами». Адже він зустрівся з директоркою МВФКрістін Лагард, яка зі стриманим оптимізмом оцінила успіхи України щодо дотримання умов співпраці з Фондом.
Ще Петро Порошенко мав зустріч із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, а також повідомив про підписання масштабної інвестиційної угоди на 400 мільйонів євро, пов’язаної із будівництвом вітрових електростанцій. Обравши головним лейтмотивом своєї поїздки тему інвестиційної привабливості України, Петро Порошенко заявив у Давосі, що створення Вищого антикорупційного суду буде завершене в лютому 2019 року. Цією заявою він нагадав про зусилля, які робить та робитиме Україна на шляху боротьби з корупцією.
Втім, месиджі президента активно торпедували інші кандидати в президенти. Найбільш переконливою в цьому була лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. В своєму виступі на «Українському сніданку» вона нагадала присутнім дуже дошкульну для команди чинного президента тезу – поки Петро Порошенко працював міністром в уряді Миколи Азарова, режим екс-президента Віктора Януковича встиг безпідставно запроторити її до в’язниці.
Менш переконливо виглядав Анатолій Гриценко, промова якого запам’яталася рясним використанням «загальних фраз» про подолання корупції, про лідерство в Європі та шанс для молоді. Мовляв, він балотується лише на один термін, створюючи умови для походу нового покоління у політику.
Усі виступи українських політиків виглядають досить кволо на тлі глобального порядку денного. Адже Україна, яка зараз є найбіднішою країною в Європ, й пасе задніх у багатьох світових рейтингах, мало що може запропонувати світові. Уся вітчизняна інвестиційна привабливість зводиться до трьох основних факторів – низька оплата праці, досі висока частка освічених людей та великі можливості для роботи з агросектором, якщо таки буде створений ринок землі.
На порозі нової економічної кризи?
Загалом, як і минулого року, у 2019-му на Всесвітньому економічному форумі лунає теза про посилення негативних тенденцій у світовій економіці.
Головна причина – економічне протистояння двох країн-гігантів, США та Китаю. А ще загроза тероризму, що зростає, та сприяння сепаратистським рухам. І найголовніша соціально-економічна проблема людства – нерівність у доходах й бідність.
Міжнародна організація Oxfam уже другий рік поспіль оприлюднює свої дослідження, в яких презентують просто вражаючі факти й цифри щодо посилення нерівності в світі. Наприклад, ідеться про те, що 26 світових мільярдерів володіють активами більш ніж половини населення планети. Половина світових багатств зараз належить 1% населення, причому за останні 10 років нерівність зросла (в 2008 році у 1% населення було 42,5% світових багатств). Водночас 70% працездатного населення планети володіють 2,7% сукупного багатства.
Усі ці ризики вкупі з популізмом та низкою інших негативних тенденцій призведе до сповільнення світової економіки. За прогнозом МВФ, у 2019 році світова економіка зросте на 3,5%, а в 2020 році – на 3,6%. Минулого року в МВФ були дещо оптимістичніші до своїх прогнозів і закладали цифру зростання на рівні 3,7% на 2019 рік.
Досить суттєво зміниться й прогноз зростання економіки США та Китаю на 2019 рік – із 2,9% минулого року до 2,5% і з 6,6% до 6,2% відповідно. До слова, нинішній рік стане вже другим за ліком, коли економіка Китаю почала своє поступове сповільнення. За останні 20 років вона стабільно зростала.
Якщо світ почне «трусити», Україну не оминуть кризові явища. Зважаючи на слабкість вітчизняної економіки та численні борги, сценарії можуть бути зовсім не оптимістичними. І самостійно запропонувати світові власний порядок денний на наступних форумах у Давосі ми, на жаль, у найближчій перспективі не зможемо.
Олександр Радчук, політолог
Спеціально для «Слова і Діла»
