Володимир СЕРГІЙЧУК
ТРИ ДОКУМЕНТИ ВІЧНОЇ ГАНЬБИ,
або Як тепер подають булочку
Вишгород
2023
Різко картаючи оте запопадливе самоприниження, яке окремі українці маніфестували перед чужинцями-колонізаторами, Великий Кобзар дав їм вичерпну оцінку: «Раби, подножки, грязь Москви…».
І не помилявся також, коли гнівно таврував: «За шмат гнилої ковбаси ти рідну матір продаси»…
Тепер це називається делікатніше: «Взяти булочку». Скажімо, зібрати з периферії в Києві інтелігентну публіку, якій пропонують під вивіскою дискусійного клубу про Голодомор 1932—1933 років лекції про кулінарні смаки радянського кінематографу. Але при цьому не рекомендують згадувати про кількість жертв Голодомору.
Або ж окрема розмова про п’єсу О. Корнійчука «В степах України», яка не має жодного стосунку до трагедії Голодомору-геноциду.
Чи демонстрація в прямому ефірі пам’ятників терористам, які ставлять в ОРДЛО!
І зібрана публіка не протестує. А для чого, коли в час матеріальної скрути є можливість на дурняк побувати в столиці, посидіти за чашкою кави, до якої додається й булочка…
Цієї булочки, навіть крихітної скибочки чорного хліба так не вистачало багатьом дітям у 1932—1933 роках, і вони передчасно пішли в засвіти, не виконавши свою місію людського існування…
У пропонованій праці аналізуються три документи українського походження, що стосуються нашого національного самоприниження, яке розквітало в умовах бездержавності. Продовження угодовської практики окремими науковцями та їхніми прихильниками в добу незалежності України компрометує її перед світом.
Видання розраховане на широке коло читачів.
ТРИ ДОКУМЕНТИ ВІЧНОЇ ГАНЬБИ
Читати тут:
