Я часто виступаю перед молоддю, перед тими, хто ще не виїхав, і багато хто з них про це задумується. Я їх розумію. Будь-які зміни зупиняє жадібність і сліпота нашої влади. І справа не тільки в одному прізвищі, тому що це не путінський режим. Справді, можна м’яко обдурити людей, пообіцявши щось, а виконати не все вдасться, але хоча б частково, і для цього не треба ж віддавати свої мільйони і мільярди. Мене дивує і обурює те, що вони цього не розуміють. Як сказала одна журналістка в розмові зі мною: «Вони нас просто зневажають». І я зрозумів, що вона каже правду. Влада навіть не намагається нас обдурити – вона нас зневажає. Їм здається, що вони десь запхають гроші, але гроші вже не будуть працювати так, як раніше.
Люди в переважній більшості розуміють усе, що відбувається в Україні, й не бачить жодного інструменту, як долучитися до розбудови країни.
Вони не бачать цього інструменту не тому, що сліпі, а тому, що його нема. Влада не дає їм цих каналів. Ну ось зараз у моїй команді декілька молодих людей, які хочуть моєї допомоги й поради. Вони хочуть увійти в політику, і я намагаюсь їм допомогти. Але правда в тому, що я з жалістю до них ставлюся, бо їх не підпустять. Але я розумію, що зобов’язаний допомагати їм, і коли їх не підпустять, я про це також говоритиму. З одного боку, в Україні є свобода слова, я можу говорити все, що захочу, і я говорю, але є відчуття, що ніби в нікуди. Це страшно.
Семен ГЛУЗМАН,
лікар-психіатр і правозахисник, колишній дисидент та політв’язень,
президент Асоціації психіатрів України
https://youtu.be/ufbDcmKRGuU