Переднє слово
Живопис – це значно більше ніж живопис… Одна з провідних тем, котру вервечку літ досліджую на території Мистецтва. Щасливі ті художники які створили свій Мікрокосм, як одну із складових Макрокосму. Таке завдання під силу небагатьом, Ігорю Кухарському вдалося…
Щоб досягнути успіху у будь-якій царині діяльності людина має бути вмотивована. Яка ж етимологія слова мотивація? Допомогу в цьому питанні надасть Джон Адаїр: «Термін мотивація утворений від слова «мотив», яке зі свого боку походить від латинського дієслова «movere», тобто рухатися. Таким чином мотив можна визначити як щось, що змушує вас діяти.
Відмінною особливістю поняття мотиву і мотивації являється припущення, що вас спонукає до дії якась внутрішня сила. Це може бути потреба, бажання або емоція, одначе саме вона змушує вас діяти – причому діяти «певним способом».
Звичайно, окрім жадоби діяльності, потрібно любити справу, якою займаєшся, бути спраглим до знань, невпинно вдосконалюватися, багато чого іншого…
Серцевина тексту
Ігор Кухарський уродженець Львова, малюванням захопився ще в школярські роки. Потайки малював навіть під час уроків. Краса старого королівського міста теж вплинула на вибір професії. Ще хлопчаком, разом з друзями заходили в майстерню старшого приятеля, котрий збирався вступити до Академії мистецтв. У творчій робітні панувала загадкова атмосфера. А на поличках – черепи, скульптури, каталоги творів відомих художників, натюрморти. Запахи фарб впливало чудодійно… Вирішив стати живописцем!
З другої спроби долучився до лав студентства Львівського державного коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Івана Труша (1992 – 1996 рр.). Згодом закінчив і Львівську Національну Академію Мистецтв (ЛНАМ).
Пан Ігор займався виготовленням дитячих іграшок, їх проєктуванням; реставрацією картин, створював керамічні витвори. Та найбільше працює у галузі станкового і монументального живопису. Пише олійними фарбами з допомогою мастихіну, така техніка надає роботам особливої виразності, жвавості зображеного. Пастозне письмо експресивне, рельєфне.
Художник знаний найбільш як автор міських пейзажів Львова, інших міст Европи. Картини переносять глядачів в епоху 18-19 століть. Ігор Кухарський любить подорожувати разом з сім’єю, дружина Наталія теж мисткиня. Захоплюється: вивченням історії різних країн і міст, архітектурою, побутом, літературою, музикою, кінострічками.
Міські пейзажі… На картинах – вулиці викладені бруківкою, карета запряжена двома білими кіньми, чоловіки в чорних пальтах і циліндрах, дами в капелюшках, вулиці ввечері освітлюються ліхтарями, немає поспіху, метушні, марноти марнот…
Дуже доречно почути думку французького філософа і письменника Рене Генона: «Чи правда, що сьогодні люди щасливіші, ніж раніше, оскільки тепер вони мають швидші засоби комунікації чи дещо подібне, або ж, можливо, вони щасливіші, тому що живуть більш бентежним та непростим життям? Нам здається, що навпаки: дисбаланс не може бути умовою істинного щастя; до того ж що більше потреб у людини, то більше вона ризикує пережити втрату й, як наслідок, бути нещасною; сучасна цивілізація має на меті примножувати штучні потреби, та, як ми вже казали вище, вона завжди створюватиме більше потреб, аніж здатна задовольнити, тому що, тільки-но ступивши на цей шлях, зупинитися буде вкрай важко, особливо коли й нібито немає ніяких причин для гальмування на певному етапі».
Давніше люди не потерпали від того, що не володіють якимись речами, ймовірно й не замислювалися над цим. Тепер же можуть мучитися через брак певних речей, котрі вважають необхідними. Тому всі зусилля спрямовують задля накопичення статків, адже тільки гроші дають змогу купляти всілякі речі. Чим більше мають, прагнуть здобути ще більше… Перед їх зацікавлено-ненаситними поглядами постають нові і новіші потреби. В підсумку ця пристрасть стає домінантною в їхньому бутті… Тут же коріниться жорстока конкуренція між власниками статків, заздрощі, ба навіть ненависть.
Варто наголосити, що є елементи, котрі щонайменше згладжують цей матеріалізм, бо якби їх не було, цілком ймовірно, ця цивілізація вже б занепала.*
Не одними міськими пейзажами багатий доробок митця. Анімалістика, етно, мариністика теж належать до улюблених різновидів образотворчого мистецтва.
Анімалізм… Перші анімалістичні витвори на наших землях з’явилися в епоху сивої давнини. Мізинська (Мезинська) стоянка – одна з найвизначніших археологічних пам’яток пізнього палеоліту в історії України, Европи, Світу. Стилізовані жіночі статуетки і фігурки тварин з бивнів мамута – це скульптурні твори палеолітичної доби. Місце розташування – неподалік од села Мізин, Коропського району, Чернігівщина.
Святилище (місце сили) Кам’яна Могила, давніша за єгипетські піраміди і Стоунхендж. Єдине місце у Світі, де на невеликій площі є наскельні малюнки датовані дуже широким історичним діапазоном: від пізнього палеоліту до середньовіччя. Наскельні малюнки (петрогліфи), там зображені люди, дикі та свійські тварини. Знаходиться поблизу Мелітополя, район річки Молочної, Запорізька область.
З середовища славних українських живописців до анімалістичної тематики зверталися Сергій Васильківський, Сергій Світославський…
Анімалістичним роботам Ігоря Кухарського характерні Правдивість і Краса.
Етно (етніка)… Андрій Антонюк (1943 – 2013) – геніальний український художник, приятель велета – Миколи Вінграновського. Один з творців етно кодів в українському малярстві. На Полтавщині – Сергій Гнойовий ( 1954 – 2019) та Галина Рідна, на Закарпатті – Іван Ілько, в Галичині – Михайло Демцю, Роман Опалинський. На Слобожанщині – Катерина Ткаченко (Харків – Київ – Чикаго). В кожній області України є обдаровані митці, творчість котрих закорінена в національні традиції, звичаї, властиві їхньому краю.
Погляньмо на картину митця, перед нашими очима постає українська вродливиця, відкрите обличчя, рішучий погляд, в руці тримає серп, дівчина-воїн, амазонка.
Маринізм… Не обійшли увагою мариністику і великі українські художники: Іван Айвазовський, Володимир Орловський, Костянтин Крижицький, Костянтин Богаєвський. З числа наших сучасників – Юрій Петренко, Віктор Іванів, Борис Литовченко…
Картина «Драйв». Назва промовиста, драйв – багатозначний термін (анг. drive) , у нашому випадку – пристрасний запал, емоційна напруга. Що ж бачимо? Розбурхане море, яхтсмени вправно кермують судноплавним засобом, мужні, відважні люди, які діють професійно за будь-яких обставин…
Завершальне слово
Художник є учасником об’єднання іконописців «ОБРАЗ». В товаристві гуртуються близько двадцяти митців, які працюють у різних жанрах і техніках. Мають чималі творчі здобутки – ними оздоблені більш ніж 40 соборів, як в Україні, так і за кордоном. Він не являється послідовником певної малярської школи. Від 2000 року активний учасник багатьох локальних, всеукраїнських, міжнародних виставок живопису. Картини його живописця знаходяться у приватних колекціях: України, США, Німеччини, Швейцарії.
Ігор Кухарський наділений даром бачити красу довкілля, постійно вдосконалює художню майстерність, продовжує вивчати історію і культурну спадщину нашого народу та інших націй Европи та Світу.
*Засада запозичена у Рене Генона
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
Головне зображення – картина Ігоря Кухарського “Чернівецький університет”
На фото – Ігор Кухарський та його роботи:
1. “Домініканський собор” (м.Львів)
2. “Вулиця Личаківська” (м. Львів)
3. “Вулиця Ольги Кобилянської” (м.Чернівці)
4. “Лондон”
5. “Регенсбург”
6. “Міць”
7. “Бавовна”
8. “Драйв”
9. Логотип (емблема) ЛЕЛЕГ – 4
10. Логотип (емблема) БУМ.
