Вчитися малювати, навчитися малювати… Що необхідно для цього? Згадалося, колись під час розмови з відомим львівським скульптором, моїм добрим приятелем, я зауважив: «Зовсім не вмів у школі малювати, мама допомагала…». Він відреагував так: «Якщо дуже хочеш навчитися цієї справи, навчу, але то не означає, що станеш художником…». А що кажуть з цього приводу знавці мистецтва, науковці? Академік Всеукраїнської академії наук, кафедра світового мистецтва, професор Федір Шміт (1877 – 1937) писав наступне: «Вчитися малювати – значить: розвинути в собі здатність чітко уявляти мальоване, звіряти свої образи із зображуваною дійсністю, виправляти й доповнювати їх. Вчитися малювати насправді означає ще: засвоїти ті вироблені багатовіковою практикою умовні прийоми, за допомогою яких можна – задовольняючи призвичаєних до будь-якого існуючого прийому глядців – вирішувати ті п’ять стилістичних проблем, перед якими стоїть всякий зображальний живописець: проблеми форми, композиції, руху, простору, світла».
У середовищах шанувальників мистецтва, окремих художників, і, навіть у колах дослідників, нерідко можна почути думку, що художник повинен майстерно відображати теперішню дійсність. Дехто з живописців, так увірував у правильність цього твердження, що коли їм наголошують на деякій несумісності між зображеним на їх картинах і реальною дійсністю, кажуть, ніби виправдовуються: «Я так бачу…». Навсправжки, ці митці, з різних причин, неспроможні точно відтворити те, що бачать, але не хочуть визнати це відверто… Послухаймо ще одну думку авторитетного фахівця: «… Живопис ніколи точно не відтворював дійсність, не може її відтворювати і аж ніяк не зобов’язаний її відтворювати. Дійсність по суті може бути лише зображена, тобто художник психологічно і технічно в змозі лишень показати нам ті образи, які в нього витворилися під впливом спостереження дійсності й які можуть більш – менш відповідати видимій дійсності, але не можуть бути з нею ототожнені», – професор Федір Шміт.
Різні шляхи до омріяної професії… У одних бажання стати художником проявляється з раннього дитинства, в інших – в юнацькому віці, буває, що головну справу життя віднаходять цілком дорослі люди. Катерина Гриценко, а цей текст присвячений її творчості, після закінчення середньої школи мала намір вступити в художній коледж, але дорослі вирішили інакше. Художниця розповідає (вставка перша): «
Навчалася не там де хотіла, пішла працювати не туди…, але зустріла чоловіка свого життя, створили сім’ю, з’явилися дітки. Коли вони підросли, відновилося прагнення – хочу малювати! Знайшла художню майстерню Лілії Степанової, і, потрапила у світ мольбертів, фарб, полотен, пензлів. Прекрасний світ творчості. Як же багато чого хотілося передати полотну за допомогою письма… Працюю із завзяттям».
Дитинство. Незабутні спомини тих світлих років. У пані Катерини спогади про цей чудовий період буття людського пов’язаний з літніми канікулами, які проводила у селі Іванківці, Кіровоградської області. Степовий край, безмежна далечінь, для українців цей терен є символом волелюбства… Любила тварин, особливо коней. Як тільки чула цокіт копит, серце дівчинки починало битися сильніше. Бігла, щоб побачити як вони красиво рухаються дорогою. Не пропускала жодної нагоди покататися на конях. Малювала де лиш можна було: на дошці у школі, в зошитах. Захоплювалася їх красою, грацією, силою.
Нещодавно у Дніпровському університеті митної справи та фінансів відбулася персональна виставка картин Катерини Гриценко. Уважно розглянув кожну з представлених робіт. Якими ж рисами наділені твори цієї авторки?
По – перше, вони ілюстративні. Ця ознака, як на мене, у живописі цієї художниці має додатний характер. Привернула мою увагу картина, яку подумки назвав «Снігова королева». Казку під такою назвою написав Г. Х. Андерсен, відомий данський казкар. Одна заувага, з лиця, на мій погляд, героїня роботи подібна на прекрасну мешканку Тибету.
Насправді твір пойменований «Fata Morgana». Яка етимологія словосполучення? Фата Моргана – міраж, легенда мовить про походження назви від містичної феї Моргани, чарівниці зі сказань про короля Артура, котра була наділена надприродними здатностями.
По – друге, картини енергетично насичені… Випромінюють позитивну енергетику яка властива добрим людям. Погляд затримався на «Зачарована»… Чарівна панна, замріяна, мрії гарні, світлі, ймовірно завдяки фантазіям мрійниці з’явився жовтокрилий метелик, який символізує радість, гармонію. Сам же метелик є потужним символом преображення, перехід від гусениці до крилатої істоти. Метелик також вісник добрих новин…
По – третє, роботи наповнені поетичністю, перш за все із серії «Пані та панни» (я б так назвав, А.Б.). Які бувають жінки на думку талановитого українського поета?
«Жінки щасливі і нещасні,
Жінки жагучі, як вогонь,
Святі, гріховні і прекрасні,
З пестливим доторком долонь,
Із відчайдушною жагою,
З глибоким світлом таїни…», – Володимир Сосюра.
Багатенько картин пані Катерини суголосні певним мелодіям, пісням. Щодо образів жіноцтва на полотнах, то ледве чи не кожна робота співзвучна конкретній мелодії. А ось стосовно зображень коней…, то на допомогу візьму одну з праць Марії Чумарної, де вона торкалася теми пісенної символіки.
Дослідниця писала й таке: кінь – в українських колядках символізує світорух і світотвір… На побутовому рівні виступає як побратим героя, віщун. Вороні коні символізують долю, минущість життя, плинність часу:
«Запряжу я коні в шори, коні воронії
та й поїду здоганяти літа молодії».
Певній частині картин властива пастозність письма – це пряме проявлення темпераменту, творчої енергії мисткині, динаміки руху… Етимологія слова, походить від латиського pasta (тісто), італійського pastoso (тістоподібний). Техніка нанесення густих шарів фарби, що дають об’єм та рельєф на полотні. Не дивно, що одним з найулюбленіших живописців пані Катерини є художник світового рівня – Вінсент ван Гог. Роботам великого нідерландця притаманна емоційність, інтенсивність кольорів, передавав внутрішній стан через образи… Енергійні мазки митця свідчать про його імпульсивний характер. Захоплювався японськими гравюрами, використовував їх стилістику. Прагнув поєднання несподіваних кольорових сполучень.
Серед художників творчість яких близька, прозвучало ім’я Клода Моне, одного із засновників імпресіонізму. Широко відомий французький живописець, писав свої картини рядами малих кольорових цяток, чистими барвами, завдяки такому способу вдавалося створити ефект вібрації повітря. Пані Катерина ділиться думкою: «Втрачаючи зір він продовжував займатися малюванням, творив до останніх днів свого земного буття, мене це вразило…».
Серед митців, твори яких викликають цікавість, був названий і Боріс Вальєхо (Валеджо), американський художник перуанського походження. Пише роботи на теми: фентезі, еротики та їх поєднання. Художниця зауважує: «На картинах Б. Вальєхо привертає увагу: поєднання містичного світу та фізичного, краса чоловічих та жіночих тіл спортивного типу, незвичайні тварини, і, звісно, улюблені коні…».
Опосередкований вплив, треба визнати чималий, на письмо художника мають різні захоплення. Мисткиня оповідає (вставка друга): «Люблю бувати у селі, саме там відчуваєш себе частиною Природи. Саджаю дерева, кущі, квіти, займаюся садівництвом. В довоєнні роки полюбляла подорожувати, зараз хочеться бути вдома, на рідній землі».
На запитання: «Які ще фактори позначаються на Вашій творчості?». Відповідь отримав таку: «Впливає мій емоційний стан, у різні періоди життя настрій неоднаковий… Інколи, навіть провал поривань душі може сприяти появі нової роботи, і, це допомагає повернути рівновагу. Звичайно, пишу й у стані духовного піднесення. Набуваю розуміння у царині символів та сакральних знань, щоб знати для чого зображую той чи інший символ».
В дуже давні часи, коли жив Гермес – Трисмегіст, приблизно 3 століття до н.е. – 2 століття н.е., давав настанови духовним шукачам, усього їх 7. Серед них: звертай завжди погляд до Світла та ключ до Вищих світів усередині тебе.
«Розмовляти зі Світом через картини, надихати інших творити, здобувати необхідні знання і передавати їх тим, які шукають методи до розкриття своїх здібностей», – такі завдання ставить перед собою пані Катерина.
Карлос Кастанеда писав і наступне: «Кожен йде своїм шляхом. Але всі дороги все одно ведуть в нікуди. Значить, весь сенс в самій дорозі, як по ній йти… Якщо йдеш із задоволенням, значить, це твоя дорога. Якщо тобі погано – будь – який момент можеш зійти з неї, як би далеко не зайшов. І це буде правильно».
Катерина Гриценко торує свою стежину в малярстві окриленою, отже, вона крокує своїм шляхом.
Андрій Будкевич (Буткевич),
історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
Головне зображення – картина Катерини Гриценко “Свобода”.
На фото – Катерина Гриценко та її роботи:
- “Подих життя”
- “Зачарована”
- “Таємниця”
- “Споглядання глибини”
- “Дві душі”
- “Сила”
- “Загадка”
- “Свобода”.
