Непростий, цікавий період в історії людства – перехід від одного століття до наступного. Перехід від ХХ століття до ХХI, чим він характерний? Великою пристрастю людей до накопичення матеріальних статків, з’явилися нові технічні пристрої: ноутбуки, смартфони, айфони… Спілкування набуло нових форм – віртуальних. Спілкування – це велике надбання людства. Немає кращої розмови аніж жива…. Багато що втрачається, чи вже втрачено… Радість ходи босоніж росяними травами, споглядання на світанку сходження сонця, задоволення від праці на землі… Чи багато хто пізнав – що таке втіха від улюбленої праці?
Що з цього приводу кажуть вчені? Андрій Содомора: «Світ стає дедалі відкритіший, а водночас і дедалі закритіший у прямому значенні слова…
… Закритішим стає світ і в переносному значенні слова. Що ширші й досконаліші можливості спілкування між людьми, то поквапнішим , емоційно вбогішим стає те спілкування: що ширшає, те неодмінно тоншає. З мобільними телефонами, з інтернетом життя стало комфортнішим, динамічнішим, «успішнішим», зате справді значно «дешевшим». У віртуальному світі, що поза живими відчуттями, людина – самотня. Саме наша доба, як жодна інша, – ніколи ж бо зміни не були такими стрімкими – повною мірою може подивуватися мудрості задивленого у плин ріки (таки ріки, а не річки) давнього елліна: «Усе пливе, й ніщо не залишається незмінним…». Навіть те, що здавалося вічним: діалог людини з природою, з іншими людьми, врешті, – з собою».
Екзистенція. Етимологія слова латинського походження: буття, існування. Відтак, екзистенційний – це той, що належить до існування. Філософія екзистенціалізму започаткована в ХIХ столітті. Піонером вважають С. К’єркегора (данський філософ і теолог). Цей напрям розвивали і опрацьовували – М. Гайдеггер, К. Ясперс, Г.- О. Марсель…. Головне завдання екзистенціалізму полягає у вивченні людини як духовного створіння. Людини, що спроможна вибрати власну долю. Важливий вияв екзистенції – свобода, яка характеризується як відповідальність за власний вибір. Знакове запитання – хто я є? Куди та для чого рухаюся…
Коли приходить час визначатися з вибором професії, постаємо перед дилемою: обрати той фах, спеціальність, що забезпечить заможне життя чи таки опанувати професію ту, що до душі, улюблену… Потрібно мати рішучість, сміливість, щоб обрати «сродну собі працю» (Г. Сковорода).
Любов, вона пов’язує нас із речами, які стали улюбленими, навіть якщо це ненадовго. Які відчуття опановують людину яка любить науку, мистецтво, рідний край? Еспанський філософ Ортега-і-Гассет наголошував: «Те, що ми полюбили раптом здається нам просто найнеобхіднішим. Найнеобхіднішим! Інакше кажучи – ми не можемо без нього жити, ми не можемо навіть припустити, щоб було так – ми є, а те, що ми любимо, – ні, бо воно є, як ми вважаємо, частинкою нас. Тобто любов веде до розширення індивідуальності, яка поглинає інші речі, переплавляє їх в єдине ціле з нею.
…. Любов – це божий архітектор, що спустився на землю, за словами Платона «… щоб усе в цьому Всесвіті жило в єднанні».
Експресія (лат. еxpression) – вияв почуттів, переживань, виразність. Експресіонізм – літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувався в Німеччині, на початку ХХ століття. Норвезький художник Едвард Мунк – один з піонерів експресіонізму.
Експресіонізм доволі своєрідно проявився в українському мистецтві. Згадаймо роботи Олекси Новаківського, які приваблюють виразністю, соковитістю кольорів. Експресивний стиль письма притаманний певній частині картин Ернеста Контратовича.
Точні кордони експресіонізму визначити важко, адже він межує з кубізмом, сюрреалізмом, дадаїзмом…. Визначальні риси: занурення в глибинні психічні процеси, художня образність, суб’єктивізм. В українській літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник.
Філософія – любов до мудрості. Появою поняття «філософія» завдячуємо Піфагору, як особливому виду знання – Платону. Григорій Сковорода, чи пізнана бодай частково його духовна спадщина належним чином? Сумніваюся… Представник християнської міфосистеми, разом з тим був виразником ведійських правд. Сковородинська система Світоустрою чітко вказує на два начала: видимий та невидимий, тлінний та вічний і три світи. Макрокосм (природа), мікрокосм (людина і світ) і світ символів (невидимого начала), це аналог трьох ведійських світів: Яв, Нав, Прав. Волхвів називав пророками (маги – перші халдейські жерці), які перші передбачили народження Христа. Заохочував бути – стриманими, дотримуватися моральних чеснот, вдосконалюватися. Був противником забобонів, неспішне, розмірене життя хліборобів та пастухів вважав близьким до гармонійного, а тому даного – від Бога.
Деякі картини художниці наче оповиті поезією, це стосується, зокрема, картини «Світло» та низки натюрмортів… Надворі пізня, але дивно лагідна осінь, діалог з Наталією відбувся в Центральному парку культури і відпочинку ім. Тараса Шевченка (м. Дніпро), стиль мовлення мисткині, відповідно й мислення, я б означив – як філософсько-поетичний… Доречний вірш Тетяни Крижанівської, вишуканий і глибинний:
«Жовті квіти виросли в раю,
простелили місячну стежину.
На тонкому промені стою,
небеса густі, мов кущ ожини.
Осені останні кораблі.
Осені останні покривала.
Осені безумства і дзеркала.
Крапля воску на сухім стеблі».
Наталія Курносова народжена в місті Дніпрі. Малювати почала змалечку, дівчинці було близько трьох років. В дитячому садочку неодноразово казала: «Буду художницею». Наталія розповідає: «В мене було щасливе дитинство. Захоплення малюванням повністю підтримували батьки. Перший малюнок – папуга. Світлана, молодша сестра, поділяла мої зацікавлення, разом займалися створенням витинанок…».
Закінчила Дніпровський театрально-художній коледж (2012 – 2016 рр.), надалі – навчання в НАОМА (ступінь бакалавра та магістра). З викладачів коледжу називає імена – Володимира Афанасьєва та Леоніда Антонюка. З-поміж педагогів НАОМА – Віру Баринову-Кулебу, Михайла Гуйду, Олега Ясенєва, Андрія Цоя. «Це ті педагоги-художники, які допомогли мені зрозуміти саму себе…», – наголосила Наталія.
Під час розмови на запитання: «Творчість яких художників, напрямків у мистецтві, певних малярських шкіл Вам найбільше до вподоби, чому?». Мисткиня мовила наступне: «Усе мистецтво для мене – як бездонне море, творчість подобається тому, що вона існує. Цікавлюся: мистецтвом епохи Відродження, творчістю Михайла Бойчука та бойчукістів, Закарпатською школою малярства, багато чим іншим… Пишу на відчуттях, це особливий стан, котрий важко передати словами. Колись мені казали: «Коли пишеш, забудь про здобуті знання…». Є потреба творити саме так…».
Був період коли не могла малювати… Витинанки у її творчості – як проєкти. «Витинанки заради сенсів, не просто витинанки…», – каже художниця.
Серія робіт «Фантоми. Відбиток досвіду». Таку ж назву має і концепція створена мисткинею. Там мовиться про наступне… Це фіранки, так у давнину називали паперові вирізки, котрі кріпили на шибках вікон. Роботи розповідають про знищені об’єкти нашої культурної спадщини – храми, музеї, галереї. Вони (РФ) хочуть не просто захопити території, а знищити ідентичність. Кожна робота має фантом зруйнованої будівлі, а орнаменти відповідають конкретній місцевості. Культура виживає та проявляється крізь покоління, фантоми проявляються крізь сонце. Вони хочуть відібрати землю, життя, але культуру не знищити. Вона дає відбитки у поколіннях. Обов’язково зазначається – «Destroyed by Russia». Це не може забутися. Світ пам’ятає…
Створені ще дві серії робіт: «Захист» та «Одне небо».
Наталія Курносова неодноразова брала участь у всеукраїнських та міжнародних виставках: в США, Польщі, Німеччині, Китаї, Норвегії ( 2023 рік, назва виставки «Україна живе», було представлено 40 робіт)… Міжнародна виставка (Київ, 2017 рік) – конкурс сучасного мистецтва «Ukrainian Art Week», переможниця в номінаціях: натюрморт (картина «Соняшник); жанровий живопис (картина «Гуцули»). Відзначена почесною нагородою в Китаї ( 2017 рік, художній музей імені Тараса Шевченка).
«Є знання до яких мені треба прийти. Щось нове отримую від знайомства з людьми, від прочитаних книжок, мандрівок… Мені цікава специфіка культур різних народів» – насамкінець сказала Наталія.
Олександр Чегорка, відомий митець Придніпров’я, ознайомившись з рядом картин художниці промовив: «Її живопис бентежний, наповнений філософією миті, таємницями буття…».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія Експансії Латентних Експериментів Горішнього – 4) та БУМ (Брама Українського Мистецтва).
Головне зображення – картина Наталії Курносової “Овручанські схили”
На фото – Наталія Курносова та її роботи:
- “Ніч”
- “Світло”
- “Тепло”
- “Кораблик”
- “Півонії”
- “Іриси”
- “Зима”
- “Кафедральний собор. Харків”. Серія “Фантоми”
- “Мапа. Івано-Франківськ”. Серія “Захист”.
