Подружжя з Тернополя реалізувало мрію про власний заклад дошкільної освіти… і досягло успіху.
Галина і Роман Дутки живуть в Америці, але обидва родом з Тернополя. 8 років вони старанно відкладали гроші, щоб здійснити заповітну мрію – відкрити український дитячий садочок. Перших дітей вони приймали у себе вдома, а три роки тому змогли відкритися в окремому приміщенні.
«Українська Академія»(УА) є найбільшим дитсадком у США. Знаходиться він у місті Парма, штат Огайо, і наразі заклад відвідує близько 150 дітей. Закони Америки не вимагають від працедавців оплачувати декретну відпустку батькам, тож у дитячі садки дітей приводять із самого малечку. УА приймає малят від 6 тижнів. Після садка діти йдуть до української школи і завжди підтримують одне одного.
Не зважаючи на кількість дітей, у садку зберігають атмосферу великої родини.
Розмірковуючи над тим, яким має бути ідеальний дитсадок, пані Галина порівнює заклад із казкою:
Я знаю кожну маму, кожного тата, бабусю, дідуся, кожну дитину і якою вона є. Вихованці у нас проводять 10-12 годин на день. Багато батьків перейшло до УА з американських садочків. Вони кажуть: Коли ми приходимо до звичайного американського садка, то чуємо тільки «привіт» – «бувай», і ніхто ні з ким не говорить. А тут і попитають, і порозмовляють.
Роман Дутка також працює у садочку. Так само, як і мати Галини та її брат, а старша донька Вікторія допомагає з дітками.
Більшість дітей перебуває в УА з 2-3 років, до школи вони йдуть у шість. Головне завдання вихователів – підготувати вихованців до навчання. Для цього потрібна англомовна програма, але її поєднують з українською.
Наші діти мають найкращі оцінки, коли йдуть до школи. А до чотирьох років потрібно, щоб вони вивчили українську, щоб першою мовою, якою вони будуть читати і писати, була саме українська, – пояснює Галина Возна, адміністраторка. – У нас є не тільки українці, а й росіяни, словаки, чехи та араби. Через три місяці приходять батьки і кажуть, що всі діти почали розмовляти українською мовою.
У садочку працює близько 20-ти вчителів – вони з України і мають педагогічну освіту. Здебільшого батьки зацікавлені в тому, щоб їхні діти продовжували вивчати українські традиції та мову.
УА має літні табори і програму подовженого дня для старших дітей, школярів. Вихованці з 6 до 12 років приходять до закладу робити уроки, з ними проводять різноманітні навчально-виховні заходи, концерти, святкування. Екскурсії та цікаві пізнавальні уроки – це обов’язковий елемент освіти. В обов’язковій літній програмі садочка – поїздка до басейну тричі на тиждень, а також збирання фруктів, ягід і овочів на городі, що належить закладу.
У кожному класі УА живе якась тваринка: черепахи, морські свинки, хом’яки, кролі, папуги чи рибки. Діти по черзі допомагають вихователям доглядати за ними.
Одна з найулюбленіших розваг малюків – відвідування ігрового майданчика Little Explorers («Маленькі дослідники»). Його власниками також є українці. Співвласниця розважального закладу Олена Дрофич зазначає, що без УА не мала б можливості розпочати власну справу.
Наші діти мають можливість відвідувати «Українську Академію», що дає час нам, мамам, для розвитку власного бізнесу і себе як особистості. До того ж, ми знаємо, що наша малеча в надійному місці, де за них дбають і виховують. Ми не маємо бабусь і дідусів, які будь-коли допоможуть нам. Ми хочемо, щоб наші діти вивчали українську мову.
В американських садках та школах харчування здебільшого не включене до загальної суми. Батьки мають окремо купувати малюкам обіди. Але в «Українській Академії» харчування 5-разове. Щодня тут готують повноцінну українську домашню їжу: вареники, гречаний суп, борщ, гречку з сосисками тощо.
Потім до нас приходять мами й запитують: «Як ви робите той борщ? Мені дитина сказала піти до садочка і дізнатись, як борщ треба варити», – з посмішкою розповідає Галина Возна.
Вартість садочка залежить від віку дитини. Менші малюка за американськими законами повинні бути у менших групах. В середньому дитсадки в Огайо коштують близько 1000 доларів на місяць. Оплата за перебування в УА починається від 600 доларів.
Галина з Романом допомагають хлопцям з АТО. Ми збираємо речі для дітей, в яких батьки загинули, а також для поранених бійців, – додає пані Возна.
Наразі садок орендує приміщення у місцевій церкві, але за кілька років Галина Дутка мріє побудувати власну будівлю, де буде більше світла і лунатиме ще більше дитячих голосів.
Мені здається, що найбільше щастя – коли дитина маленька і знає, що її люблять.
https://www.facebook.com/chastime/videos/436024427008409/