Вівторок, 28 Жовтня, 2025
Головна > Часоплин > Минуле й Сьогодення (Page 6)

Минуле й Сьогодення

 «Воля дужча за всяку неволю» 230-і роковини пам’яті Григорія Сковороди

Редакція Виховання й Освіта, Геополітика, Культура, Люди, Минуле й Сьогодення, Подвижники, Сковородіана і Сковородинство, Суспільство. Право. Лад, Традиція. Морально-світоглядна основа, Часоплин

   «Воля дужча за всяку неволю»  230-і роковини пам’яті Григорія Сковороди 230-і роковини пам’яті Григорія Савовича Сковороди (3 грудня 1722 – 9 листопада 1794) спонукають до проникливого осягнення феномену Українського генія: педагога-просвітника, філософа-мудреця, мислителя-енциклопедиста, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, художника, духовного практика, цілителя, культурно-освітнього подвижника, основоположника морально-світоглядної стратегії визволення й культурно-соціального саморозвитку

Далі...

Як Поляки відроджували Варшаву й звільнялись од руської колонізації

Редакція Геополітика, Люди, Минуле й Сьогодення, Суспільство. Право. Лад, Часоплин

Місто, яке знає, як болить. Історія відбудови Варшави Одна знайома через кілька місяців після вимушеного переїзду через війну в Україні так сказала про своє нове життя у Варшаві - це місто, яке знає, як болить. Місто, яке знає, як болить. Історія відбудови Варшави. Źródło: BBC Очевидно, що понад 100 тисяч українських біженців - більш

Далі...

205-ліття Григорія Ґалаґана: «Найперша справа – моральне виховання народу»

Редакція Виховання й Освіта, Господарство, Культура, Люди, Минуле й Сьогодення, Подвижники, Суспільство. Право. Лад, Традиція агрокультури, Традиція. Морально-світоглядна основа, Часоплин

   «Найперша справа – моральне виховання народу»  205-ліття Григорія Павловича Ґалаґана     «Все прах земний, тілько діло і слово наше праведне останеться навіки», – так Пантелеймон Куліш визначив сенс життя в листі до свого однолітка й земляка Григорія Ґалаґана. П. Куліш проникливо охарактеризував Українську світоглядну позицію Г. ґалаґана: «ґалаґан сильно проголошує на користь національності».

Далі...