Микола Сергійович Сядристий став творцем нового виду мистецтва – мікромініатюри, за що удостоєний почесного звання «Народний художник України». Народився 1937 року в селі Колісниківка на Харківщині.
Закінчив Харківське художнє училище та Харківський сільськогосподарський інститут імені В. В. Докучаєва.
Працював агрономом на Закарпатті (1960–1967), інженером у системі Академії наук України. Майстер спорту СРСР, абсолютний чемпіон України з підводного спорту (1976–1978).
Персональні виставки мікромініатюр М. Сядристого мають великий успіх на всіх континентах світу.
Постійні музеї мікромініатюр М. Сядристого діють у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику та в Князівстві Андорра.
Микола Сергійович Сядристий надивився Світу – побував на всіх континентах, пізнав Життя – розкрив його мікро- й макрорівні. Й лаконічно підсумував свій досвід: «Життя – це одна мить. Як сказала мені моя 113-річна бабуся Клавдія: «Прожила – як у вікно глянула».
Все життя Микола Сядристий займається поезією. Його мікромініатюри невіддільні від поезії, а філософічність його поезії немислима без витончено-всеохопного світобачення.
Микола Шудря назвав Сядристого людиною з мікроскопічним поглядом на речі й космічним поглядом на світ. А можна означити феномен Сядристого й як мікроскопічне проникнення у світ та космічне бачення речей. Бо він, неперевершений майстер мікромініатюри й глибинний мислитель, бачить у великому найменшу його складову, а в малому бачить велике.
Цей проникливий промінь внутрішнього зору Миколи Сядристого проходить крізь совість – стан душі, в якому людина єднається з людьми й зі світом і судить, карає світове зло.
Протягом 45 років М. Сядристий займається вивченням історичних витоків людиноненависницьких тоталітарних політичних доктрин (фашизму, нацизму, комунізму) та комуно-фашистського терору. Його самостійний, непідвладний політичним догмам погляд на історичний процес забезпечує йому статус незалежного історика. Як історіософ він розкриває тенденції цілого історичного процесу людства.
Кілька років тому вчений підготував на основі архівних документів масштабну викривальну експозицію про комуністичний терор в Україні в ХХ столітті, яка широко експонувалася в нашій країні й за кордоном.
21 січня 2013 року М. Сядристий відкрив у своєму Музеї мікромініатюр у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику небачену досі виставку «Історико-політичні витоки комуно-фашистського терору в ХХ столітті – в Україні зокрема». М. Сядристий як незалежний історик являє новий погляд на історію України – правдивий погляд, що розвінчує офіціозні пояснення причин комуністичного терору й голодоморів в Україні.
Вчений незаперечно доводить на документальній основі першоджерел, що Ленін – замовник «остаточного розв’язання селянського питання» через голодоморний геноцид українських селян, які прагнули до самостійного господарювання й не піддавалися більшовицькій пролетаризації й люмпенізації. «Сталінізм» придумав Троцький, аби звалити всю відповідальність за знищення людей на Сталіна – виконавця диявольського плану Леніна-Троцького. А здійснював терор і голодоморний геноцид більшовицький криміналітет, породжений зрощенням комуністичної ідеології й криміналу.
Ось документальні свідчення злочинної суті комуно-фашистського терору:
Тексти на цих стелах біля Національного музею «Меморіал жертв голодомору» в Києві підготував і домігся оприлюнення Микола Сядристий.
Микола Сядристий самотужки опрацював неймовірну кількість документальних свідчень комуно-фашистських злочинів:
«Я перемив увесь пісок із політичного пляжу й показав, що лишилося після тих нікчем… А комуно-фашистські злочинці знищили в ХХ столітті 170 млн. людей…». А що ж кажуть про це офіційні історики? «Офіційна історія – це переважно облудні міфи, що їх створюють продажні історики, політологи, соціологи на замовлення переможців для перетворення нації чи цілої держави в покірний натовп». А що взагалі можуть офіційні особи? «Весь офіціоз – це закостенілі глечики, в які що ввіллється, те й виллється. Вони сковані догмами й не можуть зрозуміти, що відбувається довкола».
Підсумком 45-річного вивчення жахіття нелюдських тоталітарних політичних доктрин стали історико-філософські праці М. С. Сядристого. У 2016 р. вийшла книжка «Комуно-мраксизм: пастка диявола для рабів» – єдина у своєму роді, в якій на основі величезної кількості зізнань головних марксистських злочинців та їх послідовників автор розкриває суть глобальної людської трагедії ХХ століття й застерігає від можливого повторення диявольського злочинства нині і в майбутньому.
Дослідження «Молох ленінізму. Ідеологія державного терору» (2017) про «вождя світового пролетаріату», який брехнею, терором і насиллям створив тоталітарну більшовицьку імперію для заневолення народів колишньої Російської імперії й цілого світу.
Всі проблеми сьогодення на пострадянському просторі – наслідок ленінського, більшовицького злочинства. Завершує трилогію книжка «Близнюки-брати. Ленін і Гітлер, Муссоліні…» (2017), де автор в унікальному дослідницькому стилі, з мікроскопічною точністю й хірургічною вправністю розкриває психопатологічні зародки зла, аби люди навчилися розпізнавати його ще в зачатті й піддавали справедливому покаранню.
На переконання М. Сядристого, цілковите, правдиве осмислення історичних подій будь-якої епохи можливе тільки за 40 років – за вік одного покоління. І тільки поодинокі люди здатні своїм прозірливим духовним зором враз осягнути будь-яку подію, тим самим випереджаючи час. До таких поодиноких провидців належить Микола Сядристий:
«Прислухайтесь до того, що говорять люди, особливо на базарах і вокзалах. Все це правда, яку писатимуть лише через 40 років».
Микола Сергійович стверджує, що чим дужче він заглиблюється в злочинну суть псевдотеорій і облудного вождівства, тим більшу рятівну силу має для нього поезія (світова і власна), яка оберігає розум від очманіння:
«Поезія – протиотрута від сатанинської літератури»; «Поезія – діамантовий ключ до людської душі».
Микола Сядристий – витончений поет-філософ. Суть філософської поезії Сядристого – осягнення Всеєдиного Життя в його мікро- й макровимірах, погляд «на Життя крізь Совість», звільнення людського духу від гніту всього проминущого для безвічності.
Микола Сядристий займається поезією все життя. Його мікромініатюри невіддільні від поезії, а філософічність його поезії немислима без витончено-всеосяжного світобачення.
Світоглядна основа митця-мислителя Миколи Сядристого – в глибинах його дитинства, бо «ми, без дитинства, зникаєм самі»:
«Наймудріші люди в суспільстві – діти, бо вони живуть без масок».
А ще світоглядним орієнтиром М. Сядристого є вершина мудрості його рідного селянського люду, який рятується працею «в самоті й лихолітті».
Як вважає природжений мудрець Сядристий, «люди з великими таємницями не можуть померти», тому він ділиться своїми знаннями з людьми:
«Вся політика зводиться до того, як із людей зробити натовп і як заволодіти натовпом. Тому не вірте нікому, а пізнавайте правду, і правда зробить вас вільними»…
© О. А. Шокало
