І Економічний форум українців світу – важлива і своєчасна суспільна ініціатива, спрямована на залучення громадськості, науковців, ділових кіл до розвитку Української держави заради підвищення якості життя українського суспільства.
Учасники форуму представили адекватне бачення проблем в усіх галузях нашого національного господарства: економічні труднощі безпосередньо пов’язані з недосконалою системою суспільного управління та неможливістю повною мірою реалізувати інтелектуально-трудовий потенціал нації у власній країні через відсутність стратегії розвитку українського суспільства, що є основною причиною нереалізованості громадян і масової трудової міґрації (внутрішньої й зовнішньої). Усю сукупність проблем можна розв’язати тільки на засаді української державницької ідеології з її чіткими духовно-соціально-правовими ціннісними орієнтирами, за наявності нової системи суспільного управління на стратегічних засадах за цілями й результатами та за умови цілісного україномовного культурно-інформаційного простору як єдиного поля творчості й інтеграції українських продуктивних сил із рідної землі та з-за її меж.
Проаналізувавши стан українського суспільства, його економічної й духовної сфер у глобальному вимірі та визнавши нереалізованим потужний потенціал України й світового українства, учасники І ЕФУС звертаються до всього українського суспільства, Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших органів державної влади України з такими пропозиціями:
1. Визнати стратегічним напрямом прискореного розвитку українського суспільства системне поєднання інтелектуального потенціалу нації, інноваційного підходу до використання землі й її природних ресурсів як основного національного багатства та нової моделі суспільного управління як дієвого механізму стратегії національного розвитку.
Для здійснення цієї національної стратегії українському суспільству належить передусім подолати демографічну кризу, зупинивши катастрофічні темпи скорочення населення й відновивши здоров’я і генофонд нації. З цією метою слід невідкладно розпочати радикальні реформи в системі охорони здоров’я українського суспільства. Для їх здійснення необхідно створити при Кабінеті Міністрів України Комітет національного порятунку та запровадити систему Добровільної страхової медицини, за ідеологією якої страховий капітал належить застрахованим, що створює умови економічної зацікавленості людини берегти й зміцнювати своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя.
2. Визначити як невідкладне першочергове завдання держави: порятунок і відродження українського села – демографічного стабілізатора й основи розвитку українського суспільства.
Для цього необхідно змінити виробничі відносини на селі, які мають базуватися на засаді ефективного співвласництва, що підвищить господарську й соціальну результативність; необхідно оновити методи господарювання на землі й технологію землеробства. На основі оновлення села можна розв’язати всі соціально-економічні проблеми в країні, бо унікальні українські ґрунти є стратегічним національним ресурсом, а сільськогосподарське виробництво – найперспективнішою галуззю.
Стратегічним господарським завданням України має стати виробництво органічного високобілкового продовольства – основи життя й здоров’я людини. Українські чорноземи повинні використовуватися виключно за призначенням – для вирощування високобілкової органічної харчової продукції, а не для виробництва технічної сировини.
Заборонити в Україні впровадження мутагенних технологій виробництва генетично модифікованого продовольства і ввезення його з-за кордону. Гарантувати виробництво в Україні лише органічних, екологічно чистих продуктів харчування. Запровадити в усіх закладах харчування замість їжі сумнівного походження й швидкого приготування натуральну традиційну їжу української національної кухні. Ці пріоритети органічного продовольства забезпечити відповідним законодавством.
З метою виробництва високобілкового органічного екологічно чистого продовольства повсюдно впроваджувати в Україні традиційні агротехнічні та новітні біологічні технології з відновлення, охорони та покращення родючості українських чорноземів, надавши цьому напряму особливої державної підтримки.
З метою збереження природної якості й зниження собівартості продовольства перевести в село харчову переробну промисловість.
Запропонувати пілотні проекти (мікроекономічні моделі) в перспективних напрямах для спільної реалізації з інвесторами. Зокрема проекти з переробки сільськогосподарської сировини для забезпечення населення якісними харчовими продуктами, а також переробки сільськогосподарських, промислових і побутових відходів (сміття органічного походження) для створення безвідходної системи життєдіяльності й забезпечення дешевими енергоносіями селянського господарства, виробництва і переробки с/г продукції та для виробництва гумусу – органічної основи відновлення родючості українських чорноземів.
Для системного державного забезпечення соціально-економічного й духовного розвитку сільських територій необхідна нова Національна комплексна програма відродження українського села.
Українська земля є власністю народу України та основним національним багатством і фундаментом економічного й духовного розвитку українського суспільства – базою економічного суверенітету України (її частка в природно-ресурсному потенціалі держави складає 72 %). Призначення землі, порядок та способи її використання мають визначатися законодавством України.
Природокористування, включаючи землеволодіння й землекористування, необхідно здійснювати на основі рентної політики.
При цьому потрібно провести фундаментальну реформу існуючих державних інститутів, які мають відношення до питань землі та її природних ресурсів, запровадивши відповідні реєстраційні, геоінформаційні та інші системи, забезпечуючи негайне проведення комплексного землеустрою на національному, реґіональних і місцевих рівнях (законодавча база існує). Всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, передані безоплатно громадянам України внаслідок роздержавлення і приватизації земель, а також земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать до державної та комунальної власності, повинні пройти обов’язкову реєстрацію в відповідній державній установі – Національному земельному банку України.
Зважаючи на першочергову необхідність проведення цих заходів, учасники форуму заперечують будь-яке впровадження нагального продажу земель сільськогосподарського призначення на пропонованому вільному ринку, що загрожує остаточною руйнацією українського села й закабаленням селян.
Усі природні ресурси держави належать українському народові, а їх використання має бути передане в управління Державного природно-ресурсного фонду, який необхідно створити за прикладом багатьох передових країн світу.
Весь природно-ресурсний потенціал держави має служити кожному громадянинові України, соціально-економічному й духовного розвитку українського суспільства в цілому.
3. Визнати необхідним і нагальним надання з боку держави першочергової допомоги й підтримки розвитку малого й середнього підприємництва як основи національної економіки.
Для забезпечення цілеспрямованої й системної роботи передусім у сфері виготовлення й поширення високоякісної органічної харчової й культурно-інформаційної продукції форум зініціював створення Інформаційно-координаційного центру підтримки малого й середнього підприємництва для визначення перспективних напрямів їх розвитку та залучення вітчизняних і закордонних інвестицій в українську економіку. З цією метою учасники форуму зініціювали також громадську акцію «Знайди свого ділового партнера в Україні й за кордоном».
У зв’язку з цими ініціативами форум звертається до Кабінету Міністрів України з пропозицією доручити обласним державним адміністраціям підготувати інвестиційні проекти для спільної реалізації з підприємцями України й зарубіжжя через Інформаційно-координаційний центр підтримки малого й середнього підприємництва.
Для забезпечення інвестиційних бізнес-проектів розбудови України необхідний ринок фінансових послуг та система правової й організаційної експертизи інноваційних проектів і страхових гарантій інвестиціям, що також гарантуватиме поінформованість, відкритість конкурсних і тендерних процедур.
Відносини між інвестором і державою мають формуватися на засаді взаємовідповідальності. Підприємець здійснює діяльність, враховуючи принцип, за яким праву завжди кореспондується певний обов’язок. Держава сприяє розвитку підприємництва, впроваджує систему відповідальності органів державного управління та забезпечує дотримання комплексу гарантій, спрямованих на охорону підприємницької діяльності.
Першою умовою розвитку підприємництва є спрощена податкова система. Для подолання асоціального тіньового бізнесу й забезпечення повноцінного розвитку українського суспільства на основі національної економіки передусім необхідно впорядкувати податкову систему.
Взаємодія приватної ініціативи й держави має відбуватися на засаді оптимального (найпростішого) розв’язання завдань із максимальною господарською й соціальною результативністю для всього суспільства.
4. Визнати реальними першочерговими пріоритетами в духовно-культурному й соціально-економічному розвитку освіту й науку як основу розвитку інтелектуального потенціалу держави, що забезпечить перехід України від існуючого індустріально-споживацького суспільства до інформаційного суспільства та суспільства злагодженого розвитку.
Держава зобов’язана забезпечити належну підтримку й захист власного інтелектуального потенціалу, а також розширення сфер його застосування та удосконалення загальної інноваційної культури в нашому суспільстві.
Національний людський капітал разом із духовно-моральними цінностями, природними багатствами й внутрішніми інвестиційними ресурсами країни – це наші рушійні сили на шляху до гідного культурного життя в глобалізованому світі, спрямування яким має дати українська державницька ідеологія й стратегія розвитку українського суспільства.
Одночасно, Форум констатує, що в Україні поки що не створено української державницької ідеології й Національної стратегії злагодженого розвитку, засад інноваційного соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності на світовому рівні. У переході до інноваційного розвитку й виробництва наукомісткої продукції не зацікавлені фінансово-промислові клани, достатнє збільшення капіталів яких забезпечує діюча в Україні ресурсо- і енерговитратна модель економіки, а їхня конкуренція зводиться до боротьби за розподіл природних багатств та сфер впливу. Наш науково-технічний потенціал може бути реалізований тільки тоді, коли наукомістке виробництво отримає перевагу над сировинним. Україна перестане бути сировинним придатком інших держав у разі запровадження власної стратегії соціально-економічного розвитку й інноваційної моделі (нової ідеології) управління суспільством та національним господарством.
5. Визнати національну культуру й засновану на її традиційних цінностях українську державницьку ідеологію фундаментальними чинниками стратегії розвитку українського суспільства.
Ідеологія – спрямовуюча система духовно-соціально-правових ціннісних орієнтирів, а культура – фундаментальна динамічна система самоорганізації, самотворення, саморозвитку індивіда й збірної особи народу, нації на основі моральної зрілості людини в перспективі духовно-інтелектуальної самореалізації. Моральна зрілість досягається в триєдності істинної думки, правдивого слова й добродіяння, і виявом її стає моральна воля. Моральна воля спрямовує людину на подолання стереотипів споживацтва, на духовно-інтелектуальний рівень саморозвитку, спонукає до самостійного досягнення морального й суспільного ідеалу – добродійності й самоврядності продуктивного життя. Весь національний ресурс, природний і людський, повинен працювати в перспективі здійснення державницької ідеї – програми самоорганізації, саморозвитку народу власними силами на власних ресурсах, і носієм цієї ідеї-програми є душа народу. Тому народ покликаний творити свою державу прагненням своєї душі.
Українська державницька ідея, ідеологія й стратегія повинні стати триєдиним мобілізуючим концептом, що об’єднає у злагодженій взаємодії, взаємодопомозі всі українські продуктивні сили з рідної землі та з-за її меж в інтересах України.
Для консолідації українського людського ресурсу необхідно передусім розпочати створення єдиного національного культурно-інформаційного поля, засобами формування якого мають стати потужні українські ЗМІ та інші інформаційні джерела, які забезпечуватимуть високоякісною інформаційною поживою весь український соціум і поширюватимуть достовірну інформацію про Україну в світі.
Визнати одним із пріоритетних стратегічних завдань Української держави створення: Національної системи виготовлення й поширення культурно-інформаційних (духовно-інтелектуальних) продуктів для забезпечення повноцінного злагодженого розвитку українського суспільства й українського соціуму за кордоном та для формування україномовного культурно-інформаційного простору як єдиного поля творчості й інтеграції найкращого досвіду українців світу; Національної інституції культурно-психологічної експертизи для визначення і впровадження критеріїв якості культурно-інформаційних продуктів, відбору й популяризації духовно цінної інформації. Учасники форуму зініціювали створення Українського всесвітнього суспільного медіа-холдингу (телебачення, радіо, книговидання, преса, Інтернет) на основі інформаційних структур українців в Україні й за кордоном та за участю акціонерного (інвестиційного) капіталу.
Підтримати громадську ініціативу про створення мережі «Українських домів» як культурно-інформаційних, ділових осередків по всій Україні й у місцях компактного проживання українців за кордоном з метою системного, ефективного формування україномовного культурно-інформаційного простору й ділового середовища. Важливим напрямом системної діяльності «Українських домів» має бути виховання дітей, освіта й професійна орієнтація молоді на світоглядній засаді української державницької ідеї.
В умовах сучасної глобалізації етос національного (духовний тип) як сукупність стійких рис морально зрілої людини, сконцентрованих у серці, стає духовним осердям збереження національної ідентичності українців, ядром державницької ідеології й провідним чинником стратегії розвитку українського суспільства. Морально-ціннісна парадигма духовного типу українця разом зі світоглядною ідеєю Києва як духовного центру всього українства є потужними націєтворчими й державотворчими чинниками.
Реалізація програми національної душі з духовним провідництвом моральної волі, формування культурно-інформаційного простору української спільноти потребують належної системи соціально-правової безпеки як невід’ємної складової стратегії національного розвитку, гарантом яких є українська державницька ідеологія.
6. Оцінюючи ситуацію в країні, форум вважає необхідним надати нового дієвого імпульсу переходу України до злагодженого (збалансованого, стійкого) розвитку українського суспільства, що має стати основою економічної, соціальної й політичної стабільності в державі, створення сприятливих умов для вітчизняного й іноземного інвестування.
З цією метою форум ініціює створення при Президентові України постійно діючої Національної комісії з розвитку України для розробки і впровадження Національної стратегії злагодженого розвитку України. На відміну від попередньої Стратегії сталого розвитку й моделі перебудови економіки, яка не спрацювала, Національна стратегія злагодженого розвитку України повинна ґрунтуватися на збалансованому (тринітарному, триєдиному) поєднанні духовної, соціально-економічної й екологічної сфер. Стратегія має бути затверджена законодавчим актом України. На їх основі розроблятимуться конкретні програми розвитку держави в цілому та окремих сфер і галузей господарювання. На засадах державницької ідеї, ідеології й стратегії має формуватися все законодавство, яке забезпечуватиме злагоджений розвиток українського суспільства.
Як дієвий механізм реалізації стратегії національного розвитку запровадити інноваційну модель формування системи управління – Нову ідеологію управління суспільством і економікою України за цілями та результатами на засаді моральної волі людини. Система стратегічного управління за цілями та результатами забезпечує зворотний зв’язок у діяльності всіх структур і моральну відповідальність за результати тієї діяльності.
На основі Національної стратегії злагодженого розвитку: відбудеться оздоровлення життєвого середовища й підвищення якості життя через продуктивне, ощадливе використання природних і людських ресурсів, альтернативних джерел енергії й запровадження науково-технологічних інновацій; впровадиться нова екологічна енергетика села на основі використання біомаси, що забезпечить в Україні максимальне енергозбереження й значне здешевлення органічного продовольства; наберуть розвитку екологічні поселення, що поєднують економічні знання, інноваційну діяльність із відродженням агрокультури.
7. На основі Національної стратегії злагодженого розвитку України розробити і впровадити Державну програму «Повернення на Батьківщину українських трудових міґрантів» з метою подолання демографічної кризи та збереження, відтворення і розвитку духовно-інтелектуального й фізично-генетичного ресурсу нації.
Стратегічне завдання Української держави в цій сфері – комплексно розв’язати проблеми української трудової міґрації, усунувши її причини й повернувши своїх громадян на Батьківщину для відновлення повноцінної соціальної структури українського суспільства і його дієвого інтелектуального потенціалу.
Проблема відновлення конструктивного потенціалу національного інтелекту полягає в тому, що 25 % продуктивного українського соціуму перебувають за межами України. Тому провідною ідеєю форуму стала нова раціональна парадигма «Українці – для України» – сучасний дієвий чинник державницької ідеї, стратегічного шляху культурного саморозвитку нації власними силами на власних ресурсах. Для повноцінного функціонування українського суспільства необхідно відновити його цілісну соціальну структуру, повернувши українців із чужини додому й спрямувавши власні людські ресурси, всі культуротворчі прагнення на розвиток духовної, соціально-економічної й політичної сфер.
Україні потрібна така міґраційна політика, яка убезпечить державу від неконтрольованих потоків нелегальних імміґрантів, убезпечить українських громадян від транснаціональних кримінальних мереж, які займаються нелегальним працевлаштуванням і работоргівлею, та ґарантуватиме своїм трудовим міґрантам легалізацію на основі двосторонніх угод про тимчасове працевлаштування й соціальний захист за кордоном, а головне забезпечить їм можливість повернення додому.
8. Міжнародна діяльність України по забезпеченню переходу до злагодженого розвитку має здійснюватися з урахуванням її геополітичної сутності:
розташування України в центрі Європи на перехресті історичних шляхів, що єднають Північ і Південь, Схід і Захід;
родючі ґрунти й клімат, що зумовлює можливість забезпечити понад 200 млн. осіб продуктами харчування;
стабільність геоструктури й потужний природно-ресурсний потенціал;
наявність теплих морів і незамерзаючих портів;
високі освітні та інтелектуальні можливості.
Водночас, геополітичне середовище України створює умови для трансгресивного перенесення забруднень і зовнішніх деструктивних впливів. У зв’язку з цим головними пріоритетними напрямками міжнародної діяльності України із забезпечення злагодженого розвитку є:
активна участь України як рівноправного партнера в розв’язанні політичних, соціальних, економічних, природоохоронних, освітніх, наукових, оборонних проблем;
створення ефективних механізмів забезпечення міждержавного партнерства при вирішенні питань про транскордонне забруднення навколишнього середовища;
залучення до України міжнародних інвестицій для розв’язання екологічних проблем, передусім чорнобильської як міжнародної проблеми;
стимулювання впровадження в Україні екологічно зорієнтованих зарубіжних технологій та інвестицій.
Завдяки своєму науковому потенціалу Україна здатна відігравати велику роль щодо міжнародної участі її вчених у розв’язанні глобальних завдань переходу до злагодженого екологічно безпечного розвитку.
У міжнародній діяльності України особлива увага має приділятися сучасним світовим тенденціям глобалізації та можливим негативним проявам їх в Україні. З-поміж останніх є загроза заміни держави як суб’єкта міжнародних відносин на недержавні структури (анклави, соціополіси тощо), які функціонують у межах держави поза національним соціокультурним середовищем винятково в корпоративних інтересах. Гарантом збереження інституту держави є національна державницька ідеологія, що підтверджує багатовікова історія розвинутих країн.
У міжнародній діяльності Україна повинна максимально використовувати ресурс закордонного українства, враховуючи інтереси українських громад. Міжнародна співпраця України з країнами проживання українців у сфері міжнаціональних відносин має будуватися на паритетних засадах із метою забезпечення рівних прав українців за кордоном та національних меншин в Україні. Особливо слід розвивати транскордонне співробітництво на суміжних природно-культурних територіях.
У сфері співпраці з громадянами України за кордоном необхідно створити систему їхнього правового захисту та убезпечення пересилання на батьківщину зароблених ними коштів (близько 25 % ВВП) від фінансових монополістів і транснаціональних кримінальних мереж. Потрібна така податкова система, щоб українці з закордону користувалися послугами українських банків для індивідуальних грошових переказів та інвестиційних коштів – українські гроші повинні працювати для українського суспільства та Української держави. Це має стати невід’ємною складовою національної безпеки України.
Дипломатичні установи України зобов’язані налагодити системну роботу по залученню українців за кордоном до культурних, соціально-економічних процесів на Батьківщині. Співпраця Української держави з українцями за кордоном має ґрунтуватися на засаді взаємодопомоги.
9. Усі представленні вище стратегічні напрямки виходу України на світовий рівень з високими показниками якості життя суспільства можуть бути реалізовані тільки за умови прийняття Інноваційної моделі державного управління за кінцевими результатами, яка базується на культурі цільового управління.
Ця нова ідеологія управління звернена обличчям до людини як морально зрілої особистості й головної продуктивної сили суспільства. Нині діючий механізм державного управління не зосереджений на людському моральному чинникові й не відповідає за результати управлінської діяльності.
Коли в Україні будуть створені умови для високої самореалізації людей в усіх чотирьох сферах життєдіяльності (в системі освіти, в системі праці, за місцем проживання й відпочинку, в родині), люди припинять еміґрувати з країни, а ті, які виїхали, захочуть повернутися додому. Цільова орієнтація органів влади на прагнення людей у цих конкретних сферах і моніторинг забезпечення цих прагнень як інструмент зворотного зв’язку дадуть змогу органам державного управління віднайти конкретні засоби підвищення якості життя суспільства.
Для формування системи стратегічного управління за цілями та результатами необхідно в усіх органах влади, починаючи з центральних, поступово формувати інноваційну управлінську культуру – культуру цільового управління. З цією метою всім управлінцям, передусім центральних органів державної влади, необхідно пройти спецкурс навчання основам формування культури цільового управління.
Система стратегічного управління українським суспільством має здійснюватися комплексно, злагоджено на трьох рівнях її функціонування: духовному, економічному, політичному.
10. Робота І Економічного форуму українців світу підтвердила перспективність громадянської ініціативи, тому ухвалено проводити ЕФУС щорічно.
Форум уповноважує Міжнародну громадську організацію українців «Четверта Хвиля» як ініціатора й організатора цього заходу, Експертну раду підготувати проекти документів про утворення при Президентові України Національної комісії з розвитку України та інших зініційованих форумом проектів, а також звернутися до Верховної Ради України з проханням сприяти реалізації цих проектів, до Кабінету Міністрів України й профільних міністерств із пропозицією внести підготовку й проведення ІІ Економічного форуму українців світу в плани їх роботи з належним фінансовим забезпеченням для підтримки й розвитку цієї важливої, перспективної суспільної ініціативи.
Експертна рада з підготовки й проведення Форуму
