Магістральним завданням сучасного етапу державотворення України є зростання добробуту, досягнення рівня розвитку передових країн, подолання енергетичної залежності, здобуття гідного місця в світовому господарстві. Можливості для цього в сучасних умовах в України є. Незважаючи на значні втрати, залишаються вагомим чинником природні, інтелектуальні ресурси, трудові ресурси, зберігається пріоритет ряду технологій, і, що особливо важливо, колосальні можливості аграрного сектору, який містить невичерпний потенціал.
Але для цього загальний процес економічного розвитку України потрібно вивести з-під контролю архаїчного керування і стереотипів догматичного мислення. Завдяки впровадженню в практику економічної діяльності “Четвертої Хвилі” стратегій інноваційного мислення дозволить вийти за межі усталених уявлень про роль і значення теорії і практики економічного поступу. Інноваційні підходи до розуміння проблем українського господарського життя, малого й середнього бізнесу, створення мікроекономічних і макроекономічних моделей дадуть можливість утворити конкурентноспроможну економіку.
Інноваційне мислення – пріоритет діяльності “Четвертої хвилі”. Воно дозволить досягти високого рівня ефективності по забезпеченню соціально-економічного розвитку країни. Інноваційні підходи спрямовують господарську діяльність вкладати здобуті кошти в реальні сектори економіки, насамперед на винайдення і розвиток галузей, здатних конкурувати на світових ринках. Насамперед це галузі, котрі використовують високі технології, а також в сільське господарство, що в перспективі виведе Україну в число розвинених країн.
Кардинальну роль відіграє врахування сучасного ринку за умов постіндустріального, або інтелектуально-гуманітарного капіталізму. Головне джерело конкурентноспроможності – здатність генерувати та ефективно використовувати інформаційно-інтелектуальні та гуманітарні ресурси, оволодіння механізмами трансформації цих ресурсів у конкретні інновації та високі технології.
Важливе значення для діяльності “Четвертої Хвилі” має перспектива перетворення кланово-олігархічної економіки, котра є причиною вкрай малоефективної соціальної системи, в ринкову, що дозволить змістити вектор суспільних цінностей – не людина для держави, а держава для людини.
Для цього важливого значення набуває розвиток міжнародних зв’язків, навчання в прикладах набутого досвіду успішних компаній і підприємств, спілкування з новаторами виробництва та бізнесу, обмін досвідом створення наукових та експериментальних центрів, залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, розширення зв’язків з урядом і профільними організаціями. Економічний успіх є запорукою успіху соціально-політичного. І відповідно – культури та духовності. В цьому – сенс діяльності “Четвертої хвилі”.
Володимир Ільїн,
доктор філософських наук
