Головна > Культура > Виховання й Освіта > Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе»

5 жовтня 2017 р., у Всесвітній день Вчителя, в системі української освіти розпочато Всеукраїнські Сковородинські навчання “Пізнай себе”, які тривають повсякчас до ювілейного 2022 року як підготовка до усвідомлення життєвого вчення великого українського Вчителя Григорія Сковороди – Сковородинства. Сковородинство – своєчасна стратегія моральної зрілості й культурно-суспільного саморозвитку людини й народу волею власного духу. 

Для системної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, філософа-мудреця, педагога-просвітителя, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, духовного практика, цілителя, культурно-освітнього подвижника Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) та з метою популяризації його багатої літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини, культурно-просвітницької діяльності й морально-світоглядних принципів подвижницького життя серед освітян, учнівської, студентської молоді, усіх верств українського суспільства й міжнародного загалу Міністерство освіти і науки України, за моєю ініціативою й поданням Українського фонду культури, запровадило з 2017 року Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе».

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» розпочато 5 жовтня 2017 року, у Всесвітній день вчителя, й віднині їх проводять повсякчас по всій Україні, в українських освітніх закладах за кордоном та в країнах, де бував Г. С. Сковорода (Австрія, Італія, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Угорщина, Чехія). Це сприятиме поглибленню інтересу до феноменальної спадщини українського мудреця, її популяризації в Україні й світі та надасть Всеукраїнським Сковородинським навчанням міжкультурної, всесвітньої значущості.

Навчання запроваджуються в системі української освіти від початкової до вищої школи. За Умовами Сковородинських навчань, передбачено проведення синкретичних освітньо-виховних, поетично-музичних і науково-просвітницьких заходів.

Для загальної освіти основним джерелом знань про феномен Сковороди та його життєве морально-світоглядне природовідповідне й культуровідповідне вчення є середня школа, а для ґрунтовної освіти – вища школа. Духовний образ Сковороди, який формується у свідомості й пам’яті школярів і студентів, стає набутком цілого суспільства – дієвим чинником його самопізнання, моральної зрілості й культурно-соціального саморозвитку.

Григорій Савович Сковорода залишив рідному народові унікальну духовно-освітню спадщину, засновану на його особистому освітньо-виховному досвіді. Морально-світоглядні принципи власної освітньої системи Григорій Сковорода послідовно виклав у філософсько-педагогічних і поетичних творах, у листуванні зі своїм учнем і першим біографом Михайлом Івановичем Ковалинським (1745–1807).

Педагогіка – єдина професія Г. С. Сковороди, якою він займався все життя. «Єдиний офіційний стан, з яким він ідейно мирився, був педагогічний; але за кожної спроби влаштуватися, він обов’язково наштовхувався на підводне каміння», – так охарактеризувала вроджене педагогічне покликання мудреця Сковороди й труднощі в його здійсненні український етнолог, історик, педагог Олександра Яківна Єфименко (1848–1918).  Мудрець скрізь і повсякчас лишається істинним педагогом – моральним учителем для всіх поколінь і всіх верств українського народу.

Для сучасників Григорій Сковорода був «мандрованою академією», а М. Ковалинський назвав свого вчителя «громадянином всесвітнім». Справді, Сковорода – всесвітній мудрець з українським серцем, бо отримав основу освіти з родинної сердечності – в родинному середовищі, в рідній батьківсько-материнській школі. А також осягнув мудрість і звичаї рідного народу з «неопалимої» «тритисячолітньої печі» традиції української культурності (так Сковорода визначив вік нашої культури).

Освітня система Г. Сковороди ґрунтується на традиції української родинної освіти, де провідна виховна функція належить батькові й матері. Великий педагог наголошує на двох родинних чеснотах батька й матері: «Два є головні обов’язки батька-матері: «Благо народити й благо навчити». Тобто батькові-матері належить народити й виховати дитину – підготувати її до «другого, духовного, народження» (так Сковорода визначив культурність людини).Нині нагальною потребою є глибоке, цілісне вивчення універсальної спадщини й осягнення феномену Григорія Сковороди та засвоєння суті живого морального вчення мудреця і впровадження в освітній процес морально-світоглядних засад Сковородинської філософсько-освітньої системи.

Витоки Сковородиної філософії найчастіше вбачають в античній філософії та патристиці – філософському напрямі, заснованому так званими отцями церкви. Україніст і сходознавець А. П. Ковалівський (1895–1969), з роду Ковалівських – близьких приятелів Г. С. Сковороди, наголошує, що не можна «виводити» світогляд Сковороди лише з античної філософії та патристики, ігноруючи обставини його життя, суспільне середовище, в якому він творив, не з’ясовуючи чому, власне, мислитель «користувався тим чи іншим готовим ідейним «знаряддям» давніх письменників».

Морально-світоглядна основа філософії й духовного подвижництва Г. Сковороди закорінена в прадавній духовній традиції української культури і є виявом його родової духовної спадковості й українського духовного типу. Проникливо охарактеризувала сутність філософсько-духовного подвижництва мудреця О. Я. Єфименко в праці «Філософ з народу»: «Сковорода присвятив усе своє життя розвиткові власного філософського вчення та його поширенню, присвятив життя сповна й щиро: жодної риси в його житті не було такої, яку можна б вважати його приватною, не пов’язаною з його місією».

Осмислювати феномен Сковороди необхідно з його позиції самопізнання. А Сковородинську світоглядно-педагогічну ідею «Пізнай себе» належить реалізовувати через діалогічний взаємозв’язок  «учитель – учень». Пізнати себе – це збагнути життєву програму своєї душі, свою долю й здійснити її внутрішній сенс, свою духовну сутність у «спорідненій праці» – у відповідності людини своїй природі, своєму покликанню, призначенню в житті. В самопізнанні людина осягає Істину, а споріднена праця забезпечує людину ресурсом самостійної сили для культурного саморозвитку. Внутрішнє прямування кожного з нас до Істини з провідництвом ідеї «Пізнай себе» неодмінно виросте в морально-світоглядний, природовідповідний суспільний рух сковородинства, спрямований на досягнення моральної зрілості, духовного народження й культурно-соціального саморозвитку людини і народу згідно зі Сковородиною концепцією культури – «другого, духовного, народження людини».

Сковородине визначення культури як «другого, духовного, народження людини» через відкриття нею «заповітного, священного в собі», стало основоположним принципом системи його культурософіїметодології мудрості, практичної філософії культури, світоглядної системи морально-духовної орієнтації для самопізнання й саморозвитку людини.

Педагогіка Сковороди – цілісна морально-світоглядна освітня система, яку він являє на різних рівнях сприйняття: через притчі, байки, пісні, поезії, філософські трактати й діалоги. Діалог на чіткій морально-світоглядній засаді – основний освітній метод Сковороди, в якому він розвиває свою філософсько-педагогічну методику самопізнання і взаєморозуміння між людьми. Своїм діалогічним методом Сковорода відкрив культурософську перспективу внутрішнього чуттєво-розумового самопізнання людини, її культурного самонародження й саморозвитку на основі моральної зрілості й духовного волевияву, а також пізнання інших людей та усвідомлення народу як збірної цілісності в системі Культури, Природи й Світу.

Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» спрямовані на задіяння Сковородиного морально-світоглядного, природовідповідного вчення в навчально-виховний процес системи української освіти, у формування основи культурного саморозвитку молодого покоління української нації, в культурно-соціальний саморозвиток українського суспільства та в утвердження засадничих принципів національної культури як базису справедливого суспільного ладу. Цьому Григорій Сковорода присвятив усе своє подвижницьке життя.

Морально-духовне Сковородинське вчення сприяє національно-патріотичному вихованню на основі природовідповідності й культуровідповідності: вихованню в дітей і молоді високих моральних, духовних, фізичних, професійних, громадянських якостей, національної самосвідомості, патріотизму – любові до рідної землі, родини, народу; спонукає людей до культурного саморозвитку. Таким чином, Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» цілком відповідають прийнятій МОН «Концепцiї нацiонально-патрiотичного виховання дiтей i молодi» та ефективно працюють на реалізацію загальнодержавної «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки». А саме, спрямовуються на забезпечення основних складових національно-патріотичного виховання: «духовно-моральне виховання» як основа культурного саморозвитку особистості й суспільства; «формування національно-культурної ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвиток духовно-моральних цінностей Українського народу»; «поширення інформації про досягнення наших співвітчизників та їх внесок у скарбницю світової цивілізації, зокрема у сферах освіти, науки, культури, мистецтва».

 О. А. ШОКАЛО, культурософ,
ініціатор і автор Концепції, Умов, Програми Навчань

 

    Читати додаткові матеріали:

 

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ
Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе»

Додаток до листа МОН

 

 

 

Лист міністерства Освіти і Науки України