Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе» запроваджено для належної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею великого українського мислителя-мудреця, педагога, філософа, поета, драматурга, композитора, музиканта, співака, культурно-освітнього подвижника Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) та з метою популяризації його багатої духовно-педагогічної спадщини серед освітян, учнівської, студентської молоді й широкого суспільного загалу.
Сковородинські навчання започатковано 5 жовтня 2017 року, у Всесвітній день вчителя, й віднині вони проводяться повсякчас у системі освіти по всій Україні, в українських освітніх закладах за кордоном та в країнах, де бував Г. С. Сковорода.
У Придністров’ї, де третину населення становлять корінні українці, Сковородинські навчання мають особливе значення і для системи освіти, і для широкого суспільного загалу.
За програмою Всеукраїнських Сковородинських навчань, напередодні 295-ї річниці від народження Г. С. Сковороди в Тирасполі відбулися святкові науково-мистецькі заходи. Центр української культури Придністровського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (керівник – А. В. Третяченко) провів змістовний круглий стіл «Григорій Сковорода – джерело духовної величі та сучасність».
У роботі круглого столу взяли участь: декан філологічного факультету ПДУ, к. п. н., доцент О. В. Щукіна; начальник відділу міжнародних зв’язків ПДУ А. Ю. Боброва; директор Центру російської освіти й науки ПДУ О. Є. Філіпенко та студенти університету; директор Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу А. О. Довбик і заступник директора І. О. Бронич; голова Правління Спілки письменників Придністров’я В. І. Кожушнян та письменники; керівник Міжнародної громадської організації «Український центр «Співробітництво» В. Г. Фоменко; голова Спілки українців Придністров’я ім. О. Бута П. П. Богуцький та голови районних товариств української культури; представники болгарської громади. Від України почесними гостями на святі були представник НСПУ, культурософ, громадський діяч О. А. Шокало та заслужений артист України, кобзар Т. В. Силенко.
О. А. Шокало як ініціатор і автор концепції Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе» привернув увагу до всеосяжного феномену мудреця Г. С. Сковороди та наголосив на великому значенні морально-світоглядного вчення Сковородинства й Сковородинських навчань для українського культурного розвитку:
«За визначенням Г. Сковороди, культура – «друге, духовне, народження людини», якого вона досягає в результаті самопізнання й самоздійснення життєвої програми своєї душі.
В цьому суть педагогічно-філософської системи мудреця.
Власна мудрість і педагогіка Г. Сковороди виросли з традиційної української родинної школи, в якій закорінена система козацької педагогіки – феномену української народної освіти, що належить до унікальних явищ світової освітньої культури.
Сковорода – всесвітній мудрець з українським серцем, бо отримав основу освіти в родинному середовищі, в рідній батьківсько-материнській школі.
Педагогіка – єдина професія Г. С. Сковороди, якою він займався все життя. Мудрець скрізь і повсякчас лишається істинним педагогом – моральним учителем для всіх поколінь і всіх верств українського народу.
Тож в українцях до 300-ліття свого Вчителя неминуче має визріти внутрішня потреба засвоїти й запровадити в життя морально-світоглядне вчення Сковороди – Сковородинство. Сковородинство – потужний морально-світоглядний чинник, який консолідує людей у «збірну особу українського народу» (П. Куліш), у «суцільний культурний організм нації» (І. Франко).
Як ствердив учений-енциклопедист Д. І. Чижевський: «українська духова історія все, як зачарована, повертається до «Сковородинства».
Заступник директора з науково-методичної роботи Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу І. О. Бронич поділилася своїми практично-методичними розробками у вивченні творчості Г. С. Сковороди на уроках української мови, результатом яких є колективне створення учнями класу цікавих та змістовних інтерактивних тек (лепбуків).
А в Театрі-музеї Т. Г. Шевченка, який від 2014 р. діє при Республіканському українському теоретичному ліцеї-комплексі, учні 5–11 класів разом з учителями підготували й показали музично-театральну композицію під Сковородиним девізом «Не тіло, а душа є людиною».
Юні актори щиро, зворушливо розповіли про подвижницький шлях українського мудреця через його поезію, байки, афоризми.
Сердечно сприйняли слухачі виступ кобзаря Т. В. Силенка. В його виконанні прозвучали пісні на поезію Г. С. Сковороди й Т. Г. Шевченка, а також історичні пісні й думи.
Більшість присутніх уперше слухали живе звучання бандури, за що були щиро вдячні гостю з Києва.
Так голова адміністрації найбільшого в світі болгарського села Паркани П. І. Ніколаєв під враженням від українського народного інструменту наголосив на тому, що завданням нинішніх поколінь є збереження й примноження культурного надбання свого народу.
Бо культура є основою, на якій люди різних національностей досягають взаєморозуміння і взаємодії.
На цьому святі української культури дух Г. С. Сковорода об’єднав людей різних національностей, віку та професій:
«Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того як ворожість усе руйнує?».
Особливих зусиль до організації Сковородинського свята доклала Міжнародна громадська організація «Український центр «Співробітництво» на чолі з В. Г. Фоменком.
Завдяки його старанням зроблено багато добрих справ для української громади Придністров’я, реалізована велика кількість культурних проектів, зокрема: у 2007 р. на базі кафедри української філології філологічного факультету Придністровського державного університету створено Центр української культури; у відремонтованих приміщеннях Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу оформлено Шевченківську світлицю, а до 200-літнього ювілею відкрито Театр-музей Т. Г. Шевченка.
Обидва ці заклади об’єднано в Центр культурної спадщини Тараса Шевченка. Тут експонуються близько 100 репродукцій живописних і графічних творів генія та видання його літературної спадщини.
О. А. Шокало як керівник Всеукраїнського мистецького проекту «Україна співає «Кобзаря» передав центру три акапельні томи Хорової Шевченкіани з Зібрання хорових творів у семи томах на поезію Т. Шевченка, що їх уклав видатний дириґент і педагог П. І. Муравський, та записаний на їх основі перший музичний альбом з трьох компакт дисків «Пісенний «Кобзар».
На святкових заходах був присутній спеціальний представник Президента Придністров’я з питань взаємодії з Україною В. В. Ястребчак. У своєму привітанні учасникам свята він побажав усім успіхів у пізнанні себе та в культурному розвитку для позитивних змін у суспільстві.
Сковородинські заходи змістовно висвітлив Перший канал Придністровської державної телерадіокомпанії.
Ольга Красноухова,
редактор сайту «Український Світ»
Фото з сайту ПДУ ім. Т. Г. Шевченка
