Архівні свідчення в дослідницьких працях Віктора Моренця
Віктор Іванович Моренець – правник за фахом та історик за покликанням: дослідник-архівіст, краєзнавець. Він досліджує донедавна закриті архівні джерела української історії ХХ століття й у своїх книжках правдиво, арґументовано висвітлює події визвольних змагань Українського народу в 1917–1921 роках та боротьбу з більшовицьким і нацистським окупаційними режимами під час Другої світової війни. В цій боротьбі за свою волю Українці зазнали колосальних людських втрат, для відновлення яких необхідні десятиліття збірних зусиль народу.
Ґрунтовні історичні дослідження В. Моренця мають важливе значення для відновлення історичної пам’яті Українців, утвердження Української державності і встановлення справедливого суспільного ладу.
Свої праці В. Моренець представляє в бібліотеках і навчальних закладах рідної Чернігівщини, по всій Україні й за кордоном та поповнює ними бібліотечні фонди.
Пропонуємо огляд книжок Віктора Моренця,
яких він є автором або редактором-упорядником:
Земляки Миколи Міхновського в боротьбі за Українську державність. 2012
Ця книжка стала справжньою сенсацією, бо руйнує стереотипні уявлення та мури історичної брехні про те, що більшість населення Чернігівщини в 1917–1920 роках або підтримувала більшовиків, або жила за принципом «моя хата скраю» і досить пасивно спостерігала за частими змінами влад.
Віктор Моренець знайшов в архівах відомості про 374 солдатів і офіцерів Армії УНР – вихідців з Чернігівщини. Дослідник знайомить читачів з біографіями 152 уродженців Прилуччини, які служили в Армії УНР, та подає відомості ще про 222 учасників визвольних змагань, які теж були родом з Чернігово-Сіверщини. А ще 13 старшин вчилися в Прилуках. Автор переконливо доводить, що ідея Самостійної України жила не тільки в помислах Миколи Міхновського, який народився 1873 року в селі Турівка Прилуцького повіту, а за неї боролися й чимало його земляків. На жаль, у вирі подій 1917–1920 років брала гору здебільшого авантюрна лінія українських зверхників, які недооцінювали роль створення власної армії, виступали за братання з більшовиками. А Міхновського через підступні інтриги позбавили реальних важелів впливу на політичну ситуацію в Україні.
Віктор Моренець на презентації своєї праці в Чернігові розповів: «Я зацікавився цією темою ще з середини 1970-х, коли очолював краєзнавчий гурток у школі в Прилуках. Мені було незрозуміло, що означав вираз «петлюрівські банди». Отож, коли з’явилась можливість, почав збирати по крупинках відомості про моїх земляків, які пішли в армію УНР захищати рідну землю. Уявляєте: ще Гітлер був ніким, а в Чернігові у 1921 році вже діяв концтабір! Для чого народній владі облаштовувати концтабори? Я знайшов документ про існування у ті часи й Кролевецького концтабору. Та найбільшим відкриттям для мене стали статистичні дані про забезпечення продовольством червоноармійців, чекістів, міліціонерів за січень 1921 р. За 30-мільйонним населенням України, виявляється, наглядала півторамільйонна каральна окупаційна армія. І все одно люди боролися! Ось такий, наприклад, епізод за 1922 рік. Повстанці з-під Ічні передають своїм міським підпільникам кокаїн, щоб вони потруїли ним чекістів… В архівах є такі сюжети, що не треба нічого вигадувати, прикрашати для сценариста, журналіста. Просто бери і пиши цю правду без прикрас».
Найбільше інформації дослідник розшукав у архіві УНР, який до 1948 р. зберігався в Празі, звідки його вивезли до Києва та Москви опричники Берії. Працював і в архівах Чернігова, Ужгорода, де знайшов там чимало нових подробиць про ті часи. У книжці вперше опубліковано численні фотографії, документи з тих архівів, у тому числі й архіву СБУ.
Земля, полита кров’ю. 2013
У цій книжці на основі архівних матеріалів розповідається про повстанський рух на півдні Чернігівщини в 1919–1923 роках.
Сім спогадів Визвольної війни. 2015
Тут зібрано свідчення про Визвольну війну Українського народу проти руських окупантів у 1917–1920 роках. У додатку читач знайде листи й рапорти отаманів Болбочана і Пелещука, раніше не публіковані документи Армії УНР.
Церковно-визвольний рух на Чернігівщині в 1920-х роках. 2016
Цей збірник документів став результатом багаторічних пошуків автора в архівних установах та музеях України. Книжка містить архівні документи про діяльність Української автокефальної православної церкви на Чернігівщині у 1920-х роках, спогади Голови ВПЦР Василя Потієнка, маловідомі світлини культових споруд 1920–1930 років, друковані видання української церкви 1921 року. Праця відображає процеси, що відбувались у релігійному середовищі нашого краю в 1920-х роках, зокрема, створення Української автокефальної церкви та ставлення до неї окупаційного більшовицького режиму.
Перша хвиля. 2017
У цій книжці зібрано документи про організацію й діяльність на території окупованої України у 1919–1922 роках російських більшовицьких концентраційних таборів.
Армія за дротами. 2018
Це збірник документів Армії УНР та спогадів її старшин за період з кінця 1920 до початку 1924 рр. під час перебування в таборах інтернованих на території Польщі. Опубліковано понад 100 архівних документів, у яких ідеться про обставини інтернування, політичну ситуацію у Східній Європі, протистояння спецслужб, опір окупаційному режиму в Україні. У книжці використано близько 1300 світлин козаків і старшин української армії з архівів України, Польщі та Чехії.
Дві окупації: Чернігівщина 40-х років. 2020
Це унікальне дослідження на основі документальних свідчень про дві окупації українських земель під час Другої світової війни. Тут зібрано документи, більшість з яких зберігалася під грифом «цілком таємно», й їх не знайти в жодній іншій книжці.
На прикладі Чернігівщини докладно дізнаємося про аґентурно-оперативну роботу й характеристики аґентів спецслужб, про різні звіти МВС і МГБ, про партизанський рух, про ставлення населення до заходів совєтської влади, про діяльність української поліції та козацьких підрозділів, дезертирство з совєтської армії та шкіл ФЗО, про висадки німецьких парашутистів на Чернігівщині та розшуки їх, про нальоти німецької авіації, про правопорушення совєтських військовослужбовців та партизанів та багато інших непублікованих досі фактів нашої історії. Книжка стала результатом п’ятирічної наполегливої праці автора в архівах та є унікальним інструментом руйнування совєтських міфів, під впливом яких ми досі існуємо.
Книжки, які Віктор Моренець написав у співавторстві:
Ічнянці в армії УНР. 2013.
Автори-упорядники: В. І. Моренець, В. Ф. Шевченко
У книжці зібрано архівні матеріали про боротьбу українців проти російської окупації в першому десятиріччі після більшовицького перевороту 1917 року.
«Подєбрадський полк» Армії УНР. Том 1. 2015.
Автори-упорядники: Роман Коваль, Віктор Моренець
У тритомному енциклопедичному виданні зібрано інформацію про вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922–1935) і тих вояків, які прагнули навчатися в Подєбрадській академії. Серед них було чимало діячів української культури – письменників, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів. Випускник Подєбрадської академії Євген Маланюк назвав Подєбрадський інститут «Національною політехнікою», «лабораторією, де культивувався тип новітнього українця». Випускники академії стали не тільки спеціалістами, а й «інженерами-суспільниками», тобто фахівцями-патріотами, які несли українське світло на Пряшівщину, Лемківщину, Карпатську Україну, Волинь, Галичину. Вони гідно тримали марку українського інженера у Франції, Бельгії, ЧСР, Польщі, Німеччині, Африці, Китаї, США, Канаді, Південній Америці та Австралії.
У першому томі енциклопедії вміщено 400 біографій вояків.
«Подєбрадський полк» Армії УНР. Том 2. 2017.
Автори-упорядники: Роман Коваль, Юрій Юзич, Віктор Моренець
У другому томі енциклопедії вміщено 325 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922–1935) і тих вояків, які прагнули навчатися в Подєбрадській академії.
«Подєбрадський полк» Армії УНР Т. 3. 2020.
Автори-упорядники: Роман Коваль, Віктор Моренець
У третьому томі вміщено 320 біографій і світлин вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів і випускників Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина, 1922–1935) і тих вояків, які прагнули навчатися в Подєбрадській академії.
Костянтин Самбурський. Щоденники 1918-1928 рр.
Гірка українська історія очима псаломщика з Гужівки. 2015.
Редактори-упорядники: В. І. Моренець, В. Ф. Шевченко
Це першодрук унікальних щоденників історика за покликанням, фольклориста, збирача й дослідника українських старожитностей Костянтина Самбурського (1867–1934), який більшу частину свого активного життя провів у с. Гужівка на Ічнянщині (Чернігівська область), дбаючи про примноження духовних і культурних цінностей народу. Його нотатки містять безліч цікавих фактів і колоритно передають дух епохи, а відтак є цінним історичним документом. У книзі вміщено також автобіографію К. Самбурського та опис експонатів створеного ним «Музею в селі», що привертав увагу науковців, доки на початку 30-х рр. XX ст. його не знищили більшовики.
Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади. 2018.
Автори-упорядники: Роман Коваль, Віктор Моренець, Юрій Юзич
У цьому збірнику вміщено 120 біографій козаків і старшин Армії УНР, які народилися на теренах нинішньої Сумської області, а також понад 50 спогадів про їхню участь у Визвольній боротьбі. Серед них було чимало подвижників української культури: письменників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, інженерів, державних, громадських і театральних діячів.
Ось характерний для того часу спогад очевидця-учасника Визвольної боротьби І. Рогатинського: «Коли вже на добре зачався український рух, тоді виступили разом руські (москалі), жиди і большевики проти українців і давай горлати на мітингах проти них, що, мовляв, український рух – це німецька видумка, що німці видумали Україну, а всі українці, що починають цей рух, – платні німецькі агенти».
І своєчасний висновок з історії української боротьби: «Провокація – найпевніша зброя москалів. Кулі їх менше шкодять справі України, а оті провокаційні вигадки – в самій основі підточують довір’я малосвідомого селянства до армії й цілої справи».
І сучасне підтвердження істинності історичного досвіду: «Якби ця власна історія була вчасно засвоєна колективною українською свідомістю, не стали б для нас несподіванкою події весни 2014-го. Та й, напевно, не дійшло б до створення бандитських анклавів» (Дикань Костянтин. Незнання як вірус: рецензія на книжку «Сумщина в боротьбі: біографії, історії, спогади»).
Добірку підготував Олександер ШОКАЛО
