Головна > Відео > Єлисейські поля і Майдан – теми для роздумів…

Єлисейські поля і Майдан – теми для роздумів…

Протести у Франції: хто й чому зацікавлений у соціально-економічних бунтах?

Уже четвертий тиждень Францію лихоманить від вуличних протестів. Приводом для невдоволення французів стало бажання уряду підвищити ціни на пальне. Мотив влади начебто благородний – піклування про екологію.

Втім, подальші події стали справжньою несподіванкою для правлячих політичних сил у Франції. І попри те, що президент Франції Еммануель Макрон пішов на поступки протестувальників, а уряд погодився скасувати підвищення цін на паливо й заморозити ціни на газ та електрику на 2019 рік, французи не заспокоїлися. Протестувальники почали збиратися не лише в Парижі, але й у більшості регіонів країни, та висувати багато інших вимог.

Кульмінацією стало оприлюднення 25 вимог протестувальників до уряду. Серед них є багато пунктів, на які керівництво країни піти навряд чи наважиться, адже тоді Францію можуть охопити ще більші бунти. Так, наприклад, серед вимог є вихід держави з ЄС та відновлення власної валюти, негайний вихід із НАТО, відновлення можливості для проведення місцевих референдумів, заборона ГМО та пестицидів, скасування дорожніх камер і радарів, припинення потоку мігрантів і ще низка масштабних за своєю суттю реформ.

Протести у Франції: чи загрожує Макрону відставка та чи потрібно шукати «руку Кремля»Четвертий тиждень поспіль у Франції відбуваються протести. Мітингувальники вимагають відставки Макрона. Тим часом спецслужби з’ясовують вплив РФ на протести. Про ситуацію у Франції поговорили з експертами.

Звісно, така історія примушує замислитися, хто саме стоїть за акціями протесту та яка їх кінцева мета? Адже на перший погляд жодної формальної структури за «жовтими жилетами» немає. Щоправда, французька влада підозрює в причетності до акцій протестів у Парижі лідерку ультраправого Національного об’єднання Марін Ле Пен. Ба більше, за свідченнями французьких спецслужб, без «руки Кремля» також не обійшлося – мовляв, у соцмережі Twitter близько 600 російських користувачів активно поширюють інформацію про вуличні акції протестів у Франції.

Усе це наштовхує на низку неоднозначних висновків. Адже Франція є одним із ключових гравців у житті Європейського Союзу й має суттєву вагу в міжнародних відносинах і в питанні підтримки зовнішньополітичного курсу України.

Страхи Європи

Рейтинги французького президента на тлі тривалих акцій протестів впали до рекордно низьких показників. Навесні 2017 року він у другому турі президентських виборів переміг із підтримкою у 65,8% голосів, тоді як зараз його рейтинг становить уже 25%.

Еммануель Макрон почав швидко відігравати ситуацію в бік задоволення соціального блоку вимог протестувальників. Так, він оголосив надзвичайний економічний стан і вже попередив французів, що виконання бодай частини вимог протестувальників обійдеться бюджету у 8-10 мільярдів євро на рік. Крім того, Макрон уже пообіцяв, що мінімальний розмір оплати праці з 2019 року зросте на 100 євро.

Вочевидь, французькій владі буде нелегко заспокоїти апетити протестувальників, адже їхні вимоги лягли на сприятливий ґрунт. Мітингарів активно підтримують пересічні французи, які й справді вважають діяльність уряду та президента занадто спрямованою на підтримку великих корпорацій та інтересів багатіїв. Натомість славнозвісний лівий спектр політичних сил активно грає на настроях громадян, тому зламати опір протестувальників силою чи дуже незначними поступками не вдасться.

Насправді, наступною державою, яка також може стати на шлях протестів, є Німеччина. Саме там питання мігрантської кризи настільки глибоко в’їлося в суспільне життя пересічних німців, що варто лише знайти привід і рушійну силу й нерви в пересічних громадян можуть таки не витримати. Саме проблеми з мігрантами з інших країн є зараз найбільш болючою темою для уряду Німеччини й дуже сприятливою для опозиційних політичних сил. Таких, як «Альтернатива для Німеччини» – партії, яка здобуває дедалі більше прихильності серед громадян на місцевому рівні та у вересні 2017-го вже отримала чималу фракцію в Бундестазі. Партія вперше пройшла до Бундестагу, отримавши 13% голосів, а це 94 депутати серед 709 від загальної кількості. Слід також і врахувати зміни в партійному керівництві керівної партії ХДС. Ангела Меркель остаточно пішла з посади голови партії, на яку вона була обрана 18 років тому. Її наступницею стала Аннегрет Крамп-Карренбауер.

Рейтинг Макрона впав до рекордно низького рівня Із січня Макрон втратив половину свого рейтингу і наближається до антирекорду свого попередника.

Загалом, Європу очікують непрості часи. Окрім уряду популістів у Італії та приходу до влади відкритих чи прихованих прихильників ультраправих до влади в кількох країнах Європи (Австрія, Угорщина), в непростій ситуації опинилася Велика Британія. Прем’єр-міністр Тереза Мей ніяк не наважиться провести голосування щодо так званого «Брекзіту». Вона опинилася між двох вогнів – якщо не вдасться домовитися про сприятливі умови для виходу Великої Британії з ЄС, то, скоріш за все, вона втратить посаду.

Неспокійно і в інших країнах Європи. Так, днями масовими акціями протестів закінчилося протистояння місцевих анархістів із поліцією. Тільки в грецькій столиці під час сутичок, які розпочалися ще в четвер після обіду, були затримані 66 осіб, 13 із них заарештували.

Тим часом Словаччина, Чехія, Угорщина та Польща змагаються за українських робітників. Ці країни намагаються покращити своє економічне становище за рахунок працьовитих гастарбайтерів – у першу чергу українців. Поступово збільшуються квоти на офіційне працевлаштування та покращення умов праці.

Фактори Кремля та США

Загалом, ситуація з протестами у Франції ставить у дуже скрутне положення чинного президента Еммануеля Макрона. Крім падіння рейтингів, через протести Франція може суттєво послабити свої позиції в зовнішній політиці. А це і ситуація в Сирії, і позиція щодо України, і чергові неприємності для всього ЄС.

Серед іншого, Макрон втрачає шанси на переобрання на другий термін. Тоді як ідеї ультраправих на чолі з Марін Ле Пен лише набирають прихильників. Якщо вдасться досягти бодай частину із заявлених протестувальниками вимог, то додатковий електоральний ресурс гарантований.

З’ясувалося, про що говорили Порошенко, Макрон і Меркель у ПарижіПрезидент зазначив, що обговорювалося і питання звільнення політичних полонених, котрі незаконно утримуються у в’язницях Російської Федерації і в окупованому Криму.

У Франції ультраправі – давні ідеологічні союзники Кремля. Втім, довести бодай якийсь реальний зв’язок вкрай складно. Ймовірно, організувати такі акції протесту ззовні навряд чи під силу навіть таким впливовим спецслужбам, як ФСБ. Скоріш за все, на руку ультраправим зіграли відповідні настрої у французькому суспільстві та низка соціально-економічних проблем, які накопичувалися останні 10-15 років.

У США також незадоволені діяльністю Макрона. Зокрема, критично висловився з приводу причини протестних акцій у Франції президент США Дональд Трамп. Безумовно, він висловився на підтримку виходу США з Паризької угоди щодо клімату й розкритикував її принципи. Таким чином, репутаційні втрати Макрона – бальзам на душу Дональду Трампу та додаткові аргументи на користь його кроків у зовнішній політиці.

Очевидно, є два варіанти розвитку ситуації з протестами у Франції. Якщо ескалація досягне апогею, цілком можливо, що Еммануель Макрон опиниться перед неприємним вибором – піти на дострокові вибори або спробувати вирішити ситуацію за допомогою силового придушення протесту. Обидва варіанти малоймовірні. Але якщо корінь проблем у самому французькому суспільстві, то й компроміс цілком реально знайти. Можливо, цією поступкою буде відставка уряду та врахування низки пропозицій протестувальників.

Олександр Радчук, політолог 
Спеціально для «Слова і Діла»
11.12.2018

 

 

Протести у Франції: президент Макрон пообіцяв підняти зарплати

Президент Франції Еманюель Макрон пообіцяв збільшити мінімальні заробітні плати та податкові пільги. Про це він заявив 10 грудня під час звернення до нації.

За його словами, мінімальна заробітна плата збільшиться на 100 євро на місяць з 2019 року. Також Макрон пообіцяв скасувати заплановане збільшення податків для малозабезпечених пенсіонерів.

«Я розумію обурення сімей, які працюють весьдень і їм не вистачає на життя або пенсіонерів, які все життя вкладали в пенсійні накопичення і сьогодні перебувають у скрутному становищі. Це проблеми сорокарічної давності, які обростали як снігова куля, це хвороба нашого демократичного суспільства, яке все більше розшаровується. І тепер ми зіткнулися з цим лицем до лиця. Ми не дали відповідь на це обурення, цей гнів і я приймаю на себе частину відповідальності за це», — зазначив він.

Також Макрон закликав до обговорення проблем, які турбують протестувальників, на дебатах за участю всієї країни.

Нагадаємо, у Франції люди продовжили протестувати попри те, що влада виконала їхні вимоги та призупинила підвищення вартості пального. Мітингувальники вимагають підвищити заробітні плати, зменшити податки та відправити у відставку президента Еммануеля Макрона.

Станом на 9 грудня поліція по всій країні затримала вже 1723 учасники протестів «жовтих жителів».

Напередодні влада Франції оголосила мобілізацію поліції та інших правоохоронних структур через побоювання збройного перевороту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гнів «жовтих жилетів»: 7 речей, які пояснюють протести у Франції

У Франції в середині листопада люди вийшли на масові протести проти підвищення цін на паливо, а також проти загального падіння рівня життя. Протестувальники були невдоволені політикою Еммануеля Макрона, якого називали «президентом для багатих».

Від початку протестів «жовтих жилетів» загинули щонайменше троє людей, сотні постраждали, серед них є поліцейські.

Протестувальники влаштували в Парижі декілька пожеж, зокрема підпалювали та перевертали автомобілі, а також били вітрини магазинів. Деякі з них були озброєні металевими кийками та сокирами.

Через критично неспокійну ситуацію у столиці влада вирішила на день закрити для відвідувачів Ейфелеву вежу, а також обговорювала введення режиму надзвичайного стану.

4 грудня уряд Франції офіційно оголосив, що у країні на півроку призупинять рішення про підвищення цін на пальне після масових протестів. Це було вимогою протестувальників.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖФранція у вогні: три тижні протестів «жовтих жилетів» проти підвищення цін на пальне (ФОТО)

Громадське
10.12.2018

 

 

Масові протести у Франції: Макрон оголосив надзвичайний стан

Президент Франції Еммануель Макрон оголосив у зв’язку з масовими акціями протестів у країні надзвичайний стан.

Про це він сказав 10 грудня в своєму зверненні до громадян, уточнивши, що не буде вибачення тим, хто допустив насильство.

“Я сьогодні оголошую про надзвичайний економічний стан в країні. Ніякого вибачення тим, хто допустив насильство, не буде. Ми всі бачили, як опортуністи намагалися скористатися невдоволенням народу, ми бачили, як багато хто хотів посіяти анархію і безладдя. Ніякий гнів, ніяке невдоволення не виправдовують нападу на поліцейських, знищення майна підприємств. Коли починається насильство, припиняється свобода”, – наголосив він.

Макрон пообіцяв, що з 2019 року мінімальний розмір оплати праці у Франції зросте на 100 євро, а також будуть бонусі за підсумками року. Крім того, людям похилого віку та малозабезпеченим будуть податкові послаблення. Однак податок на багатство не буде повернений.

“Необхідно підтримати економіку, необхідно підтримати освіту, ту молодь, яка хоче вчитися і жити вільними людьми. Мінімальний розмір оплати праці виросте на €100 на місяць, починаючи з травня 2019 року. Крім того, починаючи з 2019 року не обкладатимуться податками і соціальними платежами понаднормові години роботи. Крім того, буде встановлено в кінці року спеціальну премію для співробітників, що не обкладається ні податками, ні соціальними платежами”, — сказав французький лідер.

новина доповнюється

Нагадаємо, що протести проти підвищення цін на паливо почалися у Франції 17 листопада. Тоді по всій країні в протестних заходах взяли участь понад 120 тис. осіб. При цьому рейтинг Еммануеля Макрона на тлі протестів впав до рекордно низького рівня – 25%.

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер звинуватив в організації протестів лідера французької правопопулістської партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен, заявивши, що саме її заклики вплинули на бунтівників. Як відомо, вона є палкою прихильницею президента РФ Володимира Путіна.

Через протести “жовтих жилетів” у Франції можуть ввести надзвичайний стан. 8 грудня Парижі продовжилися протести, які переросли в зіткнення з силовиками.

 

 

Протести жовтих жилетів: через що у Франції почалися акції та чим може завершитися

17 листопада у багатьох містах Франції стартували протести так званих жовтих жилетів, які вимагали не піднімати ціни на бензин в країні. Факти ICTV розібралися, як почалися протести, чого вимагають жовті жилети, і що зараз відбувається в країні.

Початок протестів

Перші протести жовтих жилетів у Франції пройшли 17 листопада, проте назрівати конфлікт почав задовго до цього. У травні 2018 роки жінка-автомобіліст з департаменту Сена і Марна опублікувала петицію із закликом знизити ціни на бензин в країні.

До жовтня цього року її ініціатива залишалася непоміченою, проте після публікації в газеті Parisien практично за два тижні їй вдалося зібрати 225 тис. підписів, а після початку протестів підтримка перевалила за 1 млн осіб.

Перші спроби жовтих жилетів привернути до себе увагу почалися ще 9 листопада, коли кілька протестувальників спробували прорватися до президента Франції Еммануеля Макрона, але їх зупинили поліцейські.

Ще кілька днів учасники руху робили спроби заблокувати певні частини дороги, а також вивішували великий плакат на підтримку жовтих жилетів на фасад ратуші.

Тоді Макрон заявляв, що в активістів є право на протест, але їхні дії жодним чином не змінять рішення щодо підвищення податку на паливо, через яке виросте ціна на бензин.

Пальне дорожчатиме два роки.

Згідно зі змінами, податок на бензин з 1 січня 2019 року має зрости на 12 центів за галон (приблизно 3,8 л), а податок на дизельне паливо збільшиться на 28 центів за галон.

До 2020 року ціни піднімуться іще на 5 центів, а вартість дизеля зросте на 2 центи.

17 листопада протести жовтих жилетів почалися по всій країні, зібравши людей через соціальні мережі. Почалося все з блокування Паризької окружної дороги, після чого на акції вийшли протестувальники і в інших французьких містах.

Участь в акції в той день взяли більше 287 тис. осіб. 409 з них були поранені у результаті дрібних сутичок, ще 117 заарештовані. Хоча після цього кількість активних жовтих жилетів по всій країні знизилася, їхні дії призвели до того, що президент країни оголосив про мобілізацію армії.

Друга хвиля

Наступною метою жовтих жилетів стали протести у Парижі на Єлисейських Полях, через що влада Франції прийняла рішення встановити контрольно-пропускні пункти, проте правоохоронцям не вдалося стримати протестувальників і їх довелося допустити до Єлисейських Полів.

Там вони звели барикади, а поліцейські робили спроби розігнати людей сльозогінним газом і водяними гарматами. Всього на той момент в мітингах брало участь близько 106 тис. осіб.

У грудні протести продовжилися, однак почастішала кількість зіткнень, випадків вандалізму в окремих містах. На 8 грудня правоохоронці затримали понад 1,5 тис. осіб.

Крім того, з’явилася інформація про можливу причетність РФ до організації безладів під час протестів, тому влада Франції почала відповідне розслідування.

Вимоги жовтих жилетів

Нещодавно стало відомо, що вимоги жовтих жилетів сильно розширилися і тепер не обмежуються тільки зниженням цін на бензин. Експерти вважають, що протести тепер висловлюють не тільки невдоволення високою ціною на життя в країні, але й проблеми з роботою президента Еммануеля Макрона.

Всього 25 вимог до влади протестувальники розбили на чотири категорії:

  • економіка;
  • політика;
  • здоров’я;
  • геополітика.

Вимоги в сфері економіки такі:

  • заборонити податки, які перевищують 25% статків громадян Франції;
  • створити нові робочі місця в різних сферах, щоб можна було забезпечити адекватне функціонування інфраструктури;
  • підвищити мінімальний прожитковий мінімум, пенсії і зарплати на 40%;
  • почати будівництво доступного житла;
  • зменшити розміри банків і розбити банківські монополії;
  • анулювати внутрішній борг.

Для сектора охорони навколишнього середовища і здоров’я вимагають:

  • заборонити виробництво і обіг пластикової тари;
  • знизити вплив фармацевтичних компаній на систему охорони здоров’я;
  • продовжити термін придатності техніки до 10 років;
  • заборонити використання ГМО та пестицидів у сільському господарстві;
  • відмовитися від імпорту і заново провести індустріалізацію країни.

Найбільше вимог припало на політичну сферу Франції:

  • переписати конституцію в інтересах повновладдя народу;
  • вийти з ЄС;
  • заборонити лобіювання та схеми впливу;
  • повернути гроші, які великі компанії винні країні;
  • припинити приватизацію і повернути вже приватизоване майно;
  • виключити ідеологію з програми освіти;
  • прибрати радари і камери з доріг;
  • збільшити бюджет в чотири рази для сфери юстиції;
  • зробити ЗМІ загальнодоступними і викорінити так зване “кумівство” між виданнями та політиками;
  • гарантувати громадянські свободи.

Також є й кілька вимог у сфері Геополітики:

  • вийти з НАТО;
  • припинити військове і політичне втручання у справи Африки;
  • припинити приймати іммігрантів;
  • проявляти повагу до міжнародного права та укладених договорів.

Читайте:Протести жовтих жилетів: Франція розслідує причетність РосіїЖовті жилети: чому французькі протести не схожі на українськіПротести у Франції: влада розгляне питання введення надзвичайного стануБагато вимог могли бути ініційовані представниками правих організацій, які приєдналися після того, як Марін Ле Пен, яка відома своїм просуванням проросійських поглядів у Франції, закликала їх взяти участь.

Звідси й могли з’явитися такі необґрунтовані ідеї, як вихід з НАТО, ЄС, тощо.

Про середній клас забули.

Політичні експерти вважають, що зараз у протестах бере участь середній клас. Саме вони платять високі податки.

На сьогодні на заробіток громадянина Франції у розмірі від $30,7 тис. до, приблизно, $82,2 тис. на рік накладається податок у розмірі 30%. Хоча в США податок при такій зарплаті варіюватиметься від 12% до 22% відповідно.

Хоча деякі вимоги й здаються багатьом експертам абсурдними, вони погоджуються у тому, що протести жовтих жилетів – це набагато більше, ніж підвищення цін на бензин.

Варто наголосити, що ціни на бензин у Франції не найбільші в Європі. З середини 2018 року максимальна ціна за літр бензину становила 1,59 євро. Але ще до початку протестів вона знизилася до 1,49 євро за літр.

А на 3 грудня ціна становила 1,45 євро за літр. Попередній рекорд цін на паливо спостерігався на початку 2000-х років, коли вони досягли позначки в 1,51 євро за літр.

Найбільша ж ціна на бензин в Європі в Італії, там за літр палива доведеться заплатити 1,6 євро.

Реакція влади на протести

Зараз Макрон намагається провести низку великих реформ для країни, які не можуть болісно не відбитися на багатьох верствах населення.

Подібне вже відбувалося, коли президент Франції намагався змінити трудові закони в країні. Вони давали можливість компаніям простіше наймати і звільняти працівників. Тоді на вулиці країни вийшли тисячі демонстрантів.

Однак ігнорувати протестувальників, навіть з огляду на той факт, що їх кількість знизилася, на сьогодні неможливо. Останні опитування показують, що рух жовтих жилетів підтримує близько 72% населення, проти 27%, які має французький президент.

Макрон вже ввів мораторій на підвищення цін на паливо, електроенергію і газ в країні, який повинен тривати шість місяців.

Читайте: СБУ: Російські спецслужби причетні до безладів у Франції

Таким чином, президент частково виконав головну вимогу протестувальників. Однак жовті жилети не збираються зупиняти свої акції.

Міністр фінансів країни Бруно Ле Мер заявив, що протести показують країну в негативному світлі для тих, хто хоче починати бізнес.

Ле Мер додав, що зараз головне – це повернутися до діалогу і знайти спільну мову в усіх проблемних питаннях.

Наразі Макрон анонсував зустріч з представниками торговельних союзів та організацією роботодавців, на яких обговорять проблеми, що виникли і методи їхнього вирішення, після чого він виступить зі зверненням до народу Франції.

Варіанти вирішення конфлікту

Зараз перед владою Франції стоїть завдання по зниженню градуса конфлікту. Особливо президенту країни потрібно налагодити контакт з народом, адже його остання промова 27 листопада тільки додала проблем.

Після цього Макрон довгий час не коментував протести в країні і зараз йому потрібно визнати масштаби проблеми, щоб показати зацікавленість в її вирішенні.

На президента Франції чекає велика робота.

Масові заворушення не можуть тривати і владі потрібно знайти метод для того, щоб правоохоронні органи могли підтримувати порядок на вулицях під час протестів, але при цьому не дозволити собі зайвого.

Поліцейським можуть дозволити використовувати більше сльозогінного газу, водяних гармат і гумових куль.

Це, в свою чергу, може привести до більшої ймовірності випадкових смертей серед протестувальників, що дуже сильно похитне позицію Макрона у конфлікті і дасть жовтим жилетам новий привід для актів насильства.

Експерти вважають, що Макрону потрібно зосередити свою увагу виключно на протестувальниках, які вдаються до насильства. Також йому доведеться розібратися з нелегальними блокадами і доступом в міста під час протестів.

Ще одним варіантом для зниження невдоволення жовтих жилетів буде визнання своєї помилки президентом щодо підвищення податку на паливо і його скасування.

Це повинно дати привід для остаточного припинення протестів або їх дуже сильного зниження.

Однак у цього рішення є своя проблема. Адже більшість реформ Макрона зустрічали протестами, і це може стати на його шляху для побудови нової Франції. Інші незадоволені групи можуть знову почати протести, а народ вирішити, що все можна вирішити насильством.

Крім того, Макрон ніколи не соромився міняти міністрів і зараз подібний крок може показати незадоволеним верствам населення, що він прислухається до їхніх вимог і шукає експертів, які зможуть знайти компроміс для врегулювання сьогоднішньої ситуації.

До слова, Факти ICTV писали про те, чому зараз знижуються ціни на нафту і чого чекати Україні.

Владислав Бомбела

ФАКТИ
10.12.2018

 

 

Путін у жовтому жилеті: навіщо Кремль атакував Францію і що далі

Кремль підігріває протести у Парижі – хто наступний?

Путін у жовтому жилеті: навіщо Кремль атакував Францію і що далі

Не варто порівнювати протести у центрі Парижа з подіями Революції Гідності. Цьому порівнянню не сприяють ані історія, ані політична культура Франції та України. Проте і зменшувати масштаби загрози для Старого Світу не треба.

Навряд чи виступи «жовтих жилетів» було інспіровано Кремлем у чистому вигляді. Проте російські спецслужби оперативно підключилися до них, і не лише через фото проросійських діячів Фабіуса Сорліна та Ксав’є Моро з прапором бандитської “республіки” Донбасу в центрі Парижа. Зафіксовано підвищену активність проросійських ботів у соціальних мережах, а російське телебачення, зокрема RT, представництво якої було відкрито рік тому у Парижі, не шкодує чорної фарби для змальовування ситуації. Дестабілізація в одній з провідних країн Європи Росії на руку.

Мімікрію можна назвати улюбленою зброєю Кремля. Якщо в українських реаліях провідники інтересів РФ намагаються сховатися за вишиванками та часто недолугим використанням української мови у «мотивуючих» постах в соціальних мережах, то у Франції ситуації дещо інша. Варто пригадати, що ця країна – не лише член G-7 та власниця арсеналу ядерної зброї, але й осередок давніх традицій протестів. Французи люблять та вміють «бути реалістами – вимагати неможливого». Інфільтрація власних агентів впливу до багатотисячного натовпу для російських спецслужб виглядає справою техніки. Декому з українських читачів не варто забувати, що ліві сили у багатьох країнах Західної Європи сприймаються як обов’язкова частина політичного ландшафту, тому очікувати остракізму, скажімо, для Жана-Люка Меланшона не варто.

Еммануель Макрон, і це стає все більш очевидним, не зумів стати приборкувачем Путіна на європейській арені. Ба більше – успіхи Франції у питанні ухвалення антигібридного законодавства отримали асиметричну відповідь. Парадокс ситуації полягає у тому, що рішення про збільшення акцизів на пальне було ухвалене за президентства Франсуа Олланда, проте наклалося на спроби діючого французького президента зменшити вплив держави на економіку країни. Сьогодні популярність Макрона за межами Франції перевищує його рейтинг на Батьківщині. Ховатися за урядом та парламентом нещодавньому улюбленцю французів не дозволять політичні традиції, проте і для переобрання на виборах, запланованих на 2022 рік, Макрону доведеться докласти чимало зусиль. Його прагнення налагодити діалог з Путіним (візит на Петербурзький економічний форум у травні, «футбольні посиденьки» влітку) не дали бажаного для господаря Єлисейського палацу ефекту.

Натомість у Кремлі доволі показово проводять зустрічі з різними французькими політиками. Марін Ле Пен знаходить компенсатори проблемам, які виникають у лідерки «Національного фронту», саме в Росії. Власну політичну значущість відчув Ніколя Саркозі, який не претендує на президентську посаду, однак не полишає надій на відновлення власних можливостей впливу. Минулого тижня Путін зустрівся з Франсуа Фійоном, якого вважали фаворитом виборів у 2017 році, проте скандал з працевлаштуванням дружини поховав його шанси.

Кремль, підтримуючи масові протести у Франції, намагається поставити виделку європейській політиці в цілому. По-перше, підірвати впевненість Еммануеля Макрона у собі та створити передумови для обрання, хай і у 2022 році, більш лояльного до «споконвічних російсько-французьких контактів» президента. Можливо, Марін Ле Пен, можливо, когось із тих, хто буде винесений нагору рейтингів хвилею соціальних протестів. По-друге, активно вплинути на настрої у Старому Світі у переддень виборів до Європейського Парламенту.

«Жовті жилети» у Брюсселі можуть стати провісником більш масштабних загальноєвропейських виступів з прицілом на вплив на результати виборів у травні 2019 року. Вплив на демократичні цінності та процедури поступово стає частиною гібридної стратегії Росії.

Євген Магда, Інститут світової політики
Спеціально для НАРОДНОЇ ПРАВДИ

 

 

Трамп дав пораду, як зупинити заворушення у Парижі

Дональд Трамп
Дональд Трамп / 24 Канал

Президент США Дональд Трамп заявив, що політичну кризу у Франції можна врегулювати, якщо відмовитися від Паризької кліматичної угоди і повернути людям гроші, які виплачуються в рамках угоди зі скорочення шкідливих викидів.

Про це очільник Білого дому повідомив у своєму Twitter.

Читайте також: Протести у Франції: як “жовті жилети” випробовують владу на міцність

Дуже засмучує те, що сталося вдень і вночі у Парижі. Може настав час покінчити з безглуздою Паризькою кліматичною угодою, за яку доводиться платити занадто високу ціну, і повернути гроші людям у вигляді низьких податків?
– написав Трамп.

Він також додав, що США значно випередили Францію у цьому питанні, зокрема, саме США є “єдиною великою країною, де викиди скоротилися у минулому році”.

Donald J. Trump

@realDonaldTrump

Very sad day & night in Paris. Maybe it’s time to end the ridiculous and extremely expensive Paris Agreement and return money back to the people in the form of lower taxes? The U.S. was way ahead of the curve on that and the only major country where emissions went down last year!

Раніше президент США Дональд Трамп зізнався в любові Франції, де “жовті жилети” заявили, що хочуть такого ж главу держави, як він.

Паризька угода не працює настільки добре для Парижа. Протести та безлади по всій Франції. Люди не хочуть платити великі суми грошей здебільшого третім країнам світу (якими сумнівно керують) для того, щоби захистити довкілля. Вони скандують: “Ми хочемо Трампа!”. Люблю Францію,
– написав Трамп.

Donald J. Trump

@realDonaldTrump

The Paris Agreement isn’t working out so well for Paris. Protests and riots all over France. People do not want to pay large sums of money, much to third world countries (that are questionably run), in order to maybe protect the environment. Chanting “We Want Trump!” Love France.

Нагадаємо, у суботу, 8 грудня, у Парижі поліція застосувала сльозогінний газ та відтіснила щитами демонстрантів, відомих як “жовті жилети”. Протестувальники намагалися пройти до президентського палацу. Вперше з 2005 року на вулиці Парижа вивели бронетранспортери.

“Жовті жилети” почали зводити перші барикади зі сміттєвих баків, бетонних плит та навіть дерева. Згодом, правоохоронці використали проти активістів сльозогінний газ та водомет у відповідь на спроби звести барикаду на авеню Морсо, що неподалік Єлисейських полів.

Хто такі “жовті жилети” і чому вони протестують?Це водії, які протестують проти підвищення цін на пальне, екологічного податку, а також проти “несправедливої політики уряду”, що підриває купівельну спроможність населення. Стихійний рух незадоволених зростанням цін на пальне виник в соціальних мережах. Протестувальники впізнають один одного завдяки жовтим аварійним жилетам, які вони кладуть під лобове скло автомобілів.

24 канал
09.12.2018

ФСБ причетна до безладів у Франції та планує такі ж в інших країнах Європи – СБУ

Російські спецслужби, причетні до організації безладів під час акцій протесту у Франції, планують аналогічні провокації й в інших європейських країнах – Бельгії, Німеччині, Іспанії, Болгарії тощо.

Такою інформацією володіє Служба безпеки України.

Як зазначили в СБУ, протягом останніх років Москва наполегливо намагалася взяти під контроль європейські радикальні громадсько-політичні структури.

“Щорічно на території РФ за безпосереднім організаційним і фінансовим сприянням російських спецслужб проводилися так звані «конференції лідерів правих партій Європи», «міжнародні консервативні форуми», збори «глобального революційного альянсу», де ідеологи «руського миру» Олександр Дугін, Сергій Глазьєв та інші озброювали іноземних представників теорією силового повалення європейських демократій. Для набуття «революційного досвіду» радикалів з Європи сотнями вербували для терористичної діяльності у складі НЗФ та спеціально вивозили під виглядом фейкових спостерігачів на псевдовибори в анексований Крим і окупований Донбас”, – йдеться у повідомленні.

Сьогодні ж, зазначають в українській спецслужбі, ті самі радикали під прапорами так званої “ДНР” та під кураторством співробітників ФСБ і ГУ ГШ ЗС РФ складають «практичний іспит». “За спиною мирних мітингувальників вони вдаються до організації безладів та актів насилля у Франції. Але, за інформацією СБУ, російські спецслужби мають організувати аналогічні провокації у Бельгії, Німеччині, Іспанії, Болгарії та інших європейських країнах”, – заявляють у СБУ.

У цьому зв’язку голова СБУ Василь Грицак підкреслив: “Міжнародні кордони не є перепоною для російської гібридної агресії. Брудними методами Кремль руйнує європейську стабільність, бо бачить у ній загрозу для себе”.

Спецслужба також оприлюднила інформацію про двох чоловіків у жовтих жилетах на поширеній у Мережі фотографії, на якій вони зображені з прапором так званої «ДНР».


Фото: ELYXANDRO CEGARRA/AA

Як зазначається, ліворуч на фото Сорлін Фабріс – член т.зв. «Міжнародного» аналітичного центру «Катехон», який діє під егідою К. Малофеєва та очолюваного ним Фонду Святителя Василия Первозванного. До наглядової ради «Катехону» входять ідеологи російського «євразійства» С.Глазьєв (радник президента РФ) та О. Дугін (лідер «Міжнародного евразійського руху»). Сорлін є функціонером так званого «інтеграційного комітету «Росія-Донбас», що створений і фінансується російськими спецслужбами.

Читайте також: Протести “жовтих жилетів”: у Франції затримали вже понад 1700 учасників

Другий чоловік на фото – Ксав’є Моро. Він був «спостерігачем» на псевдовиборах в ОРДЛО. Протягом 17 років проживає в Росії, громадянином якої є з 2013 року. Моро – засновник «Європейського центру стратегічного аналізу «Стратпол» (складова «п’ятої колони» РФ во Франції), функціонер ГО «Восток Франция – Солидарность Донбасс», яка підконтрольна російським спецслужбам.

УКРІНФОРМ

 

Переросли у насильство: у Франції з новою силою спалахнули протести ”жовтих жилетів”

У Франції з новою силою спалахнули антиурядові протести “жовтих жилетів”. 8 грудня 125 тисяч людей вийшли на вулиці по всій країні із закликом про відставку президента країни Еммануеля Макрона.

Як повідомляє ВВС, кількість затриманих за участь у заворушеннях досягла 1726 осіб, що є рекордом. Глава МВС Франції Крістоф Кастанер заявив, що з них 1220 осіб взято під арешт. Тільки в Парижі 900 демонстрантів затримали співробітники поліції.

Відзначається, що демонстранти перекривали кільцеву дорогу навколо Парижа. Для їх розгону поліція застосувала сльозогінний газ, гумові кулі і бронетехніку. Всього на вулиці у Франції було виведено майже 90 тисяч поліцейських і військовослужбовців.
Як повідомляє Reuters, Макрон має намір зробити “важливі оголошення” на початку наступного тижня. Про це в неділю заявив прес-секретар президента.

“Президент республіки, безумовно, зробить важливі оголошення”, – заявив Бенджамін Гріво. Він не надав ніяких подробиць про терміни або про те, що саме може оголосити Макрон.

У Парижі в центрі міста до ранку в суботу зібралося близько 5 тисяч протестувальників, на вулиці було виведено 8 тисяч поліцейських і 12 броньованих автомобілів.

Спочатку протести почалися в зв’язку з планованим підвищенням акцизів на автомобільне паливо, проте потім рух “жовтих жилетів”, за словами представників влади, радикалізувався під впливом екстремістських елементів.

За минулий тиждень були заарештовані сотні учасників вуличних зіткнень в Парижі – деякі з них були найбільш жорстокими за багато десятиліть. Десятки людей отримали травми.

Близько 5 тисяч протестувальників зібралися на Єлисейських полях, де намагалися влаштувати марш протесту. Учасників маршу зупинили поліцейські кордони.

Поліція, як повідомляється, застосувала проти них нову формулу сльозогінного газу, який діє сильніше, ніж той, який застосовувався раніше. За деякими повідомленнями, це фосген.

Журналісти повідомляють, що поліція обшукує рюкзаки і сумки присутніх на площі, конфіскуючи шоломи та окуляри. Більшість протестувальників – чоловіки у віці 20-40 років, оскільки жінки і літні чоловіки не вийшли на вулиці, побоюючись насильства.

Поліція і сили безпеки прагнуть запобігти повторенню подій минулого тижня в Парижі, коли була пошкоджена Тріумфальна арка, на вулицях столиці нападали на поліцейських і палили автомашини.

Відзначимо, що під час протестів у Франції проросійські Twitter-аккаунти розганяли по мережі неправдиву інформацію про “жовті жилети” для руйнування репутації президента країни Еммануеля Макрона.

Як повідомляв OBOZREVATEL, протести проти підвищення цін на паливо почалися у Франції 17 листопада. Тоді по всій країні в протестних заходах взяли участь понад 120 тис. осіб. При цьому рейтинг Еммануеля Макрона на тлі протестів впав до рекордно низького рівня – 25%.

Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер звинуватив в організації протестів лідера французької правопопулістської партії “Національне об’єднання” Марін Ле Пен, заявивши, що саме її заклики вплинули на бунтівників. Як відомо, вона є палкою прихильницею президента РФ Володимира Путіна.

Через протести “жовтих жилетів” у Франції можуть ввести надзвичайний стан.

 

 

Протести «жовтих жилетів» у Франції: кількість затриманих перевищила 700

Масштабні акції протесту «жовтих жилетів», які відновились у Франції 8 грудня, тривають. Кількість затриманих учасників мітингів по всій країні зросла до 717 людей, повідомляє Le Parisien.

«Акція «жовтих жилетів», яка відновилась у Парижі, вже призвела до 717 затримань у країні, 581 людина арештована у Парижі, із них 423 поміщені під варту у поліції», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що по всій країні мобілізовані 89 тисяч співробітників сил безпеки, в тому числі 8 тисяч у Парижі.

Як повідомляє RFI з посиланням на МВС Франції, в акціях «жовтих жилетів» по всій країні бере участь 31 тисяча протестувальників, у Парижі кількість протестувальників сягає 8 тисяч.

Відтак, на вулицях столиці Франції на кожного мітингувальника припадає один поліцейський.

Напередодні влада Франції оголосила мобілізацію поліції та інших правоохоронних структур через побоювання збройного перевороту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Гнів «жовтих жилетів»: 7 речей, які пояснюють протести у Франції

У Франції в середині листопада люди вийшли на масові протести проти підвищення цін на паливо, а також проти загального падіння рівня життя. Протестувальники були невдоволені політикою Еммануеля Макрона, якого називали «президентом для багатих».

Від початку протестів «жовтих жилетів» загинули щонайменше троє людей, сотні постраждали, серед них є поліцейські.

Протестувальники влаштували в Парижі декілька пожеж, зокрема підпалювали та перевертали автомобілі, а також били вітрини магазинів. Деякі з них були озброєні металевими кийками та сокирами.

Через критично неспокійну ситуацію у столиці влада вирішила на день закрити для відвідувачів Ейфелеву вежу, а також обговорювала введення режиму надзвичайного стану.

4 грудня уряд Франції офіційно оголосив, що у країні на півроку призупинять рішення про підвищення цін на пальне після масових протестів. Це було вимогою протестувальників.

Через критично неспокійну ситуацію у столиці влада вирішила на день закрити для відвідувачів Ейфелеву вежу, а також обговорювала введення режиму надзвичайного стану.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Франція у вогні: три тижні протестів «жовтих жилетів» проти підвищення цін на пальне (ФОТО)

Aleksander Dmytruk
Громадське
08.12.2018

Жовті жилети: чому французькі протести не схожі на українські

Протести у Франції не вщухають. Факти ICTV розповідають про причини протестів, “вклад” Росії та про те, чому їх не можна порівнювати з Майданом.

Жовті жилети вийшли на масові протести 17 листопада. Їх обурило те, що ціни на дизельне пальне зросли майже на 25% за рік.

Однак досить скоро гасла перетворились на загальноекономічні – за підвищення мінімальних зарплат, повернення “податку на багатство “, соціальні виплати безробітнім та ін. Згодом приєднались ультраліві та ультраправі сили, з якими пов’язують заворушення.

Влада пішла на поступки, заявивши про піврічний мораторій на підвищення цін,  однак “жилети” продовжили протестувати. Вони перекривають траси, блокують заправки, підпалюють автівки, руйнують пам’ятки архітектури і громлять магазини.

Акція протесту переросла в справжню революцію. Французькі видання називаю це найбільш масштабним рухом з часів студентських хвилювань 1968 року.

Під час сутичок вже загинуло чотири людини, постраждало понад 800 осіб, а загальна кількість протестувальників по всій країні за різними джерелами коливається від 150 тис. до 300 тис. осіб.

Політичний аналітик Олег Пономар розповів Фактам ICTV про причини французьких протестів, пояснив, як замішана Росія і чому французькі “жовті жилети” не схожі на український Майдан.

Чим Макрон розлютив французів?

На вулиці міст протестувальники вийшли 17 листопада. Основна вимога була зупинити підвищення цін на пальне. За останній рік ціна зросла на 24% і тепер становить 1,5 євро за літр. А податки складають близько 60% від цієї ціни.

Нещодавно уряд попередив про чергове підвищення, яке очікується на початку 2019 року. Ціна на дизельна паливо мала підвищитись на 10%, а на бензин – на 5%.

На вулиці вийшло близько 300 тис. людей. Всі вони вдягли жовті жилети. Згідно з правилами дорожнього руху Франції такий жилет має бути в машині у кожного водія.

Рішення Макрона підвищити акциз на паливо було спричинено бажанням захистити екологію. На міжнародній арені він виступає активним борцем з кліматичним потеплінням. Однак французи його ентузіазму не розділяють.

Еліти говорять про кінець світу, поки ми говоримо про кінець місяця“, – пістріє заголовок місцевого ЗМІ Le Monde, цитуючи протестувальників.

Сьогодні його рейтинг становить 23% і це найнижчий рейтинг за час його президенства.

– Він провів технологічну передвиборчу кампанію, тому його рейтинг трохи штучний. А коли рейтинг штучний, трошки роздутий медіа, тоді так само стрімко лопається, як і надувається, – пояснює політичний аналітик Олег Пономар.

Французи – волелюбна нація

Французи – нація дуже волелюбна. Вони кожні суботу і неділю мають якісь демонстрації, – розповідає Пономар, який , до слова, прожив у країні півтора року.

Одна з причин масовий протестів, окрім політики Макрона, в менталітеті народу:

– Франція традиційно заражена соціалізмом і лівими ідеями. Вони постійно виступають проти свого уряду, проти всіх ініціатив, які вважають наступом на свої права.

У критиці влади Франція схожа на Україну, зазначає експерт. Політику Макрона не можна назвати невдалою, навпаки під час виборчої кампанії він був “представником народу”, що виступав за Францію. Президент, що керує країною лише 18 місяців, потрапив “під гарячу руку”.

– Яка б влада не була, народ завжди дуже критичний до неї. Так сталось і з Макроном. Реальних причин для того, щоб різко спадав його рейтинг я не бачу. Це просто тому що французи традиційно не люблять свою владу і будуть критикувати її, – вважає Пономар.

Росія підігріває протести

Французькі протести не обійшлись без рук Росії, впевнений експерт, згадуючи, що Росія вже втручалась у вибори у США, референдум щодо України у Нідерландах, сепаратистський рух в Каталонії, Brexit у Великій Британії:

– Москва фінансує і підігріває – через соціальні мережі, пропаганду, своїх агентів – всі ультраліві і ультраправі рухи на Заході. Вона має пряму зацікавленість в тому, щоб на Заході було більше хаосу і менше закону, порядку і демократії. Чим більше хаосу, тим Захід слабший. А чим слабший Захід, тим менше єдності між країнами і менше інструментів впливу на Росію.

Жовті жилети – не Майдан

Першого грудня сталась чергова третя хвиля масових заворушень у Парижі. “Жовті жилети” вкотре вийшли на Єлисейські поля. Вони мали радикальні настрої, а тому сміливо вступали в заворушення з поліцією, трощили магазини і навіть завдали шкоди Тріумфальній арці. Збитки оцінюють в один мільйон євро.

  • Жовті жилети: чому французькі протести не схожі на українські 4 фото

Так само, у 2013 році першого грудня українці вийшли на масовий майдан, після того, як поліція за наказом уряду Януковича, жорстоко розігнала студентів. Чи мають ці історії щось спільне? Окрім критики уряду – ні.

– “Жовті жилети” – це штучні заворушення. Вони не мають такої ідеологічної бази, яку мав український Майдан. Він мав світоутворюючу структуру, ідеї і ідеали. Він був за європейський вибір і незалежність України, для того, щоб вийти із-під впливу Росії і розпочати рух на Захід. Український майдан мав коріння і стержень. Французький майдан має тільки економічні гасла. Плюс він штучно підігрівається з Росії різними ультра-радикальними елементами. Він не має широкої народної бази, – пояснює Олег Пономар.

Чому в Україні такого не буде?

Протестувати французи почали через підвищення тарифів. В Україні вже неодноразово підвищують ціни на газ, востаннє на 23,5%. Українців теж не влаштовує економічна політика  уряду, а Росія так само зацікавлена в дестабілізації ситуації в країни. То чи чекати “жовтих жилетів” по-українськи?

– Вже були спроби тарифних майданів в Україні. Росія підігрівала їх і вкладала туди гроші – платили по 200-400 грн. Але вони не мали широкої народної ідеологічної підтримки, через те вони не ставали такими масовими як Майдан 2014 року, – розповідає експерт.

Втім Олег Пономар не передбачає подібного сценарію в Україні. Як мінімум тому що на сході країни йде війна і незабаром будуть вибори, де українці зможуть обрати лідера, що буде їх влаштовувати:

– Наш народ поки що проявляє мудрість. Він може розставляти пріоритети. Поки йде війна з Росією, народ готовий більш-менш підтримувати владу. Хоча, звичайно, її і критикують. Народ не готовий під час війни до радикальних дій по зміні влади. Тим більше, в березні виборі і відпадає нагальна потреба в масовому майдані.

“Жовті жилети” – це синергія менталітету французів, їх традиційної звички критикувати уряд і російської пропаганди. Втім, хоч це і наймасштабнійший протестний рух Франції проти політики уряду, спільних рис з Революцією Гідності він не має.

Протестуючі у Франції не збираються розходитися. Вони вже оголосили про чергову хвилю мітингів, яка призначена на ці вихідні. І поки влада стягує до столиці правоохоронні органи, щоб забезпечити порядок, світ затамував подих стежить за тим, як же в підсумку закінчиться конфлікт уряду і народу.

Фото: gettyimagesОлег ПономарPhilippe Belaval (Twitter)

Лілія Ященко

ФАКТИ
07.12.2018

 

 

Ситуация по результатам третьего дня мобилизации «жёлтых жилетов» — чего ждать дальше?

Новая тактика протестующих во Франции неизбежно приведет к трансформации полицейской реальности.

Так считает ЕВГЕНИЙ ВОРОЖЦОВ, ныне адвокат Межреспубликанской коллегии адвокатов, выпускник Высшей школы комиссаров французской полиции, вспоминая свою совместную работу с французскими полицейскими.

Особенностью нынешних акций «Жёлтых Жилетов» стала нетрадиционная тактика действий протестующих.

Они эфективно переняли хулиганскую «марсельскую тактику» и фактически отказались от концентрации максимально большого количества участников в одном месте.

Напротив, самоорганизующиеся и никак не связанные друг с другом группы могут действовать одновременно и на соседних улицах и на противоположных сторонах квартала. Есть общее время сбора и единый район действий, но не более того. И район этот достаточно значительных размеров, чтобы предоставить участникам широкую свободу действий.

Протестующие могут группироваться и по принципу приемлемого для них уровня насилия. Поэтому на видео мы видим, как в одном месте участники акций дружно поют гимн, а в другом в это же время остервенело ломают решётку сада Тюильри.

Второй особенностью стало отсутствие ярко выраженных лидеров. С самого начала протест попытались оседлать разные политические силы, но протестующие не признали никого из них, а, напротив, подчеркивают свою независимость и народную самоорганизацию снизу через социальные сети.

В результате полиция знает время действия и примерный район, но перекрыть весь сектор риска, естественно, не в состоянии физически. Договориться, надавить, даже просто выйти на контакт с организаторами тоже нет возможности, так как явных организаторов тоже нет.

Подавляющее количество протестующих действительно уверено, что они сами договорились через социальные сети.
Общее недоверие к политикам разных партий в данном случае служит пародоксальным объединяющим фактором.

Как изменилось движение с середины ноября, и что будет дальше? Если судить по внешней картинке, на первый взгляд кажется, что движение Жёлтых Жилетов растет и расширяется. Однако это не совсем так.

Акции в субботу, 1 декабря, отличались резким ростом насилия одновременно с падением численности. Напоминаю, что это уже третий по счету «день мобилизации». По официальным цифрам, в первом «дне мобилизации» 17 ноября принимало участие 280.000 человек по всей стране, во втором, 24 ноября – 106.000, а в третьем – всего 75.000.

Кстати, для Франции цифры отнюдь не рекордные. Профсоюзы могут легко собрать гораздо больше. Можно, конечно, оспаривать конкретную численность. Мне цифры представляются всё-таки заниженными.

Однако динамика, похоже, соответствует истине. При этом, по данным Префектуры Парижа, 24 ноября было зарегистрировано 24 раненых, в том числе 5 полицейских, и 103 человека арестовано, а 1 декабря уже 133 раненых, из них 23 полицейских, а задержанных уже 378.

Налицо тенденция резкого спада количества участников при таком же росте насилия и вандализма. С улиц уходят добропорядочные граждане, а на их место приходят хулиганы из неблагополучных районов. Все больше регистрируется нападений на коммерческие предприятия с целью грабежа.

Довольно большое количество случаев, когда пожарным мешали работать, что раньше было скорей исключением.

В Париже полиция адекватно реагирует на изменившуюся тактику протестующих. Во-первых, просто гулять можно везде. Никто человеку, не демонстрирующему агрессию, препятствовать не будет вне зависимости от наличия или отсутствия у него желтого жилета.

При этом ведется постоянный мониторинг района акции. Как с помощью агентов в штатском, так и с помощью технических средств, вплоть до вертолётов.

Нельзя строить баррикады. Вообще, нельзя дать долго задерживаться манифестантам в каком-нибудь месте (никаких даже намеков на «майдан»!).

Как только на какой-нибудь улице начинают строить баррикаду, туда тут же выдвигается отряд быстрого реагирования из резерва. Манифестантов твердо разгоняют, баррикаду мгновенно разбирают. Видно, что эти действия сил правопорядка чётко отлажены и запрограммированы.

Напротив, на грабежи магазинов, банков, поджоги и вандализм полиция почти никак не реагирует. Это свидетельствует об отсутствии достаточных сил. Спецназ перекрывает самые важные направления и ликвидирует попытки создания очагов сопротивления.

При этом полицейские стараются мягко, непрямыми действиями, собрать протестующих в одном месте.
И это понятно: на многочисленных узеньких уличках центра города полиция все-таки часто не успевает.

Желтые жилеты, со своей стороны, тоже подготовились к новому раунду противостояния. Например, резко выросло количество поджогов автомобилей.

Собственно говоря, поджогами автомобилей во Франции давно никого не удивишь, так как иной раз во время протестных акций горят они сотнями и тысячами.

Особенно «любят» этим заниматься опять же жители «чувствительных кварталов». Им и особого политического повода не надо. Исключительно рационалистический подход. Поджигаешь автомобиль и ждешь: когда приедет полиция.
Очень полезное знание для планирования всяких криминальных делишек.

В Париже 1 декабря всплеск поджогов был явно спланированным. Таким образом демонстранты старались старались разделить и растащить силы республиканских отрядов безопасности (CRS) по маленьким улочкам, отвлекая их на ложные и незначительные цели.

Поскольку для поджогов обычно используются «коктейли Молотова», которые необходимо заранее заготовить, акция эта явно не спонтанная!

Но в данном случае вандализм и поджоги несут в себе и выражение социального протеста: местом манифестаций умышленно выбран один из самых дорогих и респектабельных районов города.
В этой парадигме протестующие думают, что они не просто жгут машины, а уничтожают имущество богатеев и эксплуататоров.

Французские журналисты обратили внимание на еще одно нововведение в тактике действий полиции 1 декабря: отныне полицейские отбирают и разбивают бутылки с алкоголем.

В отличие от грабителей из мусульманских кварталов, левацкая молодежь очень любит сначала «разогреться» пивом или винцом, а потом, объединившись в «хорошую и веселую» компанию, устроить классическую «перестрелку» со спецназом. В ее программу, в основном, входит закидывание правоохранителей камнями и гранатами со слезоточивым газом.
Особый шик состоит в том, что бы быстро подобрать только что отстреленную полицией гранату и немедленно бросить ее обратно.

К тому же это очень хорошо смотрится на фотографиях и фотокорреспонденты такие ракурсы очень любят.

Судя по всему, Префектура полиции Парижа решила, что активное изъятие алкоголя поможет снизить агрессивность активистов.
Поэтому 1 декабря полиция при первой возможности конфисковывала спиртные напитки у протестующих и тут же показательно разбивала их об асфальт.
Раньше упоминания о таких мерах я не встречал…

В регионах, в отличие от Парижа, большинство акций носило более классический характер. Это были как традиционные демонстрации, так и блокирования различных учреждений, пунктов оплаты платных дорог и т.д.

Интересное новшество полиция массово применяет в городах, где прогнозируется массовое присоединение к акциям протеста молодежи из неблагополучных районов. Причем как в виде инфильтрации в ряды манифестантов, так и в виде самостоятельного участника.

Полиция заблаговременно берет под охрану торговые центры. Таким образом хулиганы, изначально нацелившиеся на торговый центр, тратят время и силы на бесплодную попытку штурма. На грабеж мелких магазинчиков времени, во-первых, остается меньше, а во-вторых, это не так выгодно.

Для бизнеса здесь большого ущерба нет, так как вся мелкая коммерция в городах обязательно застрахована. К тому же само собой происходит разделение митингующих. Обычные люди уходят, а грабители остаются, связанные бесполезной стычкой с полицией.

Сложно сказать, прогнозировали ли власти рост насилия, и делали ли на него ставку. Но по факту увеличение количества грабителей среди демонстрантов играет властям на руку, и они, конечно, не преминут этим воспользоваться.

С одной стороны, не желающие конфликтовать люди (а таких большинство) на акции ходят всё меньше, представителям традиционных политических сил приходится задумываться уже не о том, как возглавить протест, а как от него аккуратно дистанцироваться.

Характерно, что CGT — единственный профсоюз, поддержавший акцию 1 декабря, в Париже вообще не участвовал, а в Марселе митинговал отдельно, всячески дистанцируясь как от групп хулиганов из «чувствительных кварталов», так и от обычных организовавшихся через соцсети жёлтых жилетов.

С другой стороны, у государства всё более развязываются руки для возможности применения насилия. А это огромный психологический слом общественного сознания, имеющий далеко идущие последствия.

Кстати, не надо вобще быть сильным аналитиком для прогнозирования роста числа хулиганов среди демонстрантов при многодневных протестах. Это объективная закономерность!

За последние 20 лет такое явление уже очевидно повторяется из раза в раз. Дело в том, что неблагополучные (чувствительные) кварталы обладают отличной мобилизационной способностью внутри своих районов.

Например, я ещё в 2000 году был непосредственным свидетелем, как в небольшом тихом и сонном на первый взгляд городке, в 5 часов утра (!), уже через 10 минут после приезда полиции для проведения следственного эксперимента на площади перед местным торговым центром собралось более 150 человек именно местной молодёжи, готовой отстаивать свою территорию.

А вот собраться и куда-то массово выехать, им уже гораздо более сложно. Для этого они должны понять, что акция будет сопровождаться конфликтами с полицией, и осознать возможность наживы. Опыт показывает, что обычно для этого им требуется некоторое время и дополнительные организационные усилия.

В любом случае, независимо от того, предсказан ли был этот закономерный рост насилия и грабежей в случае многодневной акции или нет, но помимо положительных политических последствий, для властей 1 декабря выявило и явление негативное и весьма заметное.

А именно: физическую и моральную усталость полиции.

Дело в том, что Республиканские Отряды Безопасности (CRS), а это аналог нашего ОМОНа, они очень не многочисленны. Сейчас, когда акции проходят по всей стране, они, во-первых, растасканы по разным городам, а во-вторых, уже сильно утомлены.

Обычная полиция против демонстрантов остаётся очень условным противником. Она не имеет ни соответствующих технических средств, ни соответствующего уровня обучения, ни опыта.

Это видно и по информации из Парижа от 1 декабря, где протестантам даже удалось часть полицейских машин повредить и сжечь, а часть залить краской. Из одной машины даже похитили автомат.

Когда полиция не может защитить свои машины, а уж тем более личное оружие, это значит, что у неё есть определённые проблемы, которые к тому же усиливаются.

Поэтому не случайно, что именно по итогам 1 декабря полицейские профсоюзы хором (!) потребовали введение режима чрезвычайного положения и, судя по реакции политиков, их призыв будет как минимум серьёзно рассмотрен.

Ещё один маркер, — это экстренная отмена запланированного визита премьер-министра Эдуарда Филиппа в Польшу. Вместо саммита по климату он, наконец то, вечером в субботу поехал в казармы полицейских и в проникновенной речи выразил им поддержку и огромную благодарность за их самоотверженность.

Недостаточная численность и усталость полиции видна и по тактике её действий в последние дни. В общем и целом силы правопорядка стараются не вступать в физический контакт с демонстрантами. Это утомительно, опасно, с учетом возможности получить ответные удары и травмы, и позволяет представителям СМИ делать фотографии с неудачного для полиции ракурса.

Поэтому, по всей стране, в случае малейшего конфликта с толпой полиция массово применяет слезоточивый газ. Это происходит даже в небольших городах. Применение газа действительно массовое, от него прекрасно достается и всем окружающим.

Параллельно, власти продемонстрировали ярко выраженную готовность к насилию. Всячески подчеркивается, что насилие применяется не против обычных протестующих, а против грабителей.

Резкий рост количества задержанных в крупных городах связан именно с тем, что полиция если не на политическом уровне, то на уровне Директора полиции получила указание не просто пресекать грабежи по возможности, но и целенаправленно арестовывать грабителей.

Раньше такой целенаправленной работы именно по задержанию грабителей не было. Так,в официальных заявлениях всячески подчёркивается, что все 23 арестованных в Марселе 1 декабря не являются протестующими, не носили жёлтых жилетов, а задержаны были именно за нападения на магазины.

А Прокурор Парижа Реми Хейтц пообещал преследование всем участникам насилий и разрушений, которые будут идентифицированы. Это также кардинальное изменение политики, произошедшее в последние дни.

Традиционно за погромы и драки с полицией во время демонстраций никакого наказания не было. Французы закрывают на них глаза, предпочитая не вставать на скользкую дорожку обвинений в преследовании по политическим мотивам.

Каждый выходящий на массовое мероприятие, в том числе и сопровождающееся вандализмом, повреждением имущества и драками с полицией знал, что ему за это ничего не будет. Полиция будет драться, но не будет никого арестовывать и уж тем более привлекать к суду. Сейчас же Прокурор не только предупредил о такой ответственности, но и подчеркнул, что такая ответственность может наступить не только в случае задержания на месте, но и постфактум, к лицам, «которые будут идентифицированы».

Это очень важное заявление, меняющее правила игры.

Параллельно с кнутом был энергично продемонстрирован и пряник.

2 декабря внезапно появилась некая самозванная группа, которая назначила себя переговорщиком с правительством. Группа эта охарактеризовалась как «свободные желтые жилеты» и под предлогом прекратить разрушать собственную страну, а также в целях предотвращения скатывания во взаимное насилие призвала протестующих пойти на обсуждение своих требований с властями. Обсуждение это видится в виде некоей «национальной социальной конференции» и региональных дебатов.

Понятно, что это элементарная проправительственная провокация. Однако, методика такого подрыва оппозиционного движения изнутри имеет уже более чем столетнюю историю и, при всей своей простоте, и по сей день остаётся самым эффективным средством разделить протестующих и «заболтать» конфликт.

В общем и целом, власти пока скорее имеют более предпочтительные перспективы, чем протестующие. Жёлтым Жилетам для сохранения потенциала необходимо и дальше удерживать уровень мобилизации своих сторонников, причём на всей территории страны и даже расширяя географию, чтобы дезориентировать и ещё более утомить полицию.

Однако реальная динамика численности и состава участников акции показывает, что если с географией всё неплохо, то вот с массовостью намечаются проблемы. Нужен какой-то новый стимул, чтобы вновь сподвигнуть людей выйти на улицы.

Правительство, в свою очередь, старается «пересидеть» волну протеста, дискредитировать его, использовать его слабые стороны и перевести в формат переговоров, где протест без сомнения и умрёт. Потом, по итогам долгих переговоров, им скорее всего дадут какую-нибудь мелкую подачку, но протест уже будет подавлен и не опасен.

Власти последовательно занимают активную и жёсткую позицию. С одной стороны, демонстративно не идут ни на какие уступки, а с другой высказывают чёткую и однозначную позицию поддержки правоохранительных органов.

А для бюрократов всех уровней и сил правопорядка ясная поддержка сверху значит очень много.

Однако, пришла беда откуда не ждали!

Внезапно для всех Жёлтые Жилеты появились в Нидерландах.

Требование стандартные и общие для всех. Рост цен, пенсионная реформа и непопулярная реформа трудового законодательства. И хотя акции были малочисленными, по несколько десятков человек, но они сразу прошли в нескольких городах и теоретически могут стать только первой ласточкой.

Голландские власти с ходу отреагировали по местным меркам жёстко и задержали троих участников. Для европейской акции в 30-50 человек это значительное число.

Распространение Жёлтых Жилетов на всю Европу реально может дать движению так необходимое ему новое дыхание. Теоретически никаких препятствий для этого нет. Социальная повестка в Западной Европе абсолютно одинаковая, протестные настроения — налицо.

По итогам «третьего дня мобилизации» противостояние Желтых Жилетов и французских властей перешло в форму клинча.

Наибольших успехов добьётся тот, у кого больше терпения.

Нам остается только осмыслять и анализировать: уж очень в тесном европейском мире (хрустальном доме) все мы живем!

Утро воскресенья 2 декабря началось с информационной атаки французских чиновников.

Красной нитью через все их выступления проходило активное осуждение насилия. Жёлтых жилетов попытались маргинализировать и смешать с грабителями и хулиганами.

Показательно, что к медийной акции пресоединились и «чиновники» от оппозиции (а по совместительству — бывшие правящие руководители от партии республиканцев и социалистов). Они, с одной стороны, дружно осудили насилие, с другой – не упустили случая «ущипнуть» Макрона за нежелание идти на компромисс и в качестве такого компромисса предложили … каждый свои программы.

Увеличение социальных программ для бедных, содействие бизнесу и так далее. Собственно, программы эти, выдвигаемые французскими политиками уже лет двадцать, ничем друг от друга не отличаются.

Правоохранительные органы бодро отрапортовали о том, что по их данным число протестующих по всей стране снизилось до 75 тысяч, а большинство задержанных являются не «жёлтыми жилетами», а банальными грабителями.

Однако, ближе к вечеру, стали всплывать все новые и новые факты и повестка дня начала меняться.

Судя по всему проснулись выспавшиеся после ночных битв с полицией активисты жёлтых жилетов, и устроили в социальных сетях, комментариях электронных СМИ, на всех иных доступных им ресурсах демонстрацию победного настроения, постановку новых целей и задач, а так же массовую информационную обструкцию властей всех уровней и оппортунистов.

Сначала обвалились официальные подсчёты количества манифестантов. Они и так выглядели заниженными. Ну как реально могут 75 тысяч человек одновременно провести 2-3 тысячи акций по всей стране? Причём десятки из них — довольно массовых.

Масла в огонь подлила симпатизирующая Жилетам газета Le Parisien, которая через свои источники выяснила, что только в Париже полиция расстреляла более 10.000 гранат со слезоточивым газом, так что у отдельных подразделений даже случился дефицит некоторых видов боеприпасов. И, в дополнение к ним, «выстрелила» более 115.000 литров воды из водомётов.

С такой скорострельностью либо правоохранители стреляли во всё, что движется (а эта версия опровергалась большим количеством видеоотчетов о событии как со стороны журналистов, так и со стороны самих протестующих, свидельствующих о том, что полиция вела прицельный огонь), либо протестующих было всё-таки значительно больше. Позднее министерство внутренних дел «скромно» исправило официальную статистику участников манифестаций с 75 до 136 тысяч, однако было уже поздно.

Затем оказались дезавуированы заявления должностных лиц о том, что большинство задержанных, это не «жёлтые жилеты», а грабители из пригородов. Конкретно по Парижу выяснилось, что подавляющее большинство — это как раз принципиальные сторонники движения жёлтых жилетов, без криминального прошлого, многие из которых специально приехали в столицу из провинции для того, чтобы отстаивать свои идеи. Таким образом, ложь чиновников сыграла против них самих.

К официальным заявлениям население стало относиться ещё более скептически, а к анонимным декларациям представителей новоявленной оппозиции из социальных сетей — напротив, с большим доверием.

Слова главного столичного прокурора о том, что: «Никогда Парижская прокуратура не сталкивалась с таким количеством задержанных» на таком фоне прозвучали растерянно.

Здесь власти перехитрили сами себя. Ведь снижение общего числа участников действительно имело место. И действительно, относительное количество аполитичных грабителей из пригородов увеличилось. Манифестации 1 декабря повсеместно сопровождались большим количеством грабежей. Однако такая беспардонная и неклюжая игра с цифрами не позволила государственной пропаганде перетянуть общественное мнение на свою сторону.

Общество, уже с недоверием относящееся к представителям власти, качнулось в сторону отказа от переговоров, а позиции радикалов утвердились: с такими лжецами договариваться невозможно.

Эммануэль Макрон, вернувшийся из Аргентины, провёл аннонсированное ещё рано утром срочное заседание кризисного кабинета в президентском дворце. Многие ожидали от этого заседания серьёзных изменений. Тем более, что всю первую половину дня в прессе муссировались слухи о введении чрезвычайного положения.

Однако заседание окончилось пшиком в виде общих фраз. На введение чрезвычайного положения президент не решился, продемонстрировав свою слабость. Не оправдались и ожидания противоположной стороны, надеявшейся на то, что власть пойдёт на уступки. Макрон только расплывчато предложил диалог всем политическим силам и неубедительно пригрозил уголовным преследованием вандалам и грабителям.

После уверенных заявлений представителей прокуратуры и МВД о привлечении к ответственности правонарушителей, заявление Макрона, вместо ожидаемого существенного нагнетания напряженности, прозвучало слабо.

Ближе к вечеру кабинет президента выправил ситуацию, опубликовав график встреч главы государства с лидерами всех более менее значимых партий. Туда вошли и республиканцы, и социалисты, и Ле Пен, и многие другие. В список попала даже коммунистическая партия (!), давно деградировавшая и растерявшая былой авторитет.
Складывается впечатление, что отказ жёлтых жилетов идти на переговоры советники Эммануэля Макрона пытаются компенсировать привлечением к видимости диалога как можно большего числа официальной оппозиции.

Назначена встреча и самоназванным «представителям» жёлтых жилетов. Проект рискует оказаться мертворожденным, так как большинство сторонников движения признавать их легитимность отказывается. Возможно, встреча с Президентом сможет поднять их статус. Но для этого Президент Республики должен пойти на существенные уступки, а поведение Макрона до сих пор свидетельствовало о его принципиальном отказе от малейших изменений своей линии.

Ни один из предыдущих протестов не заставил его отступить от выбранной позиции даже на миллиметр. Требования жилетов он также демонстративно игнорирует уже четвёртую неделю.

Неудачным представляется и название группы самозванцев: «Свободные жёлтые жилеты», что дистанцирует их от обычных, нормальных жёлтых жилетов. Администрации французского президента придётся приложить массу усилий, чтобы вдохнуть жизнь в этих коллаборационистов. Далеко не вариант, что это получится.

Тем временем жёлтые жилеты неожиданно довольно грамотно стараются держать повышенный уровень мобилизации своих сторонников. Они не только заявили об очередном запланированном дне массовых протестов, назначенном на следующую субботу.

Провозглашенный «Акт 4» теперь ставит амбициозную цель достичь самого Макрона. Ставки повышаются. Объявлен поход на Президентский дворец. Разрозненные ранее социальные требования сегодня объединены в конкретный лозунг об отставке главы государства.

Жилеты не преминули воспользоваться болтливостью Макрона, известного своими высокопарными фразами. В своё время он заявил, что все, кто не согласен с его политикой, могут прийти и лично ему высказать, с чем они не согласны. Так что формально протестующие идут на президентский дворец по приглашению самого Макрона…

По случайному (или неслучайному совпадению) представители крайне правых – Марин Ле Пен и крайне левых — Жан-Люк Меланшон, 2 декабря хором потребовали досрочных выборов главы республики. Причём в СМИ их призыв оказался опубликован раньше, чем требования протестующих об отставке Президента. Замечательное и удивительное единение двух формально антагонистических политиков и «самоорганизующегося через социальные сети не имеющего лидеров движения».

Тем временем не стоит считать, что жёлтые жилеты всю предстоящую неделю будут сидеть сложа руки и тихо ждать следующей субботы.

Акции по всей стране не прекращаются. На ближайшие дни запланировано расширение «блокад». Активисты блокируют нефтеперерабатывающие заводы и порты с нефтеналивными терминалами. Подобный опыт у французского протестного движения уже есть и результаты его достаточно эффективны.

Хотя до полной блокады ещё далеко, но динамика событий пока что развивается в пользу протестующих. В некоторых регионах уже зафиксированы ограничения отпуска топлива на АЗС.

Политическая и уличная жизнь во Франции неожиданно становится все более и более «майданной»…

И все более интересной для изучения и аналогий.

ПОЛИТКОМ