В українські водойми все частіше потрапляють чужинці, не властиві вітчизняній природі. На сьогодні майже два десятка прибульців з різних куточків світу вступили в боротьбу «за місце під водою» з аборигенними мешканцями вітчизняних водойм.
Про це повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.
Чорне море і водойми України освоюють нові організми, не характерні для наших широт, які починають знищувати традиційну фауну наших вод.
Рибалки Чорного моря згадують, що якихось 20 років тому весь Одеський шельф кишів рибою, вода була прозора і чиста і приємно пахла морем, а не гниллю. У тиху погоду дно можна було розгледіти, навіть якщо під тобою більш як 10 метрів глибини. А вже зробити плов з мідій, так це взагалі було святою справою. Зараз картина різко змінилася – мідій часто взагалі немає, вода каламутна, риби зовсім мало, та й дельфіни стали зустрічатися в нашому морі набагато рідше. Якщо справа і далі так піде, Чорне море перетвориться на пустелю.
Фатальну роль для Чорного моря зіграв розвиток транспортних потоків. Це ще одна екологічна проблема, яка пов’язана з обростання морських суден різними організмами. При заході в порт «шуба» частково опадає, що призводить до їх переселення в нове водне середовище. Подібний процес за словами голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова в 1946 р став причиною появи в Чорному морі хижого тихоокеанського молюска під назвою рапана (Rapanathomasiana). Завезена до нас з Японії рапана, влаштувавшись в наших водах, винищує аборигенних мідій і устриць, які є природними фільтрами води. В результаті вода Чорного моря помутніла, що негативно позначається на всіх водних мешканцях. Сьогодні відбувається забруднення верхнього поверхневого шару морської води, в якому розвивається основне біорізноманіття моря. Також в акваторію Чорного моря проник гребневик мнеміопсис, який відвоював собі левову частку кормової бази планктоноядних риб і знищує їх ікру. Найбільш постраждалою стороною цієї екологічної катастрофи виявилася хамса – одна з головних промислових риб Чорного моря – її чисельність різко скоротилася.
Проблема торкнулася і Дніпро-Бузького лиману. У ньому знайшли китайського мохнаторукого краба. Це досить великий краб величиною в чоловічий кулак. Цей краб справжній землекоп: він риє в березі нори довжиною до п’яти метрів, в тому числі риє їх він і в гідротехнічних спорудах. Чим це небезпечно – пояснювати зайве.
Активна діяльність людини і, як наслідок, зміна екосистеми уможливили акліматизацію і подальше поширення зовсім «несподіваних» і навіть екзотичних видів риб. Список мігрантів, що прижилися у нас в водоймах поступово зростає.
«Екологи давно вже б’ють на сполох з приводу чужинців. Неодноразово в пресі з’являлися повідомлення про «знахідки» піраній в різних акваторіях. Хтось награвся з ними в домашніх акваріумах, і коли набридли, виплеснув цю екзотичну для наших країв рибу в річку. В основному зустрічається теплолюбний травоїдний підвид піраньї Паку – це досить велика риба досягає 60 см в довжину. Нашу зиму вона не переживе і зникне з настанням холодів. Але у водойми все частіше потрапляють види, які добре адаптуються до наших умов. Вони розселяються і починають гнобити наші аборигенні види риби. Сьогодні в українських водоймах йде справжня війна за місце виживання, де чужі нашій природі види риб витісняють наших карасів, окунів і щук. Слід пам’ятати, що акваріумний улюбленець може стати безжальним агресором в дикій природі. Яскравий приклад агресивності прибульців, наш рідненький український золотий карась, якого в Червону Книгу України витіснив виходець з Далекого Сходу – срібний карась. Наступний, шкідливий вселенець, – це сонячний окунь або, як його охрестили, «піранья Каховська». Його батьківщина Центральна і Північна Америка. У Каховському морі сонячний окунь вперше був відзначений в 2000 році. В останні роки він настільки поширився в регіоні, що став звично зустрічатися. Він являє серйозну загрозу нашій рибі», – розповів голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Нагадаємо, у 2017 році було отруєно хімією та стоками 1200 українських водойм.
ZIK
