Василь Шендеровський. «На скрижалях науки»
Київ: ВД «Простір», 2023. 336 с.
«На скрижалях науки» – ця праця повертає з забуття понад 200 імен учених, які з різних причин вимушені були залишити Україну й працювали на розвиток інших держав. У праці акцентовано увагу на долі вчених, яких більшовицький режим затаврував «ворогами народу. Автор праці – Василь Шендеровський, доктор фізико-математичних наук, професор.
Професор Василь Шендеровський представив книжку «На скрижалях науки» з супровідною лекцією «Внесок українських вчених у світову науку» в Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого (Київ, 14 березня 2024) та в Прикарпатському національному університеті ім. Василя Стефаника (Івано-Франківськ, 4 квітня 2024).
Про свою багаторічну працю на основі архівних матеріалів з аналізом літературних джерел розповідає автор – Василь Андрійович Шендеровський.
Працюючи свого часу над створенням радіопередач, а згодом над написанням (спершу) багатотомового видання книги «Нехай не гасне світ науки», я звернув увагу, що багато вчених було знищено слугами Кремля впродовж ХХ століття, їхні імена було вилучено з енциклопедичних довідників, як і їхні наукові праці. Частина української еліти змушена була емігрувати (кому це вдалося) і в чужих державах працювати на розвій науки. Окрім того, історія створення Української академії наук і доля перших дійсних членів заснованої у 1918 році академії також є недостатньо висвітленою в наукових джерелах. Це дало поштовх до підготовки двох масштабних експозиційних виставок: «Трагічні скрижалі української науки» (2015) і «Доля дванадцяти» (2018). Першу було приурочено до 80-річчя сумної дати знищення української еліти сталінською репресивною машиною у 1937 році, а другу – створено на вшанування 100-річчя заснування Української академії наук за часів гетьманування Павла Скоропадського. Адже імена та наукові доробки перших дійсних членів академії були замовчуваними (за винятком кількох з них, приміром, Володимира Вернадського, Миколи Василенка, Агатангела Кримського).
Першу виставку було представлено на 22 банерах, де подано коротку інформацію про майже сотню вчених, що зробили значний внесок у розвиток української і світової науки. Виставку презентовано в багатьох вищих навчальних закладах України, впродовж кількох років вона була розміщена на стінах Кабінету Міністрів України, у приміщенні товариства «Знання», в Малій академії наук, крім того, в електронному варіанті її представлено в багатьох країнах світу.
Як засвідчує діаспоровий історик Ярослав Падох, це вчені, які утворили і майже чудом пережили незвичайну добу в історії науки свого народу, добу величезного розвитку української науки в до болю короткому історичному десятиріччі 20-х років цього сторіччя, а водночас добу, жорстокість якої нагадує татарський погром Києва. Власне на основі нарисів про таких вчених наприкінці 2015 року за підтримки народного депутата Україна Степана Кубіва, голови Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» ім. Василя Стуса, голови київської міської організації «Меморіалу» Романа Круцика і сприяння мистецького фонду ім. короля Данила було створено експозицію «Трагічні скрижалі української науки».
«Вона є ще одним підтвердженням, – сказав на її презентації у Вінницькому національному технічному університеті ректор професор Володимир Грабко, – того, який потужний інтелект має наша нація…, представлена на стендах інформація використовуватиметься під час навчання студентів, адже кожен із учених, про яких тут розповідається, був високим фахівцем в своїй галузі, розробки кожного з них стали значущим внеском у світову науку».
Матеріал є лише невеличкою даниною пам’яті вченим, знищеним кремлівською системою, і відображає становище української науки в умовах переслідувань під лозунгом боротьби з українським буржуазним націоналізмом.
На думку ректора Львівського національного університету ім. І. Франка, професора Володимира Мельника: «Сьогодні маємо унікальну нагоду розмірковувати над роллю українських учених світового рівня, які свого часу закладали підвалини фундаментальної науки. Багато сторінок історії нашої науки замовчували, здобутки українських учених применшували або й заперечували, чимало з вчених зазнали жорстоких репресій тоталітаризму. Скільки недописаних і невідомих сторінок історії науки зникли через загибель наших учених…» І далі: «…Історії окремих особистостей повинні стати для нас єдиним прикладом для наслідування».
Друга експозиція, на 15 банерах, лаконічно, але змістовно подає інформацію про перших дванадцятьох дійсних членів Української академії наук. Її також уже розміщено в багатьох навчальних закладах, у Малій академії наук, товаристві «Знання», академічних інститутах. На відкритті виставки у стінах закладу ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, професор Євстахій Крижанівський сказав: «Втрачати стільки, скільки ми втратили, більше не можна! Не забезпечивши умови для розвитку, росту наших вітчизняних талантів, ми йдемо в нікуди… Держава, яка не хоче підтримувати свою науку, опиниться перед небезпекою опуститися на рівень країн третього світу. Ті дванадцятеро, про яких сьогодні згадуємо, знали це достеменно, й від того, чи зможе Україна у ХХІ столітті усвідомити уроки минувшини, залежить її майбутнє місце у світовій науковій спільноті…»
Розмірковуючи про створені експозиції, бачу їхню важливу роль у процесі духовного відродження України. Напевно, ніщо так не розширює наше пізнання природи і сутності людського життя, як близьке знайомство з великими постатями людства. Розвиток науки не може бути успішним без вивчення її історії, без вивчення творчого доробку окремих вчених, їхньої ролі в розвитку наукового знання. Тому в пізнавальному процесі важливу роль відіграють енциклопедичні видання, в яких висвітлено біографічні дані вчених і їхній внесок у розвиток світової науки і техніки. А оскільки більшість науковців, про яких йде мова в книгах «Нехай не гасне світ науки», музейних експозиціях «Трагічні скрижалі української науки» і «Доля дванадцяти», є малознаними й тривалий час замовчуваними в нашій вже незалежній Україні, то, на мою думку, стало доцільним написання такого довідника, який міститиме короткі відомості про життя і творчу діяльність видатних науковців. Про велику роль, яку відіграють видатні особистості в патріотичному вихованні наголошували неодноразово. Так, наприклад, патріарх Володимир (Романюк) стверджував, що «першими, хто повертає народу його культуру, його рідну мову, все, що протягом багатьох віків знищувалося і перебувало в гонінні, є українська інтелігенція і діячі культури…»
Окремий розділ довідника – відомості про вчених, нариси про яких вміщено у чотирьох томах книги «Нехай не гасне світ науки» і тих, що стали відомі в результаті подальших досліджень.
Зазначу, що у книзі використано довільний стиль подання матеріалу, однак іноді автор дотримувався відповідного для енциклопедичних видань стилю подання матеріалу. Окрім того, автор вважав за доцільне подати інформацію про місце поховання, про некрополі, де поховані ці вчені як на території України, так і в інших державах, щоб і цим також привернути увагу громадськості України до її правдивої історії, неоціненної культурної і духовної спадщини, вбачаючи у цьому один з аспектів сучасної національної пам’яті.
Справді, дуже влучно висловилася про це Людмила Дешко – праправнучка Василя Каразина по братові Іванові: «Дорогі нащадки! Вклонімося могилам наших предків, розчистимо їх від бруду та бур’янів, відновімо знищені хрести! Згадаймо, як любили вони, наші предки, свою (нашу) землю, що несли їхні високі душі людям. Може, це допоможе нам в сьогоденні, може озвуться наші серця, адже тече в наших жилах та сама кров і ті ж космічні промені пронизують нас, і той же генетичний код несемо ми в собі. І повірте, очистившись в такий економічно скрутний час від бруду непам’яті, ми станемо героями для своїх дітей, як наші предки стали героями для нас…».
Прекрасні слова для духовного заповіту нам.
Видання цього довідника «На скрижалях науки» фінансово підтримано щедрими пожертвами добродіїв в Україні і поза її межами. Вдячний долі, що і в наші складні часи все ж є доброчинці, і їм моя шана.
Висловлюю подяку також моїм колегам, друзям і багатьом знайомим та майже незнайомим мені людям, працівникам українських посольств у Латвії, Казахстані, Киргизії, Південно-Африканської Республіки, всім, хто більшою чи меншою мірою долучився до пошуку світлин могил вчених. Іноді це була складна пошукова робота, а в деяких випадках і небезпечна (адже в Україні триває війна, направлена на знищення українського народу). Вдячний усім цим людям і засвідчую їхні імена на сторінках довідника.
14 березня 2024 у Національній бібліотеці України ім. Ярослава Мудрого відбулася презентація книги «На скрижалях науки». Такі події − це саме те, що важливо для зміцнення українського культурного фронту.
Запрошені гості говорили про важливість збереження історичної пам’яті, про необхідність утвердження національної гордості українців за Україну і її досягнення в різних сферах. Крім того, наголошували, що у книзі подано інформацію про місця поховання та некрополі як на території України, так і в інших державах. Це повинно привернути увагу громадськості до історії, культурної і духовної спадщини.
Галина Дацюк − українська журналістка і громадська діячка, яка вела вечір, наголосила на важливості повернення імен вчених, які були викреслені з історії через політичні переслідування. Визнати їхній внесок у розвиток науки − наша спільна відповідальність і завдання.
Під час заходу автору книги вручили нагороду від Митрополита Київського і всієї України Епіфанія медаль «Хрест свободи», яку передав отець Юрій Борис, а також медаль від Всеукраїнського об’єднання «Країна» «За відродження України», яку автору вручив Надзвичайний і Повноважний посол України, голова Буковинського земляцтва Валерій Цибух.
На презентації виступили кілька співаків, зокрема народна артистка України, солістка Національної опери України Ірина Даць а також молоді талановиті студенти Національної музичної академії України Василь Михайлюк і Юрій Самуляк.
4 квітня у стінах Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника у Івано-Франківську відбулася презентація книги «На скрижалях науки». Під час презентації прочитав лекцію про українців, які змінили Світ.
Вдячний керівництву університету, завідувачу кафедри Ігореві Ліщинському і його колегам за організацію зустрічі, молодим артистам, виступи яких піднесли духовну ауру в аудиторії, колегам з Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу академіку НАНУ Євстахію Крижанівському, професору Василю Мойсишину і тим, які з поважних обставин не змогли бути.
Переконаний, що це не остання така зустріч в університеті на ниві популяризації досягнень українських вчених у світовій науці.
Буду радий, якщо моя праця сприятиме утвердженню гордості кожного українця, кожного громадянина України за українську землю, що дала людству стількох видатних вчених.
Василь Шендеровський, професор
