З часу вибуху конфлікту на Дністрі Україна є для Придністров’я не лише країною-гарантом і учасником переговорного процесу.
Це Велика Батьківщина для третини населення реґіону, яка під час гарячої фази конфлікту надала притулок і статус біженців багатьом тисячам переміщених осіб, понад двадцять років нарощувала економічну співпрацю і підтримувала конструктивний режим на придністровській ділянці україно-молдовського кордону з надання транзитних послуг і постачання українських товарів і сировини.
Невизначений статус Придністров’я ніколи не був перешкодою на шляху інформаційної і культурно-освітньої присутності України в цьому реґіоні.
З появою єврореґіону Дністер було відкрито можливість нарощування соціально-економічних зв’язків північних районів Придністров’я з Вінницькою областю України.
В основі особливого ставлення України до Придністров’я завжди були глибокі історичні корені й факт проживання на його території величезної української громади, чимала частина якої є автохтонами.
Проте, 2013-2014 роки ознаменувались шаленим сплеском несамовито розпалюваних антиукраїнських настроїв на лівому березі Дністра, що негативним чином відбилось на стані його взаємовідносин з Україною і значним чином ускладнило діяльність українських культурних осередків, зорієнтованих на співпрацю з нею.
Дійшло до того, що у жовтні 2016 року було заборонено в’їзд на територію Придністров’я Заступнику голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах І.В.Гузю, який їхав на зустріч з українською громадою.
За таких обставин залишалось лише очікувати зміни правлячого режиму Є.Шевчука, але сподівання наукової, освітньої, культурної, політичної еліти й громадянського суспільства України, викликані оптимістичними заявами оновленого наприкінці 2016 року керівництва Придністров’я про необхідність перезавантаження стосунків з Україною, на превеликий жаль, не виправдовуються.
Вже у лютому 2017 року українська громада Придністров’я втратила свою присутність у громадській палаті.
У квітні-червні 2017 року мала місце спроба силової зміни керівництва Спілки українців Придністров’я імені Олександра Бута.
У травні 2017 року міська влада Тирасполя намагалась відокремити від Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу (РУТЛ- К) значну частину приміщень на користь елітної гімназії №6, і це питання залишається відкритим.
У серпні-вересні того ж року відомство держбезпеки намагалося притягнути до суду керівника Українського центру «Співробітництво» В. Г. Фоменка за використання українського прапора під час проведення в м. Тирасполь урочистого заходу з нагоди Дня Прапора і Дня Незалежності України.
Реґіональні ЗМІ під час висвітлення життя й діяльності української громади спираються на чорні списки й темники.
Патріотично налаштованій частині громади інкримінується український буржуазний націоналізм, а в окремих випадках мають місце надумані звинувачення у співпраці з іноземними спецслужбами.
Українські освітні заклади працюють під жорстким контролем у руслі дотримання російських освітніх стандартів у той час, коли з румуномовних шкіл, за двосторонніми домовленостями між Молдовою і Придністров’ям, знято усі обмеження, і вони користуються навчальними програмами й підручниками Республіки Молдова.
Навіть безпрецедентний крок назустріч з метою пожвавлення культурних, наукових і освітніх стосунків (за період жовтень-грудень 2017 року Придністров’я відвідали три потужні делегації з України) не приніс бажаного результату для зміни ситуації в бік позитиву.
У період 15-21 грудня 2017 року була призначена за пропозицією громади, а потім знята у надзвичайно цинічній, принизливій формі з посади директора Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу І. О. Бронич.
В її особі українська громада Придністров’я і науково-освітні кола України мають надзвичайно авторитетну людину, яка ще у 1999 році, в числі двох найкращих випускниць Вінницького державного педагогічного університету, була направлена з України до Придністров’я з метою підняття рівня викладання української мови і літератури.
За цей час І. О. Бронич пройшла шлях від шкільного вчителя і викладача ПДУ ім. Т. Г. Шевченка до проректора інституту розвитку освіти з наукової роботи і заступника директора РУТЛ-К з науково-методичної роботи. Працює над кандидатською дисертацією. Творча, обдарована людина. Єдина в реґоні пише власні, придністровські підручники з української мови і літератури, які з успіхом використовуються в навчальному процесі й рекомендовані відомством освіти. Автор багатьох навчальних посібників і хрестоматії з української літератури.
Має вищу кваліфікаційну категорію і сертифікат менеджера освіти.
Заміна її на вчительку математики другої категорії, всупереч напрацьованим у самому ж Придністров’ї нормативним вимогам, знижує рівень ліцею, принижує громаду і створює підвалини до значного погіршення внутрішнього клімату в ліцеї, відтоку кращих викладацьких кадрів і учнів, що загрожуватиме самому його існуванню.
Загальний негативний фон, в умовах якого все ще існує українська громада Придністров’я, і ситуація, створена навколо придністровського Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу, змусили представників наукової, освітньої, культурної, політичної еліти і громадянського суспільства України піти шляхом створення Ініціативної групи з надання допомоги громаді й ліцею в їхній подальшій співпраці з Україною у складі:
Голова – герой України, лауреат Шевченківської премії України, поет, дипломат, політичний і громадський діяч Павличко Д. В.
Члени:
1. Герой України, лауреат Шевченківської премії України, народний артист України Паламаренко А. Н.
2. Президент Національної академії педагогічних наук України, академік, державний і політичний діяч Кремень В. Г.
3. Президент Малої академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, державний і політичний діяч Довгий С. О.
4. Директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, лауреат Шевченківської премії України, академік, державний і політичний діяч Жулинський М. Г.
5. Голова Національної Спілки письменників України, поет, публіцист Сидоржевський М. О.
6. Голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, лауреат Шевченківської премії України, поет, журналіст, громадський і політичний діяч Мовчан П. М.
7. Виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв, заслужений працівник культури України, науковець, громадський діяч Гальченко С. А.
8. Головний редактор газети «Слово Просвіти», лауреат Шевченківської премії України, заслужений працівник культури України, письменниця, поетеса, журналістка Голота Л. В.
31 січня 2017 року відбулось перше засідання Ініціативної групи, під час якого було ухвалено:
ЗАКЛИКАТИ придністровську владу:
• повернутися обличчям до проблем українців Придністров’я, можливості їх участі у вирішенні нагальних для мешканців реґіону проблем;
• знизити тиск на громаду і зокрема на заклади освіти з боку силових структур і адміністративних органів;
• припинити практику нав’язування реґіональним ЗМІ особливих умов висвітлення життя й діяльності української громади.
ЗАПРОПОНУВАТИ зі свого боку:
• сприяти покращенню матеріально-технічної бази і забезпеченню навчально-методичними матеріалами українського ліцею;
• сприяння підвищенню рівня викладання в ліцеї через співпрацю з системою середньої і вищої освіти України;
• сприяння подальшому розвитку спільних освітніх і культурних програм і проектів;
• сприяння проведенню на базі ліцею довузівської підготовки молодої частини української громади, зорієнтованої на навчання в Україні, курсів підвищення кваліфікації викладачів тощо.
звернутися з ПРОХАННЯМ:
• відновити на посаді директора українського ліцею Бронич І.О.;
• задля забезпечення сталої співпраці за означеними вище напрямками призначити І.О.Бронич директором на безстроковій основі;
• зняти з порядку денного усі питання щодо можливої втрати ліцеєм займаної ним території.
ДОВЕСТИ ЗВЕРНЕННЯ через Посольство України в Республіці Молдова.
ПРОІНФОРМУВАТИ про створення ініціативної групи і ухвалені нею рішення:
1. Першого Віце-прем’єр-міністра України – Голову Міжурядової україно – молдовської змішаної комісії з питань торгово-економічного співробітництва С.І. Кубіва.
2. Голову Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Г. М. Гопко.
3. Голову Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності М. Л. Княжицького.
4. Першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти О. В. Співаковського.
5. Спеціального представника України з питань придністровського врегулювання В. Крижанівського.
Підписали
Голова: Д.В. Павличко
Члени: А. Н. Паламаренко, В. Г. Кремень, С. О.Довгий, М. Г. Жулинський, М. О. Сидоржевський, П. М. Мовчан, С. А. Гальченко, Л. В. Голота.
Офіційний сайт Національної Спілки письменників України
06.02.2018
