Внутрішні злобливці й зовнішні вороги

Внутрішні злобливці й зовнішні вороги

 Про нушівську антипедагогіку, злобливе чиновництво й руську воєнну аґресію

Костянтин Дмитрович Ушинський (1823–1871) – великий Український педагог, основоположник нової педагогіки як мистецтва виховання й народної школи, реформатор шкільної освіти, який розвинув педагогіку в мистецтво виховання. Костянтин Дмитрович рішуче заперечував імперські спроби офіційно визнати його руським педагогом і вченим: «Ні, я Українець: рід наш старовинний, Український…».

Великий Український педагог К. Ушинський чітко обґрунтував своє розуміння педагогіки як вищого мистецтва: «…Педагогіка буде, звичайно, першим, вищим із мистецтв.., а вічно передуючий ідеал цього мистецтва – досконала людина». На цій морально-світоглядній основі освітньо-виховної системи К. Д. Ушинського базується його заповіт: «Виховати наших дітей кращими за нас».

Та як можуть «Виховати наших дітей кращими за нас», тобто кращими за себе безпам’ятні, роботизовані нушівські антипедагоги, породжені псевдореформаторською доктриною «Нової української школи» (НУШ)?

3 березня 2023 р. Національна академія педагогічних наук України та Інститут педагогіки НАПН України провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Видатний син українського народу. До 200-річчя від дня народження вчителя вчителів К. Д. Ушинського».

У ювілейній конференції взяли участь педагоги, студенти й магістранти з цілої України, зокрема земляки К. Д. Ушинського з Чернігівщини й Сумщини. У програмі конференції найбільше доповідей заявлено за напрямами «Сучасна педагогічна освіта в контексті ідей К. Д. Ушинського» та «Нова Українська школа і спадщина К. Д. Ушинського». Звичайно ж, тут немає місця практичному освітньо-виховному вченню основоположника нової педагогіки й народної школи К. Д. Ушинського, де провідною моральною засадою є виховання особистої волі людини, завдяки якій формується її внутрішнє моральне осердя – характер. Педагог Ушинський ставить в основу формування характеру принцип первинності серця: «Теоретичне життя розуму утворює розум; та тільки практичне життя серця й волі утворює характер. …Щоб у дитини утворювався характер або принаймні накопичувалися для нього великі матеріали, необхідно, щоб дитина жила серцем і діяла волею…». І звичайно ж, усе це подається під модерним брендом «Нова українська школа», мета якої – «виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини». Ця нушівська антипедагогічна доктрина нагадує большовицьку доктрину, озвучену Крупською: «Мы должны вырастить из детей бойцов нашего дела». Оце на такому антипедагогічному, антиосвітньому абсурді базується «ключова реформа Міністерства освіти і науки». Тож украй абсурдною є постановка питання: «Сучасний розвиток НУШ в контексті ідей К. Ушинського».

А ось наслідки попередніх реформ Міносвіти, що знищили основу початкової освіти в «незалежній» Україні.

Свідченням тупого безпам’ятства нинішніх земляків великого педагога є знищені початкова школа й Меморіальний будинок-музей К. Д. Ушинського в селі Богданка Шосткинського району Сумської області. Ця недоруйнована пам’ятка Української народної педагогіки та обдерте погруддя основоположника нової педагогіки стоять над трасою Шостка–Новгород-Сіверський за п’ять кілометрів од Шостки.

Мене й моїх супутників приголомшило це блюзнірське, цинічне, знущальне ставлення місцевого населення й чиновництва до пам’яті великого Українського педагога.
 

Меморіальний будинок-музей К. Д. Ушинського і його погруддя. Село Богданка. 29.06.2024.
Фото Ольги Клименко.

Майже 100 років у цьому будинку діяла сільська початкова школа імені К. Д. Ушинського, яку збудувала на материні й свої кошти дочка педагога Надія Костянтинівна Ушинська й відкрила її у 1895 р. до 70-річчя від дня народження та 25-х роковин пам’яті батька. У спогадах про останні дні життя батька Надія Костянтинівна написала: «Просив обов’язково побудувати училище в його любій Богданці і зробив ще інші схожі розпорядження». Тож донька виконала батьків заповіт. Богданка – особливе місце в житті К. Д. Ушинського: тут великий педагог натхненно працював над своїм педагогічним шедевром – «Рідне слово». У «Рідному слові» К. Д. Ушинський широко використовує Українську народну творчість, зокрема, Чернігівщини: казки, прислів’я, приказки, загадки.

До школи імені К. Д. Ушинського протягом усіх років її діяльності приїздили послідовники великого педагога.

У 1968 р. при Богданківській початковій школі відкрили меморіальну кімнату-музей К. Д. Ушинського, а на подвір’ї встановили погруддя педагогу роботи сумського скульптора Якова Красножона.

Та після закриття в 1990 р. Богданківської початкової школи імені К. Д. Ушинського як малокомплектного навчального закладу ліквідували й меморіальну кімнату-музей. Та в 1998 р. в приміщенні школи облаштували Меморіальний будинок-музей К. Д. Ушинського. В ньому зібрали залишки експонатів, які не встигли розікрасти після закриття школи в Богданці й перевезли до Ковтунівської школи, куди перевели учнів. Як згадує вчитель Ковтунівської школи Володимир Єресь: «Звідти почали пропадати раритетні речі, а там були і меблі, які належали сім’ї Ушинського, і видання 1854-го року – прижиттєво надруковані праці Ушинського».

У ставленні до пам’яті великого Українського педагога К. Д. Ушинського органів місцевої влади, зокрема, відділу освіти, простежується злочинно байдужа тенденція.

За словами начальниці районного відділу освіти Шосткинської РДА Світлани Петренко: «Споруда знаходилася під охороною держави буквально до недавнього часу, як архітектурна пам’ятка. Рішення про зняття її з реєстру архітектурних пам’яток було прийняте 24 грудня 2013 року».

А в обласному відділі охорони культурної спадщини переконують, що архітектурна пам’ятка ніколи не втрачала свого охоронного статусу. Уперше її взяли на облік у 1976 році, як місцеву пам’ятку, а в 2020 переоформили документи, згідно зі змінами у законодавстві. За словами заступниці начальника відділу охорони культурної спадщини області Валентини Приймак: «Наказом Мінкульту від 10.02.2020 року будинок початкової школи, споруджений дочкою Ушинського, занесений до реєстру пам’яток місцевого значення, як пам’ятка архітектури, і набув охоронного номеру 4727-СМ. Громада має право, вона зобов’язана утримувати пам’ятки, музейні заклади, бібліотечні заклади у належному стані».

Та голова Ковтунівської сільської громади Ніна Стрюк стверджує, що громада зараз не може утримувати будівлю: «На даний момент наша громада зовсім не має в сільському бюджеті коштів, хоча даний будинок на балансі в сільській раді».

У журналі «Рідна школа» (№4–5, 2021) в публікації «Відновлення музею Костянтина Ушинського у селі Богданка» повідомлялося, що 6 серпня 2021 р. делегація Національної академії педагогічних наук України на чолі з її президентом В. Г. Кременем разом з представниками Шосткинської громади обговорили перспективу відновлення музею К. Ушинському у Богданці, який зараз у занедбаному стані, та створення сучасного музею в історичній будівлі – школі, побудованій донькою К. Ушинського наприкінці ХІХ ст. У публікації наголошено: «Відтворення музею К. Д. Ушинського у с. Богданка стане важливою подією напередодні 200-річчя від дня народження видатного педагога, яке відзначатимемо у 2023 році».

На жаль, не сталася та важлива подія, яку задекларували й на рекламному щиті, прибитому на фасаді недоруйнованої будівлі: «Капітальний ремонт нежитлової будівлі по вул. Ушинського, 69 в с. Богданка Шосткинської МТГ Сумської області». І то не тільки через війну, а головно через злобливу зневагу столичних і місцевих до генія Української педагогіки. Бо можна було по-людськи оновити хоч погруддя великого педагога до його 200-ліття.

У Богданці початкова сільська школа імені К. Д. Ушинського зазнала руйнації через шкільну реформу, а Меморіальний будинок-музей К. Д. Ушинського – через байдужість і злобливість чиновників.

А в Новгороді-Сіверському зазнав руйнації Новгород-Сіверський державний ліцей імені К. Д. Ушинського через руську воєнну аґресію. Ліцей імені К. Д. Ушинського розміщується в реконструйованому приміщенні колишньої Новгород-Сіверської чоловічої гімназії, збудованому в 1843 році, що має статус пам’ятки історії місцевого значення.

Вночі 12 травня 2022 року руські літаки обстріляли ракетами центр Новгорода-Сіверського. Унаслідок ракетних ударів повністю зруйновано дах і частину фасаду головного корпусу Новгород-Сіверського державного ліцею імені К. Д. Ушинського та постраждав увесь комплекс споруд ліцею.

У процесі осмислення наведених фактів руйнації освітніх і меморіальних пам’яток, безпосередньо пов’язаних з великим Українським педагогом К. Д. Ушинським, виникає парадоксальне запитання: хто завдає більшої шкоди Українській культурі й освіті та історичній пам’яті – внутрішні злобливці чи зовнішні вороги? Судячи з масштабів руйнації Українських культурних цінностей «своїми» й чужими, висновок однозначно тривожний: Україну нищать руські аґресори й п’ята колона русні за підсобництва шостої колони малорусні. Усі вони разом здійснюють антиукраїнський план кремлівського кагалу – перетворюють прикордонні Українські землі в сіру, знекультурену, денацифіковану зону. Північна Сіверщина століттями зазнавала такого геноциду й етноциду, однак відроджувала силою севруцького-козацького духу свою Волю.

Олександер Шокало,
культурософ