До 650-ліття Яна Гуса: “Україно! Живи волею духу!..”

Ян Гус: “Україно! Живи волею духу, зі своїм Ладом!

І вас, кати, чекає час розплати!
Душіть, паліть нас, мучте, навісні,
Ми чуєм голос Гуса у вогні;
Коли ж ми згинем, то і вам сконати!

“Учитель”,
Йозеф Вацлав Фрич (1829–1890)

Щек – Кию “Ян – Тарасу!..” (“Манускрипт Войнича”) –під такою назвою вийшов найзагадковіший у Світі манускрипт, так званий “Рукопис Войнича”, у літературному перекладі Олександра Мокровольського (Івано-Франківськ, Лілея-НВ, 2015, 648 с.). У назві книги прочитується звернення гіпотетичного автора до гіпотетичного адресата: Щека – до Кия, тобто Чеха – до Українця, що підтверджується паралеллю: Ян – Тарас.

Відомий український поет і перекладач родом з Канівщини, Черкаського краю Олександр Мокровольський, який має понад півсотні перекладених книг з англійської, німецької, французької, іспанської, італійської мов, декодував чи дешифрував і дещо витлумачив загадкові пророцтва містичних 116 листів, які, вважає він, належать чехові Яну Гусу.

До сумних днів Чорнобиля перекладач надумав розкрити ще й таємницю нашої… Писанки – як останній прихований духовний засіб порятунку України.

На думку тлумача, авторство пророцтва належить мислителю, професору і ректору Празького університету, ідейному натхненнику національно-визвольного руху Чехії 14-15 століть, видатному діячеві Реформації Яну Гусу (1369 – 6.7.1415). 2019 року Яну Гусу виповнилося 650 років від дня народження.

Великий Єретик Ян Гус відстоював свободу мислення, право людини судити про природу і суспільне життя на основі власного розуму й досвіду. Протести і боротьба його проти національного поневолення чеського народу мала загальну спрямованість проти поневолених.

Слово Яна Гуса стало на захист проти свавілля феодалів, за визволення від німецького засилля в Чехії. 1412 Гуса відлучено від церкви і, незважаючи на охоронні грамоти німецького імператора Сигизмунда 1, було по-зрадницьки схоплено і 6 липня 1414 спалено як єретика, який не зрікся своїх поглядів. Його смерть пришвидшила наростання національно-визвольного руху чехів, що назвали гуситським.

У поданому тексті чимало йдеться про Писанку, як українську символічну й священну річ. Щодо власне Автора, то припущеня мають різні інтерпретації, і багатозначність тексту, хоча імено автора  в тлумаченні перекладача конкретне: Ян Гус.

У Тараса Шевченка про Яна Гуса є поема “Єретик” і складається вона з двох частин: “Запалили у сусіда Нову добру хату Злі сусіди…” Друга: “Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить…”  Гус – народний провидець, якй закликає людей прозріти й боротися за свою людську гідність. Гус – герой, славний, праведний, святий і великий, адже він “думав розірвать Окови адові!.. Сятеє диво показать Очам незрящим”.

Загарбники – людоїди, що “правду побороли”, кати. У 1905  на Донбасі була поширена перероблена пісня з “Єретика»: “Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. А на московському престолі Кабан годований сидить…” Тільки нині “канібал”.

Ян Гус вустами Тараса Шевченка закликав співвітчизників:

Прозріте, люди, день настав!
Розправте руки, змийте луду.
Прокинтесь, чехи, будьте люди,
А не посмішище ченцям!
Розбойники, кати в тіарах
Все потопили, все взяли,
Мов у Московії татаре,
І нам сліпим передали
Свої догмати!.. кров, пожари,
Всі зла на світі, войни, чвари,
Пекельних мук безкраїй ряд…
І повен Рим байстрят!
От їх догмати і їх слава.

Та чому тоді так Ян Гус зворушив Тараса Шевченка? Адже неспроста Кобзар оспівав цього великого чоловіколюбця і єдиного з іноземців у героїчній поемі. Боротьбу за національне визволення з-під гніту Т.Шевченко ставив насамперед, його захоплювала героїчна боротьба і подвиг  великого сина чеського народу. Поема написана 10 жовтня 1845 в Мар’їнському, а вступ 22 листопада цього ж року з посвятою історику й славісту, славнозвісному Шафарикові. За розповідями очевидців, Шафарик, читаючи послання Тараса Шевченка, “плакав вдячними сльозами”.    Саме про таких подвижників, як він чи той же Осип Бодянський, і писав Іван Франко: “Слов’янофіли в дусі Коллара і Шевченка”.

Можливо, Тарас Шевченко й відчував пророцтво Яна Гуса щодо Української історії і славив цього чеського ясновидця і борця за справедливість, але ідея боротьби за волю свого народу в усіх спільна. Про великого чеха Кобзар дізнався із розповідей славіста, історика й фольклориста Осипа Бодянського, з яким приятелював і листувався, розпитував у знайомих чехів, читаючи праці Вацлава Ганки (1791-1861), Яна Коллара (1793-1852).

Зокрема щодо останнього, то найціннішим і славнозвісним твором поета і вченого Я.Коллара є поема “Дочка Слави”, що перекладена багатьма мовами й здобула автору світову славу. У нових редакціях (1832, 1852) вона має 615 сонетів у 5 піснях із численними словакізмами, що робило чеську мову більш звучнішою, сприйнятнішою для словаків і  збуджувало в читачів почуття національної гідності. Поема стала натхненням і прагненням для народів, насамперед для чехів і словаків, у боротьбі за ідеали свободи і людяності. Саме у “Заспіві” (як і в І. Франка передмова до поеми “Мойсей”) є ті славетні рядки про вболівання за рідний народ:

            Хто над народом не плаче, немов над труною коханки,
            в того не серце, лиш пустка, холодна, як лід…

І ще одне пророцтво Яна Коллара вже наче про нашу нинішню, кількасотвічну війну з московським агресором, окупантом і загарбником, про що пише у “Заспіві”:

            Час перемінить усе, до звитяги провадячи правду:
            Зло ста облудних віків знищить  єдина доба.

Маємо надію, що це кацапське тисячолітнє зло буде знищено. І негайно, за добу.

Тільки коли ж це станеться для нас в Україні сущій і стражденній? Нас здають верхи  з потрохами. А кому? – відомо й так.

Як ото у поширеному сюжеті. Кегебісти схопили чоловіка, бо він роздавав і поширював якісь листівки. На допиті його запитували чи то він це робив? – Так, – погоджувався затриманий. – А чому ж у ній нічого не записано? Це якесь шифруванння? – Та ні, – відповів підпільник. – Просто й так усе зрозуміло. Для чого ще й писати.

Ось таке і в нас життя в час, надіємося, останньої війни із цим найжорстокішим загарбником. Хоча в нас їх вистачає…

Події останніх двох років на загарбаній мокселями українській землі за даними ООН, москалі забрали життя у понад десяь тисяч людей і більше двадцяти тисяч поранених. Безпосередні учасники боїв і волонтери свідчать про щонайменше 50 тисяч убитих. Варто побувати бодай на цвинтарях загиблих українських вояків, які покояться безіменні в десятках рядів лише на одному з донецьких цвинтарів. Принаймні про це говорили доказово ще в 2016 році.

А сотні людей у бандитському полоні, півтора мільйона втікачів із рідних місць? Загарбники захопили Крим, східні райони Донецької і Луганської областей, викрадено сотні заводів і промислових підприємств, решта зруйновано найжорстокішим ворогом світу. І невідомо коли й чим ця війна закінчиться для України і людства.

Хоча все це жахіття, смерть рідних, друзів, знайомих, героїв-захисників нашого життя може й схилити до містики і втрати адекватного відчуття дійсності й оманливої орієнтації в просторі. Але з окупантом треба боротися всіма силами, захищаючи рідний край. І до того часу, поки ця імперія зла не розпадеться на удільні республіки, ураї, області і райони.

А про велику працю й сумлінне вивчення матеріалу щодо натхненника визвольного руху Чехії Яна Гуса до задуманого Тарасом Шевченком твору є свідчення сучасників Кобзаря:

“Шевченко розповідав мені, що прочитав усі джерела про гуситів і попередню епоху, все, що можна було дістати, а щоб не зробити промашки проти народності – не залишав у спокої жодного чеха, який зустрічася в Києві чи інших місцях, у кожного розпитував топографічні й етнографічні деталі” (Чужбинський А. Воспоминания о Т. Г. Шевченко, с. 13).

По поверненню із заслання Кобзар розшукував свої твори, зокрема просить  українського духовного подвижника й письменник, народознавця і великого просвітника Пантелеймона Куліша (1819 – 1897), який також будив українців, у листі 5.12.1857 про “Івана Гуса”, може поема зберігається в якоїсь панночки-хуторяночки: “Добре було б, якби знайшов, а то шкода буде, як пропаде”.

Панько Куліш відповідає 15.12.1857, що нема ні в кого: “А згадай сам, що здумаєш, а що забув, те скомпонуй наново. Сим ти нам догодиш краще од короваю, далебі!”.

22.12.1857 р. П.Куліш знову нагадує аби “Гуса” Тарас згадав або наново скомпонував: “У 4-й книзі “Руської Бесіди” єсть дещо про Гуса. Прочитай да й виведи свою красну мову про його.”

Т.Шевченко повідомляє 26.1.1858, що “Ян Гус” повинен бути у Василя Вас. Тарновського, що жив колись у Потоках Київської губернії.

“Якби ти докончав “Гуса”, – ще раз пише П. О. Куліш, – там би тобі було де розгулятися… Тут же й лицарство в тебе під боком, і вассали, і слов’яни з німцями, і жидова грошовита – широка вийде поема” (20.1.1858).

Під час арешту Т.Шевченка поему “Єретик” конфіскували, і вона знаходилася в архівах ІІІ відділу до 1906 і лише наступного року була оприлюднена в “Кобзарі”.

Як видно з листів Шевченка і Куліша, постать Яна Гуса була значною, особливо  з погляду на велику ідейну місію борця за визволення чеського народу. Як приклад і нам в усі віки, особливо в теперішній. Тільки хто це бере до уваги і цим переймається? Хіба наші письменники з тим класичним у Шевченка й Куліша, який так і написав про … націю на предківській основі…

Безцінна і важка, але важлива праця перекладача манускрипту Войнича-Гуса стверджує, що автор цих безперечно цікавих, хоч не зовсім зрозумілих листів насамперед для України, закодованих фактів пророкував нам майбутнє 600 років тому. Про цей загадковий рукопис повідомляв 1978 року Іван (Джон) Стойко. Звісно, якщо це не підробка. Але в книзі є зменшені фотокопії кожного листа Яна Гуса.

Правда, що й такі речі, як “Протоколи старшин Сіону” також, на думку деяких прихильників юдаїки, підробка. Та все те чогось таки справджується на практиці, в житті.

Але що, яку правду можна дізнатися, коли не знають, хто і навіщо влаштував смерть В. Чорновола, А. Єрмака, Г. Гонгадзе і десятків, сотень, тисячів інших українських героїв до цієї війни з кацапами чи голодомори і мільйони убієнних?!. А скільки їх загинуло загадковою смертю? І досі ніщо не розкрито… Тобто приховано від людей, бо це зроблено на замовлення влади. Або кого?

Отже влада не просто  приховує правду. Вона проти народу, вона окупаційна, антинародна, антилюдська, бо дбає лише про своє особисте збагачення. Всі ці судді, прокурори, міністри, взагалі вся олігархія осатаніло прагне знищити тих, хто відверто воює за українське і не поступається  московському агресору і всій цій кацапській бридоті.

Можна засудити і містифікацію центурій чи тисячу катренів Мішеля Нострадамуса 450-літньої давності, це вже в часі трохи ближче до нас, але деякі його містичні пророцтва збулися, кажуть знавці, точно. Третя світова війна у катренах М. Нострадамуса пророкована серйозно, як і в реальних висловлюваннях В. Новодворської про Україну, книжці Ю. Афанасьєв про велику небезпечність москвинів, статтях Д. Шушаріна інших. Хоча багатозначність і туманність вимірів Нострадамуса очевидна, але містична. Та його думка про третю світову війну набуває обрисів у війні з кацапами все чіткіше.

При написанні своїх пророцтв Ян Гус вживав, обігрував близько 16 мов, переважно європейських. Є й санскрит, іранізми, арабізми, гебраїзми, тибетизми, тюркізми, латина та ін. Рукопис мандрував у Чехії, Італії, в єзуїтів, побував у руках поляка В.Войнича, букініста і чоловіка письменниці Етель Ліліан Войнич, авторки відомого “Овода” (“Гедзя”). Завдяки цьому імені манускрипт і має назву “Войнича”.

По смерті останнього, опинилися листи-манускрипти у “Бібліотеці рідкісних книг і рукописів” Байнеке Ієльського університету. Радіовуглецевим аналізом американця Г. Годжінса визначена ймовірність написання манускрипту початком 15 століття.

Автор рукопису назвав свою мову “Ал-коно-ща” (“Ясного закону пошук”). Шифрування автора очевидно й зберегло текст від спалення, може й тому, що на листах були намальовані рослини, в більшості лікувальні, орнаменти та інше.

11\63 (11 – лист Войнича; 63 – номер сторінки в книжці): “Гнітить вуж Єгова уста, виверта Дніпру-Ату серце, а Отець Ан шука обітованого одгуку Дібону-Теби Віщих Писанок.”

Розшифровути і думати над таким текстом треба довго. Щось зрозуміле, щось ні. Та хто буде подібне робити? Ентузіасти. Люди звичайні навіть простого й дохідливо-зрозумілого не читають, а якщо й читають, то не переймаються – глухі й сліпі. Цей народ так зіпсутий, що його може “врятує” лише Содом і Гомора. Але кому бажається померти раніше, ніж визначено природою чи випадком? Чи цією війною з кацапськими націєвбивцями й андрофагами.

Якби ж устав із попелу Ян Гус, як Фенікс, і розказав зрозуміло хай чехам лишень, або словакам, а ми збагнемо. Він передбачив, але які висновки ми зробимо з того, як і що вчинимо?

17\82: “Май, стар Майстер, боротьбу Кия-Бога з Єговою, утлою маржиною. Єгова вмира! Учитель – Бог!”

Припущення перекладача і спочатку Гуса: Авра (а) мом став Аб Рам (а). Отець Рама, дисидент (як Аврам в історії юдаїзму та християнства для загалу), який вивів (індо) оріїв із Праукраїни. Ця думка була також у французького дослідника первинних релігій давньої історії Едуарда Шуре у книзі “Великі посвячені”, а також інших.

Може перекладач на себе “набирає” забагато, або “його дбайливо ведуть”? Ту є і назва його рідного села. І Золотоноша, звідки вбивці-покидьки з московськими прізвищами на “С” (запротокольовано), хоч воно й свого лайна та гниди вистачає. Без сумніву і тут.

Усюди, переважно в центральних областях, у столиці крутять московську попсу – балаган для блазнів, покидьків, перевертнів і відвертих зрадників, що очевидно переймаються в “культурі” і бандитизмі – це була і є та первинна зброя, про що говорять поодинокі та чесні московські історики й журналісти і багато наших патріотів. Та одиниці й так це знають, але маси “непросвіщенні” залишаться надовго…

Бо що означає уже в частковому перекладі таке: “А мову помсти уйми (погамуй) в онуках Степана Бандери о голові вулкану, алчущого вільх Ану.” (с.103)?

Стор. 105: “Дай Києву-Антії-Україні Писанок коб, тлумачення листів Огнь-Гуса!”

А також ще багато чого цікавого, та незрозумілого, навіть містичного. Із тексту, якщо довіритися перекладачеві, наче автор дає добро тлумачеві на розкриття цих шифрів.

Є й повторне побажання пророка до 2015 року: “До шестисотріччя бандитського позбавлення життя Ганса Гуса – дайте ума розвій”.

Ось про писанки: “Шануй пам’ять – бувальщини вогняних писанок Енея!”

Інколи складається таке враження, що це малі діти видумали тільки їм зрозумілі слова і ними перемовляються. Частково здається, що текст не має логіки, переконливості. Але є щось спільного як у шумерських писаннях: цей плуг оре глибоко. Адже в багатьох зашифрованих листах Яна Гуса є пророчі слова про майбуття України в такі трагічні для неї дні. Можливо це стане або якимось вирішальним чинником, або хоча б для підбадьорення змучених непевністю і війною життя українців.

20\97: “Вмри, Москви ім’я, о лжі мові! Поруч “Ао мруща Гобр(а)!”? “Під Євреєм став Еней-Оной – Ной, а Та (то) Від – Давид.”

Виписується те, на чім зупинилося око, увага і бодай трохи зрозуміле.

Уже витлумачено на листі 35\155: “Жидів яйо (доля, програма) – дзетів пожива. Біблія – байбачих бай книга, глас-наказ Кемпту (Єгипту), перекладений для запуску в Антію.”

Може такі речі й не сподобаються кліру і прихожанам, та за що тоді спалили Гуса? Адже навіть в УРЕ написано, що Ян Гус не заперечував “Святого письма” (т. 3, с. 533). Взагалі. Але конкретика вражає.

На листі 35, сторінка книги 155: “Вустами щему-Муси, відщепенця царства Хамту (Єгипту), сплутана тайна Ягови стає тенетами, стля душу, стиска ум смородом огнистим аду.” І  тут же натяк про теракт 11.9.2001.

Наявні  в тлумаченні Войнича О. Мокровольським також порівняння з іншими світовими міфами. Дещо можна зрозуміти, але більше неясного. Вживає автор також і дохристиянських богів імена Стрибога і Дажбога. Часто зустрічається імено Бористен, як і скіфського царя – Колаксай.

“Золтношка уст крва мам – стигнт обойаннго Леоніда…” (40\90). “Золотоношки доле чорна!” Стор.: 193: “Золотий нащадку Черкасів!” (Залт нщад Черкас!) Це вже конкретика родинних подій перекладача на Черкащині. Та й не лише його одного. Але чи це справді так – важко простому читачеві збагнути. Хоча гетьманська столиця була на цих землях і перші звістки про козацтво також стосуються черкаської землі.

Згадується і затон Канівський як багатозначність і одновимірність. Чужинська влада в Україні знає про ці славетні й дорогі місця для українців і поступово їх нищить?

Сторінка 179 говорить: “Золоту скуй Київа Богошукання книгу – башту Віри, тасьму Щекову-Лесеву.”

Не зовсім зрозуміло послання перекладачеві на сторінці 181: “Стлумач Канева-Київа конву Яй – а-Том-атом в Антській мові листів!”

Йде мова про юдейський заповіт на сторінці 185. А що з ним робити – невідомо.

Тут багатозначно написано, та що можна підставити? Яке розуміння написаного?

Або ось, наприклад, цілком ясно: “Обстоюй вільшану пам’ять законів українських!”

Закодування писанкових текстів в “орнаменти” за допомогою лігатур зроблено для утаємнення ворога щодо певної інформації.

Ян Гус закликав до очищення Ватикану від усякої скверни. Зрештою все християнство. Жаль, що не від московських попів і влізливого елементу, як писав Іван Франко.

Останні події нашого часу, та й попередні, свідчать про якісь таємні перемовини нинішнього Папи із монстром московського Кремля уже двічі. А це вже Папа Римський зустрічається із Кирилом Гундяєвим.

Попереднього Папу Бенедикта прибрали (очевидно!) з поста надто швидко – не встиг оговтатися. Яка ж тут нині причина, то ніде не повідомляється. Папа Франциск “плазує” перед московським попом чи грає ієзуїта? І це не Варфоломій І – вселенський.

Все це може мати жахливі наслідки для України: або після цього пакту “Франциск-Кирил”, як “Молотова-Рібентропа”, буде загарбницький військовий повний наступ на нас, або поділ України по Дніпру не тільки як держави, а й церкви – Правобережжя католикам, Лівобережжя – кацапам (Літ. Укр., 3.3.16). Хоча московці й правобержжя зламають і буде називатися все це “мінський мир”. Або Донбас – сектор Газа… А Крим… Нова Атлантида, яка зірветься в атомну прірву…

Французький пророк Мішель Нострадамус, але на 150 років пізніше, залишає одну дату незашифровану, коли влітку 1999 зійде “Князь Жаху – наче гун з пожарищ і заглад, І Бог війни посяде власть над світом”. Саме цього року прийшов цей кровожерний монстр “пухуло” до влади чи точніше його поставили. Тільки хто це зробив? Питання риторичне.

Антихрист авіацією розпочне останню світову війну або “великий цар моголів”. Як на сьогодні, то це східний деспот, про кого Ян Гус говорить, як про “православного мусульманина” (26\119), натяк на мусульманоподібність московської віри і цієї людиножерної орди. Нострадамус говорить про антихриста, як “Червоного царя” , що узгоджується з ПХЛ. Червоним може бути тільки він – “пухуло”.

Як і в центурях Нострадамуса, так і в Гуса згадується Америка, точніше США.

Московщина у Яна Гуса однозначно злочинна: “Геть ніж, Росіє газовойовнича! Вимри, моксель-мово зетів – мово Хувави!” (34\151). Хоча тоді слова “Росія” не існувало.

Чи знову про моксель: (39\171): “Москво! Гаси тьму промов об обрусінні Етруска імені! Тебе відкликаю з тлумачення тисячі живих мов-програм і закликаю в повстання нового Йосипа с…путіна!”

Гус-ясновидець пропонує Щеку вдарити “паутіну Паутіна!” (41\179). А сам він: “Із Богом оживаю я, Чех-Щек, на Майдані!” (42\183).

На 46 листі Гус прямо висловлюється про звіра, котрий ще вчора обожнюваний, а сьогодні жалюгідний і зализує рани. І в Антії після покарання посіпак конкретного бандита буде створюватися “Книга Судьби України…” І прохає (47.в\209) перекласти антською мовою його тексти: “онови Яна Гуса том!”

49.б\217. “Росія Вкраїні грозить? Я зжеру Росію-Москву!… Папо Франциску-Пранциску”… Україна нову еру приносить: стлумить низку війн цвинтаря світового… Папу я, Ганс Гус, висповідаю: “Чого ти різи-ризи адові сповідував?..”

У книжці тлумачиться лише 116 листів, а лист 49\215 зазначає: “Вмер Іван Гус у Констанці, але лишив листів двохсот том для Півня степів Трої-Дніпра”. Отже ще десь існує 84 листи так званого манускрипта Войнича, тобто чеха Яна Гуса.

51\225: “У рік Овна (2015? 2021?) скінчиться, вщухне дивна, безвольна, безпатронна визвольна війна України з Москвою”. Обрушиться, вмре РФ – хоча “Кия армія пасувала московській, були винищувані чільні гарнізони, злітні смуги аеропланові…”

56\247: “Вознесись на небеса з планети Землі, Україно! Живи з богами!” Повністю Україна вознесеться із земних шляхів у листопаді року Огняного Лева (Тигра; 2046? 2058?..) – “окляття здолавши, линучи літерами… Прамови…” Чи й діждемося?

66 лист Гуса (в книзі с. 269) говорить про те, що деякі краї Московії відділяться, а Київ (Україна) буде в сузір’ї Козерога… Москва-Раша буде закільцьована і по цім закінчиться битва на Сході України і всі ці звірства над людьми України. А програма падіння Москви – це “Путіна-путани спецошпарація….”

У цім листі Гус пише про про якийсь відліт України “із зони земної на небеса писані”. Можливо це означає, що Україна стане такою гарною, як Писанка? Чи божественою? Чи розлетиться на шматки під час атомної світової війни, коли розірветься вся планета? Жахливий Апокаліпсис і одкровення Яна Гуса для всіх землян. Хтозна.

Хочеться вірити тільки в прекрасні пророцтва.

Далі йдеться про те, що Київ розкував світ зі сну тісного-тоскного… й “україноусто покаже Арпоксаєве нове князівство – Арпу-Європу Мальвану напророчену.”

А Україні Москва “принесла воєн серп і криваву в звірствах…” Волноваху, Іловайську бойню (75\331). Москва – це країна небезпек і смерті. І не інакше.

Пророкує автор манускриптів, що Отець, мабуть Небесний, а не ми (?!), злочинну Московію і ті звірячі злоякісні утворення на Донбасі знищить, а вампіра окупантів в яму покладе до Усами… (76\349). Помре новий Бабай – Батий “ницьма у кремлівській корчмі, з криками – “Ой-ой!” – аж одгукнеться згук довкола світу всього. Кінчиться Москва, кінчаться боїв гучна луна…  А що таке “й олкличе Москву еон Писанкового Заповіту речей Київа” – складно декодувати. Зрештою цікаво, навіть якщо тлумач і придумав.

Чудова казка. Аби вже швидко все це сталося. Чи й доживе до такого щастя нинішнє старше і молодше покоління? Ще складніше запитання. Хочеться тільки повірити Яну Гусу і напевне стане полекшення… Що ця імперія зла розсипеться на малі шматочки.

Безперечо цікавою є передбачення чи вимисел пророцтва в листі 80\383: Порошенка загибель на комерційному літаку впиха Юлю в президентське крісло.

І Юлю закон зводить із кільцевою корупцією: “Оную порвала вона, розколовши осередок кругової поруки”. Вона навіть вижене з “Нафтогазу” суперзлодія. Просто чудово. І при цьому буде зазирати в Книгу Пам’яті отців Енея Кия… Та і Ю вже не та. Хіба якась інша.

Найцікавіше в одному з листі Ян Гус “запевняє”, що будемо мати обіцяну летальну зброю (115.б\637). Але є й сумне, що загине героїчна українка Надія Савченко. І буде “умертвлення” Обами, що потрясе цілий світ. Хоча, хто герой, а хто президент?!

Правда, атака союзників (?) зруйнує союз новий: “Москва палає, падає!..”

Чи не пророцтво це Третьої світової війни? Бо від того кремлівського динозавра можна чекати всього. І це вже пропонують московські “специ”. Та є заклик: “Покінчи самогубством, отче “совка”! Це вже щодо кремлівського кровожера української нації.

Мудрована книжка, тобто писані листи Гуса-віщуна. Хоча є різнобій у датах, місцях подій. Та як же без цього? І неможливо все передбачити, хоч і ясновидець “бачив” це у середньовіччя. Якщо й ні, то принаймні, всі чесні люди світу цього бажаємо: жити в мирі і злагоді, а не у війнах і смертях, бачучи цих промосковських андрофагів.

В ознаменування кінця світу-шабашу за Гусом, який сповідав думки свої перекладачеві, можна й повірити, оскільки природних катаклізмів відбувається на планеті і Всесвіті безліч! Але якщо останній щось і придумав, то честь йому і хвала – хай спробує це зробити інший: підробити, перекласти й пророкувати. Принаймні так патріотично.

Ці тексти, місцями, як молитви. Але і як сакральна практика передбачення і вірування в сказане. Чи як священники вигонять диявола з людської подоби, а нам Ян Гус заповів вигнати дияволів з української землі і з кремля. Кремль у Гуса написано з малої літери, бо це як гроби, поховання, захоронення на зразок ординських усипальниць. Але ж цих потвор по всій землі і не лише московській достобіса.

Але деякі політичні цитати, зізнається тлумач цих манускриптів, надіслані до електронної газети “Укр. правди” зникли з двома флешками. І як мінімум – задіяні тут нишпірки, з “буру”. Здогадатися можна чому і для чого. Для прикриття.

Передбачення смерті тлумача 10.8.2047, якого називає любим онуком і покірним пасербом Нострдамуса (так у Гуса, 58\252) аж дивує. В інтернеті вже була критика і схвальні реакції. Спробувати підробити текст за все своє життя неможливо. Буде видно сліди, та й життя людини надто коротке. Хіба майбуття скаже ще своє слово.

Згадуються українські фантастичні казки, чи елементи шаманізму, і книжки про містику того ж Нострадамуса. Ян Гус виступає з пропозицією перекласти Коран новим пером, можливо, щоб уберегтися від фанатиків-тероризму. Отже берися тлумаче за двісті листову Гусову браму від Трої-України, від Закарпатської Трої – Праги-Муравії…

Не віриться, але факт, читаєш-перечитуєш. Геніальна підробка, чи відунство вищого класу?! Читати цікаво. Принаймні таланту в цьому передбаченні не відбереш і це безсумнівно. Та й хто там буде перешифровувати, якщо Сашко Мокровольський “знайшов”  у протомовні автора манускриптів зразки 16 мов, створивши власну таблицю знаків? Хай буде фантастичне уявлення драгомана знахідкою для нас цікавезною… А хіба міжзоряні війни вже відбулися?! Може десь і колись, так нам же невідомо. Ще буде всього…Ну троє людей – асторнавтів ступили на місяць, походили, взяли зразки породи, що була в них під ногами, а що сталося з ними потім на землі? Прочитайте і взнаєте.

Ото ж і хочеться побачити за свого життя кінець московських людоїдів. І, очивидно для переважної більшості українців найбільше бажання, що за 600 літ передбачив Ян Гус. Спробувати можна скласти 116 листів під старовину, хоча Гус пише про свої двісті писаних листів із малюнками рослин, певно для конспірації від єзуїтів. І сучасних із Комітету трьохсотих чи як?

Фантазії, передбачення, провидіння – властивість геніїв. Данте спускався в три есхатологічні частини і там розмовляв із тим же Вергілієм чи іншими не менш цікавими особами біблійного списку. Згадується тут і “Улліс” Д. Джойса, що його переклав Мокровольський. Може саме цей твір і наштовхнув перекладача “потоку свідомості”, постійного сюрреалістичного розпаду мислення на відкриття цих манускриптів Войнича-Гуса.  Але тут майже все в позитиві, за винятком “манії величі”, знищення нищителя людства і колиски цих мерзопакосних андрофагів (москвинської протоплазми, людоїдів нинішніх із московськими генетичними виявами.

66\269: “Права справа споможе Україні! Схима (розкол) щезне!” Сашка Україна за письменницькі посвіди Письменником Року назве. А “Спізнання” книги Огнь-Гусової живе за планом своїм, українське СБУ ганебно Саламін новий програва…”

Адже є у нас слова українського навчителя і світоча Тараса Шевченка про те, що треба нам робити із окупантом-агресором: ” вражою злою кров’ю Волю окропіте”. І своїми багатоголовими гідрами також. А братії возлюбленній не пити “З московської чаші московську отруту!” (Кавказ).

Михайло Василенко, поет, літературознавець

Таємницю «Рукопису Войнича» розкрито:
це – пророчий погляд Яна Гуса
на Україну початку ХХІ століття

The mystery of Voynich’ Manuscript is revealed: Jan Hus’ proрhetic vision of Ukraine in the beginning of the 21^st century

Це перший повний переклад так званого «Манускрипту Войнича» – «найзагадковішого в світі рукопису». Переклад здійснив український письменник Олександр Мокровольський, який доводить, що Автор манускрипту – національний герой чеського народу, Великий Єретик Ян Гус (1369–1415).

Як повідомляє сам Автор, він написав ці листи на зламі ХІV–ХV століть, виробивши для їх зашифрування складну графічну систему з суміші елементів праслов’янських абеток, латини, греки й кирилиці. За його задумом, весь корпус листів мала розшифрувати лише одна людина, яку він називає своїм далеким правнуком, перекласти українською мовою і видати до шестисотріччя вікопомної страти Великого Єретика в Констанці – себто 2015 року. Власне це – листи Автора до свого майбутнього Перекладача, який мусить виконати фактично співавторську частину праці над твором, аби завдяки його оприлюдненню, найрадикальніші Авторові ідеї (приховувані до пори)  нарешті, побачили світ і змінили його на краще.

Щек – Кию… Ян – Тарасу. Заголовок і підзаголовок, ці дві паралельні формули старожитнього звертання відправника до адресата, означають: «Чех – Українцеві» (посилає листи…). Адже як імена Щек і Ян віддавна означають Чех, так і ймена Кий, Тарас стали паралелями до етноніму Українець.

Публікуємо вибрані уривки (цитати) з декодованого й перекладеного сучасною українською мовою так званого «Манускрипту Войнича». У цих пророчих уривках мовиться про кінцевий успіх сучасної України в її визвольній боротьбі з імперською Росією, а також про те, як і кому слід читати цей рукопис в оригіналі.

The publication includes chosen passages (citations) from the so called Voynich’ Manuscript, now partially decoded and translated into the modern Ukrainian language. Alexander Mokrovolsky, Ukrainian writer, proves the Great Heresiarch Jan Hus (1369–1415) to be the Manuscript’s author. These prophetic passages reveal the contemporary Ukraine’s final success in its liberation struggle with imperial Russia, as well as how and who should read the original Manuscript.

Ян Гус про майбутнє України

JanHusaboutUkraine’sFuture

Про цей загадковий рукопис я знав давно, але вважав: Іван (Джон) Стойко прочитав його (John Stojko Letters to God’s Eye 1978) – більш? менш? – задовільно, то й хай так буде, а мені не до цього, маю свої, важливіші справи. Десь у 2012 р. придбав перевидання Стойкових перекладів (ФОП Стебеляк, 2008), знов спробував їх читати і знов сумнів: «Чому немає логічного, динамічного розвитку думки, якщо це полемічний твір? А то ж мов хвильки від кинутого у плесо камінця: по суті все повтори… все дрібніші подрібнення якихось дріб´язково-ущипливих закидів… якійсь Козі… І чому лише кілька сторінок перекладено, а не весь твір?» Тоді ж спробував пошукати свій підхід до явно шифрованого манускрипту  й подумав: «В основі коду – обігрування подібності написання літер греки, латини, кирилиці… й відмінностей у їх озвученні! І виходить трохи схоже на чеську мову? Обмаль голосівок, а великі збіги шелестівок часто…» Але й тоді лишив цю справу до «кращих часів», коли вільніше  буде, знов же, з часом. А 9.5.13, мов грім з ясного неба, передача «Віасат Гісторі» про «Рукопис Войнича» як про найзагадковіший у світі манускрипт! І знову «чеський» слід: саме чеський лікар Якобус а. Тепенець (Яків Харчіцкі) продав рукопис імператору Священної Римської імперії  Рудольфу ІІ (1552-1612), що сидів у Празі, за 600 дукатів і по смерті правителя знову забрав манускрипт як компенсацію невиплаченого монаршого боргу, а потім, 1666 р., ректор Празького університету Й. Марці надіслав рукопис своєму вчителю А. Кірхеру: мо´, той прочитає? Бо празькі вчені не спромоглися… (А вже 1912 р. поляк В. Войнич, букініст і муж Е.Л.Войнич, авторки уславленого «Ґедзя» («Овода»), придбав манускрипт в італійському місті Фраскаті, на віллі Мондрагоне єзуїтів… По смерті Войнича рукописом заволодів інший букініст, Г.Краус, який передав твір «Бібліотеці рідкісних книг і рукописів» Байнеке Ієльського університету, де він і зберігається досі.) І ще важливе:  Ґ. Годжінс методом радіовуглецевого аналізу (що дає 95% певності) визначив час найімовірнішого написання манускрипту: 1404-1438 рр. н.е. Після передачі я подумав: автором міг бути… Ян Гус? Загинув Великий Єретик саме в цьому часовому відтинку: 1415 року, а доти міг створити свою славетну шифрограму з 210 сторінок. Підтвердження цьому здогаду знайшлося в другому ж реченні першої сторінки рукопису: Я, Іван Гус, звинувачений судом у брехні…

Мову цього твору можна назвати Прамовою чи Протомовою … Сам автор називає її Ал-коно-ща («Ясного закону пошук»), нею звучать і наші Писанки – тільки засади шифрування в цих двох випадках різні…

У багатьох із цих зашифрованих листів Яна Гуса є пророчі зазирання у майбутнє саме України і то саме в ці такі пасіонарні, такі переламні її дні! Така публікація – певен – і сама собою може стати одним з вирішних чинників злободенної нашої історії. Коли ж таким не стане, то принаймні підбадьорить змучених непевністю українців: автор малює таку величну будучину Україні, аж дух перехоплює! Тут подаю лише трохи олітературений переклад українською мовою – зате з додатком паралельних перекладів англійською, бо це важливо для решти світу, передовсім західного.

Нумерація сторінок: моя після похилої риски, перед нею – авторська.

Спитаєте: чому автор зашифрував це своє послання у майбутнє? Мабуть, щоб не спалили разом із ним, як спалили інші його твори. Чом не підписався? Підписався, і не раз, але невпізнаваними, для недосвідченого ока, засобами…

Олександр Мокровольський, письменник

1/1 З імен!.. Геть з імен![1] За місяць май –57˚[2], Москва – й Ока – окам´яніє, а[втомат]К[алашникова] зміниться на атом, атом – на сніг[3], а там СНГ Рада… І тому СНГ рада!.. Разюча зима з мая. Антія-Україна явить ум вогнистий, вогонь той скличе антів-українців одностайно – однотайно – в ум вогненного Заповіту України… Затим шукає Степу, Дніпра ум разом із Таргітою стратигему. Мáбус[4]-Мáвуск, мап із! (Геть із мап!) Кара єгипетська: вибух! Устає тайга потім, теметів (кладовище) тобто… З августа встає буття. Августа-Івето[5] то естафета: тайна встає Іва-Віта… Пам’ять ваяй!.. Це України ум – Мета-Ум!.. Я, Йван Гус, стипендію високого ступеня ваяю – загальну України волю!..

• Out of the names!.. Away with you! Out of the names! – 57˚ for a month of May, Moscow-River – and Oka as well – petrified, Kalashnikov-gun replaced by an A-Power, the AP – by snow, and there sits CIS (Commonwealth of Independent States), its Soviet in session… And the CIS Soviet rejoices that!.. Striking winter since the May. Antia-Ukraine will manifest a fiery mind, the fire will summon the Antii-Ukrainians unanimously – uni-mysteriously – into the spirit of Ukraine’s fiery Testament… Then the Steppe’s, the Dnieper’s mind seaks, together with Targhita, a stratagem. Mabus-Mavusc (Moscow)! Away from maps! An execution of Egypt: explosion! Taiga rises thereafter, that is to say a cemetery… Beginning with August there rises some existence. ‘Tis a relay-race of August-Yvetot – mysterious there rises Iva-Vita… Model the memory!.. It is Ukraine’s mind – Meta-Mind!.. I, Jan Hus, am modelling a stipend of a stupendous degree – universal freedom for Ukraine!..

10/20  …Гине закон щастя, виє агонія-агн-овнія: «Ав!ав!о!» З того виття розвою стань СССР – панта-койнос-філон[6], даайош совдепстрой: в ім´я могол-князя Кагнобича – всіх душ отабунення… До бою стань, України Ум, із бандитським умом-томом[7]!

• …The law of happiness perishes, the agony-lambony howls: Av!av!o! Out of this howl’s development arise there the USSR – panta-koinos-philon, daayosh – give us – Sov-dep-stroy, Sov-dep-order: in the name of Mogul-Prince Kaganovich – Kaganobutch – all the souls herded… Arise to fight, Ukraine’s Mind, to join battle with the bandit volume-mind!

20/38 …Вмри, Москви ім´я, о лжі мові! Дніпро – в рощ!

• …Die, Moscow’s name, with your lying speech! Dnieper! Into growth!

26/50 …В Антії видав Божу з´яву! Пада муедзин, made in мавзолейнo-музейній Москві[8]…

• …In Antia–Ukraine you have edited the God’s appearance! There falls the muezzin made in the mausoleum-museum Moscow…

28/54 Року в 400-му на тисячу я надам цим начертанням книжного вигляду. Я, еклезіяст ової книги Ганс Гус, із тобою, України стоустий юначе[9], таке листування стусаю. Це тайна, що її двісті десять сторінок у томі. Тни томові уста застосуванням стопу знаків книг вівце-відчого ума і Писанок – книг ума Ано-еоно-відаючого[10]. Так стлумач ум у цього тому – у Книги Щека, печатая в Антії пам’ять Учителя Писанок…

• Somewhere in the year of 1400 I’ll shape these tracings into a kind of book. I, ecclesiast of this very book, Hans Hus, push such a correspondence with you, Ukraine’s hundred-mouthed valiant fellow. It is a mystery comprizing 210 manuscript pages. Open its mouth by using a fusion of letters of the lambologist-sheepbreeding mind and of signs of the Writ Eggs (Pysankas) – books of Anu-aion-knowing spirit. In such a way do interpret the mind of  this volume – Schek’s Book, giving print to the memory of Pysanka Teacher in Antia…

31/59 …СБО – Служба Безпеки Окрáїни – виїжджа з України з баулом кособоких книг, о клунку-тлумку бай про Улікса-Сашу – адських свідчень про те гебістське довге умертвляння мовчущого митця, коли він був приречений на переклад замість обійняти огром Писанок Українських із насіння дощем золотим…

• SSO (Security Service of Outskirts) leaves Ukraine carrying a caseful of lop-sided books and a sack of tales about Ulysses-Sasha – hell testimonies about that long-lasting KGB mortification of the silenced artist when he was doomed to only translate instead of embracing the infinity of Ukrainian Writ Eggs with a golden rain of seeds…

31/60 …Україна підносить голову – вільху-щоглу – в кут Книг Судьби, у бога Ана – Неба – стан…

• …Ukraine lifts its head – alder-mast – to the room of Fate Books, to the camp of Anu, Тhe Sky…

33/63 Ганьбу зваживши, відверне відбій від Європи маса; Росія-Москва обруба газ. Проблему загальну зніма ЄБРР: Антію збагачує сукупність (окупність?) селянська, і щаслива Україна у книзі вільшаній пізнає Бога яву…

• The masses having sensed the disgrace will divert the turning-away from Europe; Russia-Moscow will cut its gas. EBRD will solve the general problem: the peasantry as a whole is going to enrich, being quite able to pay for itself, Antia, and the happy Ukraine cognizes God’s reality in the alder book…

34/64 Геть ніж, Росіє газовойовнича! Вимри, моксель-мово зетів – мово Хувави! Еа! Апсу! А вгій-вигой Авксом-баобаб! Схолонь, тасьмо-яйо Москви! стабань у багно слизьке Авакум-судьби[11], ступай зі тьмою-хувавою в утечество тунгусів, у ваготу вовчого зову, в убогість Алтаю, в багно-судьбу, в Анубіса Аму-Дерью пустель – у Лету!.. Хам-Москво! Отець в´є тасьму хуваві: спал шкури! Зову Божисту судьбу я, Огненний Іван Гус, судьбу розвою щасного тайного пошуку… З України Янукович скік-скок у багн кок таї ланду (у брудну програму затаєної країни) – к України (кращій) судьбі. Байте стезю – о уста Писанки! – луплячись в Антії томом Щека! Пражан я – я! – впою новиною: Україна одліта Писанкою к Семи Небес Бука-Книги листю!..

• Away with your knife, Russia gas-militant! Die out, Moxel language of zeds – language of Hubaba! Ea! Apsu! Disroot Awksom-baobab! Cool down, Moscow’s ribbon-program! Turn back, into the slime of the slippery Avvakum-fate, flee with hubaba-darkness into the smotherland of Tunguses, into Altai’s misery, into a swamp-doom, into Anubis’ Amu Darya of deserts – into Lethe!.. Ham-Moscow! Father weaves a ribbon-fate for hubaba:  his hide burnt! I, Jan Hus the Fiery, call for a Divine Destiny – a destiny of a happy secret search’s development… Yanukovich from Ukraine goes hip-hop to bogkok of fieland (to a dirty program of an underground land) – for Ukraine’s better destiny. Tell the best path – oh, mouth of Writ Eggs! – peeling off in Antia as Schek’s Book! I will entrance my Praguers with news: Ukraine flies away as a Writ Egg to Beech-Book’s foliage of the Seven Skies!..

34/65 …«Ганьба! Геть банду злодіїв! Очільнику! Забирайся геть!» – заклик лунає в Антії-Україні до Януковича. Створює Дума РФ ЙВАР (ПСАР): умирай, байко про єдину українську судьбу!.. … зв’язав Обаму клич-ключ Кия із Книги – Глави Бога: «Явлю гнів до Огайо-США!..»

• – Shame! Away with the gang of thieves! Ruler! Be off! a call sounds in Antia-Ukraine to Yanukovich. Duma of RF creates SEAR (South-East Autonomous Republic): die, the tale of a united Ukrainian destiny!.. Kiy’s key-call of the Book – God’s Chapter – did bind Obama: “I will deliver my wrath to Ohio-USA!..”

39/75 …Москво! Гаси тьму промов об обрусінні Етруска імені! Тебе відкликаю з тлумачення тисячі живих мов-програм і закликаю в постання нового Йосипа С…путіна! Вузол прабувальщин знімає з тебе стіс твоїх власних тлумачень. Тьма бай Писаних Яй явиться о війнах-Вайнах з омуту мятущихся назв, знаків. Бита писанка Москів стлумилась-стлумачилась: цар Росії втіка к Тігру й ловить щастя землі Евереста – «Вічного Покою». Породи, Лéто, баї о з´яві пастухів, що назвуться Мазва у мові голій Мауглі-Могола, званій Мауглі-Могола путь!..

• Moscow! Extinguish thousands of your dark speeches about Russianization of Etruscan’s name! I call you back from interpreting a thousand of living languages-programs and I summon a new Joseph S…putin! – to arise. A bundle of old tales makes thou clear of a great many of your own interpretations. A thosand of Writ Eggs’ tales will appear about wars-Wainakhs out of the abyss of restless names, signs. The Moscs’ beaten Writ Egg has been already pounded-interpreted: Russia’s tsar flies away to the Tigris and catches luck of the soil of Ever-rest. Give birth, Lethe, to new tales about appearance of shepherds who will be called Mazwa in the naked language of Mogul-Mowgly called Mogul-Mowgly way!..

41/79 …Щеку! Вдар павутину – паутіну Паýтіна! Книгу України зітчи!

• …Schek! Strike paootinu Paootina – Putin’s cobweb! Weave Ukraine’s Book!

42/81 …Вмираючи, Пра-Том стану й книгу цю передам Читцеві у спадок: як спливе шістсот років. Із Богом оживаю я, Чех-Щек, на Майдані! Розкол України зостався лиш планом РФ, факт не трощі – зростання! Обама заклика України кагана Януковича відмовитися від саджання краян… «Геть банду з країни! На стóгни!» – лунає клич, активістів гуртуючи. Стоять гуртом мільйони… Вісті з України вибухами стають… Щеза шиза банд Януковича з Храмини-України!..

• …Dying, I will become Forebook and I am going to pass the volume to the Reader as his legacy – when 600 years elapse. With God do I, Czech-Schek, revive on the Maidan! A split of Ukraine has remained only as a plan of RF, a fact of growth – not of cleavage! Obama summons Yanukovich, Ukraine’s Kagan, to stop emprisoning his own compatriots… “Away with the gang! Everybody to squares!” – there sounds a call, herding activists. Millions stand together… News from Ukraine turn to explosions… The schizo of Yanukovich’ gangs disappears from Ukraine which is Temple-Thubal!..

43/83 …А Папа лиху долю хай пожне в роковини знищення Яна Гуса шестисоті: здайся, Ватикане, бусурманам! А стіс книг Риму-Теби Антія собі одкличе і ще в Антії відкопає…

• …And let the Pope reap a bad fate on the 600^th anniversary of Jan Hus’ destruction: Vatican! Surrender to Moslems! And Antia will call a heap of Rome-Thebe’s books back to itself and it will excavate some more in its soil…

43/84 …Стоустого Стойка Йвана в Отця задуми не впущено, а він, жадаючи стати ступенів ста володарем, борюкатиметься спересердя з рукописом Гуса, ставлячи шелестівку на місце голосівки, і з того постане повість степова о Божім Оку, на всі лади умовляюча непутящу степову Козу не скакати гопки до бою з Отцем… Пророкуй-проецируй: залишать Совіти заповіт Соуето (апартеїд, гетто для українців)…

• …The hundred-mouthed Stojko John is not allowed to partake of Father’s plans; but the man, craving to become winner of a hundred of degrees, will battle angrily with Hus’ manuscript putting a consonant in the place of a vowel, and a steppe story will arise thereof about God’s Eye, and the story will exhort a dissipated steppe She-Goat, in all possible ways, not to prance trying to fight Father… Prophesy making a projection: the Soviets are going to leave their testament of Soweto (a ghetto for Ukrainians)…

44/85 …Переживи еру умертвлень України суверенної: оборона Київа од кривавого війська здвоєного – альянсу РФ та Донецька-Криму… вимпел Трої-України втрачено – затонули кораблі у хвилях… зон паколи прикордонні… стято прапор України в Золотоніському районі… звуки вибухів, спалахи вогню… Україно! Успіх! Військо США допомогло – і повна u.a. побіда-перемога! «Геть, духу ворожості!» – Україна-Вдова закликає…

• …Survive the era of mortifications for the sovereign Ukraine: Kyiv’s defense against a bloody doubled army – alliance of RF and Donetsk-Crimea… Troy-Ukraine’s pendant lost – battle-ships sunk in the waves… frontier posts of zones… the Ukrainian flag in Zolotonosha District cut down… sounds of explosions, flashes of fire… Ukraine! Success! US Army has helped out – and an overwhelming victory of a.! Widow-Ukraine is calling out: “Spirit of hostility! Get out of my way!”

46/88 …З кола-периметру, що Майдан, зженуть беркутів-глумадян – глум пекельників-адян! Янукович рве жовто-синій стяг, виголошуючи: «Істина!» В суботу[12] забере він з Нацбанку гроші дуже таємно, скличе спільників і хутко одлетить у Москву… з Москви – у Тель-Авів, стенд-баю і спокою шукаючи. Поклич, поете, барв із долі Марстона для ізгоя Януковича, що ховає навар Парви[13] на Малайських? (Палау?) устровах: зек, життя проживши задля чорного бога в майбахах-беемве, на кладовищі спочине звуглілого вулкана Мауна-Лоа. Україна Януковича забуває – співає з нового амвону хвалу Янові Гусу: Кия-Отця оживив яву!.. «Літеро Ю! – волаю. – Май наступне очолення долі України!..»

• From Maidan’s perimeter the Berkuts – hell’s ravaging “eagles” – will be driven away. Yanukovich tears the yellow-and-blue flag proclaiming at the same time: “Truth!” On Saturday he will collect money from the National Bank in strict secrecy and hurriedly flies away to Moscow… From Moscow – to Tel-Aviv… seeking after stand-by and peace for himself. Poet! Summon colour from Marston’s fate for Yanukovich’ doom – the outcast hiding Parva’s bootу on Malaya? (Palau?) Islands: prisoner of old who spent his life worshipping the black god in Maibachs-BMW, will find his rest in a cemetery of the charred volcano – Mauna-Loa. Ukraine is forgetting Yanukovich – singing, from a new ambo, praize to Jan Hus: he has resuscitated Father Kyi’s reality!.. – Letter Ю! – I do cry. – Have the next leadership in Ukraine’s destiny!..

46/90 …Бром і проба-спроба успіху. Україна врятована. Умертвлення агнців – у книгу мартирів-мучеників. Звір, іще вчора обожнюваний, сьогодні жалюгідний і зализує рани. В Антії, після покарання посіпак бандита Януковича, створюється Книга Судьби України…

• Bromide and attempting, trying a success. Ukraine saved. The killed lambs go into a book of martyrs. The beast, deified only yesterday, today is a miserable wound-licker. In Antia, after punishing Yanukovich-the-gangster’s accomplices, people create a Book of Ukraine’s Destiny…

47/91 …І в Південь, Україно, вливай пам’ять Писанок – Том-Атом, Том-Атум!..

• …And in your South, Ukraine! Pour Writ Eggs’ memory – Volume-Atom, Volume-Atum!..

48/94 …Переклади антською мовою, онови Яна Гуса том! Трої пам’ять, стіс полум´яних оповідей здай у київське видавництво «Ясон». Книгу папа вшанує у Ватикані, «України стовп!» – напише, а Ганс Гус – то, мовляв, «піп богочтивий, Іван палких проповідей…»

• …Translate into the Antian language, renovate Jan Hus’ volume! Troy’s memory, a pile of fiery tales give to Jason, a publishing house in Kyiv. The Pope will honour the book in Vatican; “Ukraine’s pillar!” – he will writе, and Hans Hus, says he, “was a priest devout to God, Jan of passionate sermons…”

48/95 Росія Вкраїні грозить? Я зжеру Росію-Москву!.. Папо Франциску-Пранциску! Читай вруна-струни, ступай тропою Трої Ноя – на поєдинок одинок із Йогана Гуса листами стома! Україна нову еру приносить: стлумить низку війн цвинтаря світового… Папу я, Ганс Гус, висповідаю: «Чого ти різи-ризи адові сповідував?.. З вікон Ватикану-Витикану виткнись, папо, й скажи: «Закликаю до очищення Католицької церкви!..» Папа таврує спалення Йогана Гуса, вносить інший консиліум – зносить тайний амвон, Книгу Антії-України закликає читати-шанувати, співає по-антському…

• Russia threatens Ukraine? I will devour Russia-Moscow!.. Pope Francis–Prances! Read fleeces-strings, tread the path of Trojan Noah – to a single combat with a hundred of Jan Hus’ letters! Ukraine brings a new era – in suppressing a chain of wars of the world’s cemetery… I, Jan Hus, will make the Pope confess: “Wherefore have you been professing hell’s writs and chasubles?.. Look out of Vatican’s windows, you, Pope, and say: “I summon the Catholic Church to undergo purification!..” The Pope blames Jan Hus’ being committed to flames, introduces a different concilium – demolishes the secret ambo, recommends to read and heed the Book of Antia-Ukraine, sings in Ukrainian…

51/99 В рік Овна (2015) скінчиться, вщухне дивна, безвольна, безпатронна визвольна війна України з Москвою. Обрушиться, вмре РФ – хоча Кия армія пасувала московській, були винищувані чільні гарнізони, злітні смуги аеропланові… Та баста! Злам у війні! Гонять аміс-США московську солдатню з півострова! Та ще до того обачний тлумач Сашко опублікує Гусові вибрані з канону тексти… Зліта золота в Антію апа-надія – пам’ять Антського Тому! Звістка піднесе дух життєвий України, україноустого Київа; Божа зліта пісня золота на військо США…

• In Aries’ Year (2015) the liberation war – the strange, weak-willed, cartridgeless warfare of Ukraine against Moscow – will end, calm down. RF will collapse and die – though Kyi’s army shirked Moscow’s one, though principal Ukrainian garrisons, take-off strips were being destroyed… But stop! A turning-point in the war! The US Amis drive Moscow’s soldatesca away from the peninsula! Moreover Sachko, the wary translator, will publish chosen citations of Hus’ manuscript... A golden hope – a memory of the Antian Volume – will fly down to Antia-Ukraine! The news will raise the vital spirit of Ukraine, of the Ukrainian-mouthed Kyiv. A golden song, a godly one, will come down on the US Army…

52/100 НЛО! Україно, не спи! Нестерпно яскраві одчиняються двері зі скла, одпинається тайна запона корабля, й звідти вироста огнисто-юна жона. Вона заспіває-повідає Голубину Книгу України-Атлантиди. Полине калинова мова про пошуки Бога, збуджуючи відгук в України людності… Вмить спахнули томи Кия, Івана, палає вогонь стійма ясним стовпом… коли це золотий постав із книг собор Кия-Івана!..

• UFO! Don’t sleep, Ukraine! An unbearably bright glass door flies open, a secret curtain dissolves, and there appears a fiery young woman. Singing she will tell The Dove Book of Ukraine-Atlantis. A sweet speech will pour about God-seeking, and it will inspire response in Ukraine’s people… In a moment Kyi’s, Jan’s volumes have blazed up, the fire flames in a bright column… and all of a sudden there has arisen of the books a golden temple of Kyi and Jan!..

54/106 …Тлумач мій том в оновленій України мові. Я, Йоган Гус, написав для тебе, Олександре, цей том. Із твого київського кутка закликаю я в том тебе – в закон вікон-літер, в Івана Гуса долі оглав-зміст. Битву українських та австрало- (південно)-російських ТРК торочень стливши, мене послухай, Щека. Україну убаюка Книга-Храм Трої: для жару України-Kотла лови мову язиків Kниги-Kостра! Сам той храм із Дніпра-Трої духом-дахом очолю я, Ян Гус: стою, співаю ноос-ум полку букв!.. Україна жоною весілля з Дніпром шука, а Дніпро жоною шлюбу зі США шука: «Очоль, Учителю!» Хай, як погине російська труса-туроса, отоді появи мою баю повною… Ой! Організуй з´яву спершу вибраних цитат із Гусової книги, із твоїм поглядом на (твоєю статтею про) том Гусів, поновлений в антській мові…

• …Interpret my volume in the renovated Ukraine’s language. I, Jan Hus, wrote this manuscript for you, Alexander. I summon you, from your Kyiv home, into the manuscript – into a law of window-letters, into the contents of Jan Hus’ destiny. Having reduced battles of Ukrainian and Australo-(South-)Russian TRK rattles to ashes, listen to me – to Schek. Only Book-Temple will lull Ukraine: to have hot embers under Ukraine-cauldron catch the speech of flame tongues of the Bonfire Book! I, Jan Hus, will plant myself at the head of the Temple with spirit-roof of the Dnieper-Troy: I stand and sing nous-intellect of letters’ army! Ukraine as a woman looks for a wedding with the Dnieper, but the Dnieper like a woman seeks a marriage with USA: “Teacher! Take the lead!” Just when the RF riff-raff dissolves then you should edit my full tale… Oh, sorry! First arrange a publication of some chosen quotations from Hus’ book, with your article about Hus’ volume, renovated in the language of Antia-Ukraine…

55/107 Про том Яна Гуса листів у звістках Інтернету: «Блеф це колон п´ятих, гачок, зроблений із наживкою «зірок та смуг» зі США чорної плітки-змови! Олександра, мабуть, «сколонізувала» (залучила) військова розвідка, втягла в диявольський задум… Геть з України Олександра-Касандра!..» Спита КОНСПУ: «Чи ж не твоєї власної книги листя кільчиться новою мовою ніби Гусова ума?» Скажи: «Вироста Лесів пай із предківських бай, стислий виклад яких відкопав Мокровольський із манускрипту Яна Гуса!..»

• About Jan Hus’ volume in Web news: “Bluff ‘tis of Fifth Columns! A hook with ‘Stars and Stripes’ bait, with US black slander – a US plot! Alexander’s certainly been ‘columnised’ (recruited) by their army intelligence, drawn into the devilish design… Alexander-Cassander! Get away from Ukraine!..” If KONSPU (Kyiv Organization of Ukrainian Writers Union) asks you: “Isn’t it foliage of your own book growing with a new style as if it were of Hus’ intellect?” – then you do answer: “Alex’ destiny grows out of our ancestors’ legends, a condensed account of which has been excavated by Mokrovolsky from Jan Hus’ manuscript!..”

56/110 Вознесись на небеса з планети Земля, Україно! Живи волею духу, зі своїм Ладом! Звий золотий пасок з вовни Овна… з Від хитромудрого Обіту, даного Енеєм огнищанам. Колиска-Земля встає сама – Київа там нема!.. «Понижу Землю! – мовив Бож, хранитель України. – Священні літери! Вознесіть Антію в Том Ану-Неба – у Будинок-Дім Анів! Законе гніту! Геть з Віти-Віди! Вільшана Писанко! Замети порохно! Й співай Антії-України «черт-різ» кружляння-ширяння!..» Повністю Україна вознесеться із земних шляхів у листопаді року Огняного Лева (Тигра; 2022? 2034?..) – закляття здолавши, линучи літерами Прамови…

• Ukraine! Rise to heaven from the planet Earth! Live with gods! Weave a golden belt out of the Aries’ fleece… of the Lore of the artful Vow given by Аеneas to his people. Earth-cradle gets up alone – Kyiv is not with her!.. “I will lower the Earth! – said Bozh, Ukraine’s custodian. – Sacred letters! Raise Antia into the the Book of Anu-Heaven – into Anu’s House! Law of yoke! Away from the Bough of Wisdom! Alder Writ Egg! Sweep the moulder dust away! And sing Antia-Ukraine’s runes soaring!.. Fully will Ukraine rise from the terrestrial ways in November of the Fiery Lion’s Year (Tiger’s Year? 2022? 2034?..) – having overcome the incantation and flying by the force of Protolanguage’s letters…

58/113 О томі-сувої розвинь цитат список. Ой Сашку! Явить Хувава умову: понеси до юстиції (цензури)! Явить баб сто стаю-зграю псів-собак, щоб жували Яя (труди) Олеся… На Книгу України, на новий Кодекс Хаммурапі, Україна: «Укол на! Виганяю тебе!»

• Beside the manuscript-volume make a (short) list of citations. Oh Sashko! Hubaba will stipulate: carry it to justice (censorship)! A hundred of hags will let a pack of dogs chew Oles’ works… Ukraine’s reaction to The Ukrainian Book, this new Hammurabi Code: “I beat you! And I banish you!”

66/127 Спізнання  книги Огне-Гусової живе за планом своїм, українська СБУ ганебно Саламін новий програва, Майкоп-Кубань, Оймякон-Саха голосують за (відділення?) од РФ… Одізветься з розвоєм своїм Світ-Кий: Світ-Кия пірамідою збере сакви Енею. Зведися, кубе України, в Ан золотий злітай! Вага перенесеться у подвійний лаз, що понесе Київ (Україну) в сузір´я Козорога… Москві-Раші закільцюй, скінчи судьбу по битві на Сході України – охраняємих звірствах над людьми України. Москво! Програма твого падіння – Путіна-путани спецошпарація. Війну спецназу стовк полк США. Шука поселенців Мосхад у Негеву твердь суху – вганя Путін туди 40 полків: копай пустелю, роковану спецам! Вернуться з переселенців 80 бійців. Банд спеців судьба – загальна доля омосковщених частин купованих (найманців). Шексні, Яузі, Москві-ріці рокована зима з маю на 40-днівку, коли України Том об´явиться… Кона сморід пуза… Україна відлітає із зони земної на небеса писані. Ан – калинова Листва-Лиштва анулює мову зискову. Україна до галункового угла ковзне… Розкував Київ світ зі сну тісного-тоскного… Розвіє сков Ум-Том Кия-Енея, україноусто покаже Арпоксаєве нове князівство – Арпу-Європу Мальовану напророчену. Рів-яму на місці Антії світло загусле схова, законсервує:  згодом колись Антія знову спаде з віт стовбура Вільхи, коли вижене її з Яя-Зная лиха доля-програма: «Злазь в устя вужче, в аул скову-сну! Стиснена живи до числа, коли Кий (знов) Віди звідає – зведе їх на пліт – політ у Рай-Вирай!»

• Cognition of Fiery Hus’ Book proceeds on its own planned way… Ukrainian Security Service loses shamefully a new Salamis… Maikop-Kuban, Oimyakon-Sakha vote for their separation from RF… Kyi-the-Light responds by his development: he’ll gather, with his pyramid, a saddle-bag for Aeneas. Arise, the golden cube of Ukraine, fly high to the golden Anu! The weight will be transferred into a double tunnel which is to carry Kyiv (Ukraine) to the constellation of Capricorn… Put an end to Moscow-Russia’s destiny making a ring of it after the battle in the Ukrainian East – guarded atrocities inflicted upon the people. Moscow! Your fall’s programme is Putin-Put-in’s special operazzia. The spetsnaz’ war has been done away by the US Army. As the Moshad looks for settlers into Negev’s hard aridity, Putin is puttin’ 40 regiments there: dig your sentence of desert, you, experts-spezes! Only 80 of them are to come back. These special gangs’ fate is only a common destiny for all mercenaries. Sheksna, Yauza, Moscow-River are doomed to experience a frosty winter beginning from May, for 40 days, when the Ukrainian Volume appears… The stench of belly is dying… Ukraine flies away from the earthly zone to painted (embroidered) heaven. Anu – The-Guelder-Rose-Foliage-Embroidery annuls the language of profit. Ukraine will slide to the heavenly Easter Eggs’ corner. Kyiv has freed the world from its chained slumber, cramped and cruel… Kyi-Aeneas’ Mind-Volume will break the fetters, Ukrainian-mouthedly pointing to Arpoxaios’ new principality – Painted Arpa-Europe, as it was foreseen of old. A condensed light will fill and conserve the void in place of the absent Antia-Ukraine because some time afterwards Antia again will come down from the Alder’s boughs when an evil fate (programme) expels her from the Knowledge Egg: “Climb down to some narrower estuary, to a corner of slumbers-chains! Gripped live till the Date when Kyi explores (again) Vedas guiding them on the raft – flight to Paradise-Vyriy!”

Примітки:

Декодування, переклад з Ал-коно-щі
Олександра Мокровольського

Біографічна довідка про Яна Гуса з Вікіпедії:

Ян Гус (чеськ. Jan Hus; близько 1369, Гусинець, Південна Чехія — 6 липня 1415, Констанц, Німеччина) — чеський релігійний мислитель, філософ, реформатор, національний герой. Ректор Празького університету, послідовники якого стали відомі як гусити.

Гус був послідовником англійського теолога Джона Вікліфа, одним з перших реформаторів католицької церкви, що майже на сторіччя випередив своїх наступників — Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі.

Навчався у Карловому університеті в Празі на факультеті мистецтв. У 1393 році дістав ступінь бакалавра, а 1396 року — магістра вільних мистецтв. У 1400 році отримав сан священика й почав проповідувати у празькому костьолі святого Михайла, а з 1402 року — у Вифлеємській каплиці. З 1398 року викладав в університеті. У 1401 році Гуса обрали на декана мистецького факультету, а 1409 року — на ректора університету. На цій посаді виступав за збільшення впливу чехів на управління університетом.

У той час у Карловому університеті існували значні суперечності між чеським земляцтвом, що об’єднувало студентів та професорів Чехії, Моравії, Угорщини та Семиграддя, та студентами інших національностей, переважно німцями. Національні суперечності посилювались релігійним протистоянням. Чеські професорина чолі з Яном Гусом були прихильниками ідей Вікліфа й виступали за реформацію церкви. Закордонні професори, переважно німці, виступали проти неї. У 1393 році голосами німців учення Вікліфа визнали єретичним та заборонено в університеті. Ця ухвала значно загострила суперечності між чеською та німецькою громадами і з часом призвела до відкритого протистояння за вплив на управління університетом.

У 1408 році, незадовго до скликання Пізанського собору, до університету за підтримкою звернувся король Чехії Вацлав IV, який сподівався, що собор допоможе йому повернути титул римського короля. Він сподівався, що підтримка авторитетного навчального закладу збільшить його шанси. І, щоб домогтися симпатії керівництва університету, король видав Кутногорський декрет, за яким чехам при керуванні університетом належало три голоси, а іншим народам (саксонцям, баварцям, полякам) — один.

Після видання Кутногорського декрету влада в університеті перейшла до чехів, а німецькі студенти та викладачі залишили навчальний заклад і заснували Лейпцизький університет.

У Вифлеємській каплиці Ян Гус активно проповідував Вікліфове вчення, що спричиняє незадоволення празького архієпископа Збинека Газенбурзького. Він оголосив Гусові проповіді у Вифлеємській каплиці єретичними та наказав спалити Вікліфові твори.

Проте Гус і далі провадив свою діяльність, захищаючи Вікліфове вчення (твір Defensio articulorum Wycleff). У відповідь архієпископ Збинек відлучив Гуса від церкви. Пізніше це відлучення підтвердив Папа Іван XXIII. Протистояння призвело до того, що архієпископ був змушений у вересні 1411 року виїхати з Праги й незабаром помер.

Конфлікт Гуса з католицькою церквою посилився після того, як він виступив проти оголошеного 1412 року від папи Івана XXIII хрестового походу проти короля Неаполя Владислава I Дураццо. У своїй буллі папа обіцяв відпустити гріхи кожному, хто візьме участь у поході. Затим, що Вікліфові послідовники вже довгий час виступали проти відпущення гріхів, 17 червня 1412 року Ян Гус розкритикував буллу про відпущення й назвав папу антихристом.

У відповідь Іван XXIII виголосив прокляття Гусові, наказав його спіймати та судити за церковними законами, а Вифлеємську каплицю зруйнувати. Гус і собі звернувся до Ісуса Христа, як до найвищого судді. Жодне з розпоряджень папи тоді не виконано. Гус не з’явився на папський суд, а Вифлеємську каплицю знесено тільки 1876 року через старезність. Заново її відбудовано у 50-х роках XX століття.

Після цього папа відлучив Гуса від церкви й заборонив йому брати участь у службах Божих. Також накладено інтердикта на будь-яке місто, що його прихистить. Через те Гус був змушений виїхати з Праги й поселитися неподалік від містечка Козі Градек. Там він написав свій головний твір De ecclesia («Про церкву»).

У 1413 році теологічний факультет Празького університету засудив Гуса, як єретика. Йому закинули помилки в науці про таїнства, святих, відпущення гріхів, а також підрив авторитету церкви та непокірність папі та єпископам. Тоді ж таки канцлер Паризького університету Жан Жерсон надіслав празькому архієпископу Конрадові список Гусових єресей з трактату De ecclesia.

У квітні 1414 року Гус ненадовго повернувся до Праги, після чого виїхав до Краковця, де жив аж до від’їзду на Констанцький собор.

У своїх проповідях Ян Гус критикував тодішні звичаї Католицької церкви, й закликав повернутися до джерел християнської віри. Основні засади, які викликали невдоволення з боку церковних ієрархів, були такі:

• Не можна стягувати платню за таїнства й продавати церковні посади. Священикові досить брати невелику платню з багатіїв, щоб задовольнити свої найпростіші життєві потреби.
• Не можна сліпо підкорятися церкві, але потрібно думати самим, відповідно до слів зі Святого Письма: «Якщо сліпий поведе сліпого, обидва впадуть у яму».
• Влада, що порушує Божі заповіді, не може бути визнана від Нього.
• Власність повинна належати справедливим. Несправедливий багатій є злодієм.
• Кожен християнин має шукати правду, навіть ризикуючи добробутом, спокоєм і життям.

Ян Гус відмовляється підписати зречення напередодні страти 5 липня. Картина Каміла Владислава Муттіха