299-ліття Григорія Сковороди: Чи усвідомлюємо значущість генія?

Чи усвідомлюємо значущість Григорія Сковороди
в його 300-ліття?

3 грудня 2022 виповниться 300 літ від народження Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, культурно-освітнього подвижника.

Для підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях 300-літнього ювілею Г. С. Сковороди та з метою популяризації його всеосяжної спадщини у 2017 році створено Громадський Організаційний комітет Суспільної ініціативи «Григорій Сковорода–300». До Громадського Оргкомітету увійшли його ініціатори: провідні філософи-сковородинознавці й педагоги з України й закордону, представники провідних наукових установ та навчальних закладів, культурні діячі, музейники.

З громадської ініціативи, 5 жовтня 2017 р, у Всесвітній день вчителя, започатковано Всеукраїнські Сковородинські навчання «Пізнай себе». За інформаційної підтримки Міністерства освіти й науки України, Сковородинські навчання проводяться щорічно по всій Україні, в українських освітніх закладах за кордоном та в країнах, де бував Г. Сковорода. Це сприяє поглибленню інтересу до феноменальної спадщини українського педагога й мислителя, її популяризації в Україні й Світі. Навчання запроваджено в системі української освіти від початкової до вищої школи, і їх програмою передбачено проведення синкретичних освітньо-виховних, поетично-музичних і науково-просвітницьких заходів. Основний методичний принцип Сковородинських навчань – діалогічний взаємозв’язок учитель–учень. Освітні нововведення Г. Сковороди цілковито відповідають нинішньому інноваційному освітньому принципу – активному персоналізованому навчанню на основі розвитку критичного мислення, креативності, допитливості, винахідливості, наполегливості, взаєморозуміння.

Для систематичного проведення Всеукраїнських Сковородинських навчань та висвітлення всієї бази знань про феномен великого українського мислителя-енциклопедиста й педагога-просвітителя розроблено концепцію й структуру Науково-освітнього веб-порталу «Григорій Сковорода». За створення веб-порталу готова взятися на своїй інформаційній базі Мала Академія наук України.

Одначе, ці громадські ініціативи й зусилля потребують належної державної підтримки. Зокрема, Сковородинські навчання виявили недосконалість навчальних програм, недостатність методичної підготовки вчителів та потребу розробки навчально-методичних посібників і проведення навчальних семінарів з вивчення багатої спадщини Г. С. Сковороди.

А ще ж необхідно забезпечити українському суспільству широкий доступ до Сковородинської спадщини: видати вибрані твори Г. С. Сковороди в нових якісних перекладах та перевидати найґрунтовніші наукові дослідження його спадщини; розпочати наукове видання Повного академічного зібрання творів Григорія Сковороди з паралельною подачею факсиміле рукописних ориґіналів та нових якісних перекладів зі староукраїнської й латинської мов на сучасну українську мову; розпочати видання фундаментальної Сковородинської енциклопедії; вивести на широку аудиторію (театри, філармонії, телебачення, радіо) драматургію, читану й співану поезію Г. С. Сковороди.

Громадський Організаційний комітет звернувся 5 лютого 2020 р. з листами до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України з пропозицією розпочати спільну системну підготовку до Сковородинського ювілею. До листів додано план передювілейних заходів. Для активізації підготовчої роботи й реалізації тих важливих заходів у загальносуспільному масштабі Громадський Організаційний комітет запропонував поєднати зусилля суспільної ініціативи й державних чинників.

На жаль, суспільна ініціатива не знайшла розуміння й належної підтримки в центральних державних органів.

Верховна Рада України прийняла Постанову від 4 листопада 2020 р.  № 973-IX «Про відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди», в якій проіґноровано план заходів, запропонований Громадським Організаційним комітетом.

Судячи з тексту Постанови, її автори не мають належного уявлення про феномен Григорія Сковороди та його епохальну подвижницьку, культурну місію в українській історії й сьогоденні.

Для прикладу, великого українського подвижника Сковороду можна порівняти з великим китайським подвижником Конфуцієм. Китайське суспільство осмислило й визнало морально-соціальне вчення Конфуція (Кун Фу-цзи) лише через 200 років по його смерті. А ще через 100 років Конфуціанство стало суспільною ідеологією розвитку Китаю. Тож і в українцях до 300-ліття свого Вчителя мала б визріти внутрішня потреба осмислити, засвоїти й запровадити в життя морально-світоглядне вчення Сковороди – Сковородинство. А для цього українцям необхідно вивчати й застосовувати практичне Сковородинське вчення. Та чи готові усвідомити значущість Григорія Сковороди в його 300-ліття?

У Постанові навіть не згадано про видання й популяризацію педагогічно-філософської спадщини нашого великого Вчителя. Натомість уже передбачено: «ремонт будівель» музеїв Г. Сковороди; «створення сучасної матеріально-технічної бази» навчальних закладів, названих ім’ям Г. Сковороди; «ремонт і будівництво доріг до об’єктів, пов’язаних з ім’ям Г. Сковороди». Одначе «матеріально-технічне забезпечення та удосконалення інфраструктурного розвитку» тих об’єктів – це елементарні господарські турботи, якими постійно зобов’язані займатися адміністративні органи на місцях. А тепер виходить, що на ремонтах будівель і доріг «освоять» левову долю фінансового забезпечення ювілею. А як же тоді з вивченням педагогічно-філософської спадщини та її популяризацією? Як тоді українському суспільству осмислити, осягнути «важливість постаті Григорія Сковороди»?

Щоправда, Верховна Рада рекомендує Кабінету Міністрів «у місячний строк з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди», а в «місячний строк з дня утворення організаційного комітету розробити та затвердити план заходів…».

Тож подаємо до майбутнього плану заходів пропозиції Громадського Організаційного комітету Суспільної ініціативи «Григорій Сковорода–300»:

 «Для системної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею Г. С. Сковороди та з метою популяризації його всеосяжної літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини, культурно-просвітницької діяльності й морально-світоглядних принципів подвижницького життя серед усіх верств українського суспільства й міжнародного загалу Громадський Організаційний комітет Суспільної ініціативи «Григорій Сковорода–300» визначив першочерговим завданням здійснення таких важливих підготовчих заходів:

1. З метою урочистого відзначення на загальнодержавному й міжнародному рівнях 300-ліття Г. С. Сковороди необхідно прийняти відповідну Постанову Верховної Ради України з внесенням Сковородинського ювілею до Календаря пам’ятних дат та ініціювати через Національну комісію України у справах ЮНЕСКО відзначення цієї пам’ятної дати на світовому рівні, а 2022 рік назвати Роком Григорія Сковороди.

2. Постановою Кабінету міністрів України надати Всеукраїнським Сковородинським навчанням «Пізнай себе», зініційованим Українським фондом культури й започаткованим 5 жовтня 2017 р. за підтримки МОН України, загальнонаціонального статусу з належною державною підтримкою для системного проведення їх повсякчас по всій  Україні  та  в українських освітніх закладах за кордоном (Ініціатор, автор концепції, умов, програми Навчань – культурософ О. А. Шокало).

3. Створити на базі Малої Академії наук України Науково-освітній веб-портал «Григорій Сковорода» з метою висвітлення всієї бази знань про феномен енциклопедиста Г. С. Сковороди: літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини та здобутків українського й зарубіжного сковородинознавства; ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності мудреця; популяризація природовідповідного й культуровідповідного морально-світоглядного вчення – Сковородинства. (Автор концепції й структури веб-порталу – О. А. Шокало).

4. Перевидати Повне академічне зібрання творів Григорія Сковороди за редакцією професора Леоніда Ушкалова (Едмонтон-Торонто-Харків, 2011).

5. Підготувати й видати Вибрані твори Григорія Сковороди в новому якісному перекладі зі староукраїнської на сучасну українську мову.

6. Перевидати найґрунтовніші наукові дослідження спадщини Григорія Сковороди та художніх творів про подвижника (список підготовлено окремо).

7. Підготувати й видати збірник вибраних праць українських і зарубіжних сковородинознавців «Сковородинство», де представити осягнення феномену Г. С. Сковороди з ХVІІІ до ХХІ століття (Укладач – О. А. Шокало).

8. Підготувати й видати ґрунтовний навчально-методичний посібник з вивчення педагогічної, літературної, філософської, музичної спадщини й життєвого шляху Г. С. Сковороди для педагогічних, загальноосвітніх, музичних закладів України.

9. Запланувати й розпочати наукове видання Повного академічного зібрання творів Григорія Сковороди з паралельною подачею факсиміле рукописних оригіналів та нових якісних перекладів зі староукраїнської й латинської мов на сучасну українську мову.

10. Запланувати й розпочати видання фундаментальної Сковородинської енциклопедії, де має бути підсумовано понад двохсотлітній досвід вивчення всеосяжної філософської, педагогічної, поетичної, композиторської спадщини мудреця-енциклопедиста і його культурно-освітньої діяльності в українському й зарубіжному сковородинознавстві та визначено належне місце Г. С. Сковороди в національній і світовій культурах.

11. Вивести на широку сцену (театри, філармонії) драматургію, читану й співану поезію Г. С. Сковороди.

12. Запровадити на Українському радіо й телебаченні регулярні передачі про Г. С. Сковороду з популяризацією його літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини.

13. Запровадити музичні програми (концерти хорового, ансамблевого, сольного співу та інструментального виконавства) з творів Г. С. Сковороди й творів інших композиторів на Сковородину поезію в Національній філармонії та обласних філармоніях України.

14. Інтегрувати вивчення літературної, філософської, педагогічної, композиторської спадщини Г. С. Сковороди на засадах його освітньо-філософської системи в уроки мови, літератури, музики, історії, природничих предметів.

15. Увести в навчальні програми музичних закладів України вивчення композиторської, музичної й співацької спадщини Григорія Сковороди.

16. Видати на CD й поширити в закладах освіти й культури та в Інтернеті аудіо записи поетичної, філософської та музичної спадщини Г. С. Сковороди; зокрема здійснити реконструкцію традиційного кобзарського репертуару «Сковорода».

17. Запровадити Всеукраїнський фестиваль дитячого музичного мистецтва «Грицева сопілка».

18. Систематизувати й видати на CD та поширити в Інтернеті всю наявну фільмографію про Г. С. Сковороду.

19. Створити нові художні й документальні кіно-теле-фільми про феномен мудреця для регулярного широкого показу по телебаченню і в кінотеатрах. Зокрема, зняти художній кіно-теле-фільм «Варсава» (Легенда про Григорія Сковороду) за сценарієм Івана Драча й Віри Мельник, у постановці Сергія Маслобойщикова. Цей проект отримав Міжнародну премію «Коронація слова» за кращий кіносценарій та Міжнародну премію імені Григорія Сковороди.

20. Систематизувати й видати окремим альбомом усю наявну образотворчу Сковородіану (живопис, графіка, скульптура). (Укладач – Л. Й. Рінгіс, журналіст, керівник клубу викладачів «Дорогами до прекрасного» НЕУ імені Вадима Гетьмана).

21. Провести у 2022 році пленери, бієнале й підсумкову виставку за мистецьким проектом «300-ліній шлях Григорія Сковороди» та видати альбом (Організатор – О. І. Мельник, художник, координатор мистецьких проектів НСХ України).

22. Системно проводити науково-практичні конференції, методичні семінари, з метою поглибленого і всеосяжного вивчення літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини Г. С. Сковороди.

23. Оформити Класи-світлиці Григорія Сковороди в середніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах з відповідним поліграфічним та Інтернет ресурсом для унаочнення вивчення всього розмаїття енциклопедичної спадщини Г. С. Сковороди.

24. Створити Меморіальні музеї Г. С. Сковороди в Києві (в Староакадемічному корпусі НаУКМА), в Харкові (в колишньому будинку купця Є. Є Урюпіна, приятеля Г. С. Сковороди) та в смт Бабаї Харківської області (в колишньому будинку ієрея Я. П. Правицького, приятеля Г. С. Сковороди).

25. Встановити пам’ятник Г. С. Сковороді на його батьківщині в смт Чорнухи Полтавської області.

26. Спільними зусиллями МЗС України та українських закордонних громад установити пам’ятні знаки в місцях перебування Г. С. Сковороди в таких країнах: Австрія, Італія (Північна), Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Угорщина, Чехія.

27. Щоосені, до дня пам’яті Г. С. Сковороди – 9 листопада, висаджувати традиційні для України породи дерев (дуб, верба, калина, вишня, яблуня, груша, липа, явір, клен, осокір, тополя, ясен, береза, осика) під символічною назвою «Гаї Григорія Сковороди». На основі цієї громадської ініціативи затвердити державну екологічну програму відновлення лісового фонду й природно-культурного середовища в Україні.

28. Прокласти туристично-просвітницький шлях «Кільце Сковороди» за двома напрямками: Київ–Харсіки–Чорнухи–Лохвиця–Переяслав–Коврай–Лубни–Полтава–Харків–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Київ та Харків–Харсіки–Чорнухи–Лохвиця–Київ–Переяслав–Коврай–Лубни–Полтава–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Харків».

Сподіваємося, ювілейний Організаційний комітет візьметься зі знанням справи за розробку й реалізацію плану заходів з відзначення на державному рівні 300-ліття великого Вчителя українського народу заради осягнення «важливості постаті Григорія Сковороди».

Заступники голови Громадського Організаційного комітету:

О. А. Шокало, ініціатор і автор концепції Всеукраїнських Сковородинських навчань                               «Пізнай себе», головний редактор журналу «Український Світ»

 С. А. Гальченко, заступник директора з наукової і видавничої діяльності                                                     Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України