225-і роковини пам’яті Григорія Савовича Сковороди

9 листопада 2019 року виповнилося 225 років відходу з цього світу Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – генія українського народу: філософа, письменника, педагога, композитора, музиканта, співака, великого просвітителя.     

Український фонд культури імені Бориса Олійника та Громадський оргкомітет «Сковорода -300» вшанували пам’ять мудреця Г. С. Сковороди. покладанням квітів до його пам’ятника, урочистим зібранням Сковородинського братства й концертом.

         Представники Сковородинського братства біля пам’ятника Григорію Сковороді
навпроти Києво-Могилянської академії 

Розпочав урочисте зібрання Голова Українського фонду культури, голова Громадського оргкомітету «Сковорода-300», академік МАОН Олександр Данилович Бакуменко.

О. Д. Бакуменко й В. Н. Мельник

Про феномен Г. С. Сковороди як подвижника української культури розповів культурософ, літературознавець, ініціатор і автор концепції й програми Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе», заступника голови оргкомітету «Сковорода-300» Олександер Андрійович Шокало.

Пісні на  поезію Григорія Сковороди «Вже хмара пройшла» та «Ой, ти пташко жовтобока», а також на вірш Бориса Олійника «Пісня не загубиться моя» виконали лауреати всеукраїнських та закордонних пісенних фестивалів, лауреати Міжнародної премії імені Григорія Сковороди сестри Галина й Людмила Турчаки. Автор музика та концертмейстер – академік Національної академії наук України, доктор технічних наук, професор Володимир Анатолійович Широков.

Про сковородинознавчі студії розповів директор Центру Сковородинознавства Переяславського державного педагогічного Університету імені Г. С. Сковороди, доктор філологічних наук, академік АН Вищої освіти України Микола Павлович Корпанюк.

Пісню на вірш Івана Драча, а також вірш Бориса Олійника «У поета гроші завелися» «Крила» виконав заслужений артист України, композитор, кінорежисер Олександр Федорович Ігнатуша.

Зі словом від Слобідщини, яка припала до серця Григорію Сковороді, виступив сковородинознавець, науковий співробітник Національного музею Г. С. Сковороди  в селі Сковородинівка Валерій Павлович Манженко.

У виконанні Народної академічної капели «Почайна» Національного університету «Києво-Могилянська академія».під орудою народного артиста України Олександра Івановича Жигуна прозвучали хорові твори Сковородинської епохи.

Співає “Почайна”

Учасники урочистого зібрання, від гімназистів до академіків, перейнялися мудрістю Сковороди й прилучилися до його духовного надбання.

Мельник Віра Никифорівна, кінодраматург,
лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди  

Після урочистого вшанування пам’яті Г. С. Сковороди
відбулося зібрання Організаційного комітету
Суспільної ініціативи «Григорій Сковорода–300»,
де затверджено пропозиції до підготовки й відзначення 300-ліття мудреця.

ПРОПОЗИЦІЇ
Організаційного комітету Суспільної ініціативи «Григорій Сковорода–300»
до підготовки й відзначення 300-ліття від народження Г. С. Сковороди

 3 грудня 2022 року виповнюється 300 літ від народження Григорія Савовича Сковороди (1722–1794) – генія українського духу: мислителя-енциклопедиста, педагога-просвітителя, філософа-мудреця, поета, драматурга, перекладача, композитора, музиканта, співця, духовного практика, цілителя, культурно-освітнього подвижника.

Для системної підготовки до гідного відзначення на всеукраїнському й міжнародному рівнях у 2022 році 300-літнього ювілею Г. С. Сковороди та з метою популяризації його всеосяжної літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини, культурно-просвітницької діяльності й морально-світоглядних принципів подвижницького життя серед усіх верств українського суспільства й міжнародного загалу Громадський організаційний комітет «Сковорода–300» визначив першочерговим завданням здійснення таких важливих підготовчих заходів:

1. З метою урочистого відзначення на загальнодержавному й міжнародному рівнях 300-ліття Г. С. Сковороди необхідно прийняти відповідну Постанову Верховної Ради України з внесенням Сковородинського ювілейного року до Календаря пам’ятних дат та ініціювати через Національну комісію України у справах ЮНЕСКО відзначення цієї пам’ятної дати на світовому рівні.
2. Створити на базі Малої Академії наук України Науково-освітній веб-портал «Григорій Сковорода» з метою висвітлення всієї бази знань про феномен енциклопедиста Г. С. Сковороди: літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини та здобутків українського й зарубіжного сковородинознавства; ознайомлення української та світової спільноти з усіма аспектами подвижницького життя й культурно-просвітницької діяльності мудреця; популяризація природовідповідного й культуровідповідного морально-світоглядного вчення – Сковородинства. (Автор концепції й структури веб-порталу – О. А. Шокало, культурософ, ініціатор і автор концепції Всеукраїнських Сковородинських навчань «Пізнай себе»).
3. Перевидати Повне академічне зібрання творів Григорія Сковороди за редакцією професора Леоніда Ушкалова (Едмонтон-Торонто-Харків, 2011).
4. Підготувати й видати Вибрані твори Григорія Сковороди в новому якісному перекладі зі староукраїнської на сучасну українську мову.
5. Підготувати й видати збірник вибраних праць українських і зарубіжних сковородинознавців «Сковородинство», де представити осягнення феномену Г. С. Сковороди з ХVІІІ до ХХІ століття (Укладач – О. А. Шокало).
6. Розпочати видання фундаментальної Сковородинської енциклопедії, де має бути підсумовано понад двохсотлітній досвід вивчення всеосяжної філософської, педагогічної, поетичної, композиторської спадщини мудреця-енциклопедиста і його культурно-освітньої діяльності в українському й зарубіжному сковородинознавстві та визначено належне місце Г. С. Сковороди в національній і світовій культурах.
7. Наказом Міністерства освіти України надати Всеукраїнським Сковородинським навчанням «Пізнай себе», започаткованим 5 жовтня 2017 р., загальнонаціонального статусу й належної державної підтримки для проведення їх повсякчас по всій  Україні  та  в українських освітніх закладах за кордоном.
8. Створити ґрунтовний навчально-методичний посібник з вивчення педагогічної, літературної, філософської, музичної спадщини й життєвого шляху Г. С. Сковороди для педагогічних, загальноосвітніх, музичних закладів України.
9. Вивести на широку сцену (театри, філармонії) драматургію, читану й співану поезію Г. С. Сковороди.
10. Запровадити на Українському радіо й телебаченні регулярні передачі про Г. С. Сковороду з популяризацією його літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини.
11. Видати на CD й поширити в закладах освіти й культури та в Інтернеті аудіозаписи поетичної, філософської та музичної спадщини Г. С. Сковороди.
12. Запровадити Всеукраїнський фестиваль дитячого музичного мистецтва «Грицева сопілка».
13. Створити ігрові та документальні кіно- теле- фільми про феномен мудреця для регулярного широкого показу по телебаченню і в кінотеатрах. Зокрема, зняти художній  кіно-теле проект «Варсава» (Легенда про Григорія Сковороду) за сценарієм Івана Драча й Віри Мельник, який отримав Міжнародну премію «Коронація слова» за кращий кіносценарій та Міжнародну премію імені Григорія Сковороди.
14. Систематизувати й видати окремим альбомом усю наявну образотворчу Сковородіану (живопис, графіка, скульптура). (Укладач – Л. Й. Рінгіс, журналіст, керівник клубу викладачів «Дорогами до прекрасного» НЕУ імені Вадима Гетьмана).
15. Провести у 2022 році пленери, бієнале й підсумкову виставку за мистецьким проектом «300-ліній шлях Григорія Сковороди» та видати альбом (Організатор – О. І. Мельник, художник, координатор мистецьких проектів НСХ України).
16. Системно проводити науково-практичні конференції, методичні семінари, з метою поглибленого і всеосяжного вивчення літературної, філософської, педагогічної, композиторської, музично-співочої спадщини Г. С. Сковороди.
17. Оформити Класи-світлиці Григорія Сковороди в середніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах з відповідним поліграфічним та Інтернет ресурсом для унаочнення вивчення всього розмаїття енциклопедичної спадщини Г. С. Сковороди.
18. Створити Меморіальні музеї Г. С. Сковороди в Києві (в Староакадемічному корпусі НаУКМА), в Харкові (в колишньому будинку купця Є. Є Урюпіна, друга Г. С. Сковороди) та в смт Бабаї Харківської області (в колишньому будинку ієрея Я. П. Правицького, друга Г. С. Сковороди).
19. Встановити пам’ятник Г. С. Сковороди на батьківщині філософа в селі Чорнухи Полтавської області.
20. Спільними зусиллями МЗС України та українських закордонних громад установити пам’ятні знаки в місцях перебування Г. С. Сковороди в таких країнах: Австрія, Італія (Північна), Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Угорщина, Чехія.
21. Щоосені, до дня пам’яті Г. С. Сковороди – 9 листопада, провадити висадку традиційних для України порід дерев (дуб, верба, калина, вишня, яблуня, груша, липа, явір, клен, осокір, тополя, ясен, береза, осика) під символічною назвою «Гаї Григорія Сковороди». На основі цієї громадської ініціативи затвердити державну екологічну програму відновлення лісового фонду й природно-культурного середовища в Україні.
22. Запровадити туристично-просвітницький шлях «Кільце Сковороди» за двома напрямками: Київ–Харсіки–Чорнухи–Лохвиця–Переяслав–Коврай–Лубни–Полтава–Харків–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Київ та Харків–Харсіки–Чорнухи–Лохвиця–Київ–Переяслав–Коврай–Лубни–Полтава–Великий Бурлук–Бабаї–Валки–Сковородинівка–Харків.