Міжнародний день міґранта: Трудова міґрація – порятунок чи сором України?

Українські трудові мігранти цього року переказали з-за кордону додому 8,5 мільярдів доларів. Усупереч коронавірусу та весняному карантину заробітчани надсилають на батьківщину майже стільки ж грошей, як торік. Україна – найбільший одержувач переказів у Європі, зазначає Світовий банк. Водночас Україна – один із лідерів континенту за кількістю працездатного населення, що працює не на батьківщині. Трудова міграція: плюси і мінуси – що переважує? Радіо Свобода опитало економістів Оксану Кузяків і Володимира Ланового. Перед кожним аспектом – трохи статистики.

8,5 мільярдів доларів українські заробітчани переказали з-за кордону протягом січня – вересня цього року (статистика Національного банку України). А впродовж усього минулого року від трудових мігрантів на батьківщину надійшло майже 16 мільярдів доларів (дані Світового банку). З-за кордону переказують більше грошей, ніж вкладають іноземні інвестори і дає Києву МВФ.

ПЛЮС: «заробляють за кордоном, гроші – Україні»

Виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків:

«Поки ми в Україні з різним ступенем успіху намагаємося створити кращі умови, поліпшуємо діловий клімат, людина обирає там, де їй краще, де вона може себе вигідніше застосувати. Але при цьому ж гроші заробітчан ідуть сюди – в Україну. Тобто, люди відправляють своїм родинам, і ці гроші тут витрачаються. Звичайно, нам би хотілося, щоб молоді люди у працездатному віці працювали в Україні й створювали тут добробут, валовий національний продукт. Але нічого не вдієш – це така тенденція, коли населення мігрує, виїжджає на заробітки. І це не лише в Україні така тенденція. Ще років десять тому ми дивувалися, що, наприклад, у Вірменії значна частина притоку іноземних грошей – це саме перекази заробітчан з цієї держави. То тепер у самій Україні грошей від заробітчан більше, ніж прямих іноземних інвестицій».

МІНУС: «заробляють за кордоном, Україні – сором»

Ексміністр економіки і колишній віцепрем’єр-міністр України Володимир Лановий:

«Те, що заробітчани переказують в Україну гроші, звичайно, вони молодці, ми можемо їм за це тільки подякувати. Але на їх тлі держава лише показує свою бездіяльність. Тому що заробітчани вже більше переказують в Україну грошей, ніж надходять сюди кредити або вкладають інвестиції. Тому це – сором для нашої держави! На державному рівні радіє такій ситуації, коли Україну фінансово поповнюють, утримують, капіталізують передусім не інвестори, не розвиток промисловості, не інновації, а саме заробітчани, тільки Національний банк – більше ніхто. У нього все в ажурі».

Переказані заробітчанами торік 16 мільярдів доларів – це понад 10% українського ВВП. А після провальних 2014 і 2015 років, коли ВВП України обвалилося на 17%, держава повільно відновлювала свої економічні позиції. І цього року, коронакризового, ВВП України знову впаде, прогнозують економісти.

ПЛЮС: «подушка» від кризи

Оксана Кузяків:

«Якщо зазирнемо у статистику – ну, все, начебто все пропало, ми зараз впадемо! А ми нікуди насправді не падаємо саме через оці гроші «під подушкою» від заробітчан. Дійсно, це є певною «подушкою», яка нас часто рятує в умовах кризи. Якщо вже економічне становище складне, кризове, всіх роботою з гідною оплатою не забезпечити, краще тоді нехай люди заробляють за кордоном, утримуючи свої родини тут, на батьківщині.

Фактично таким чином заробітчани частково знімають із держави Україна навантаження з утримання, соціального забезпечення своїх малозабезпечених громадян. І тому – саме з цієї точки зору – трудова міграція – це скоріше плюс, ніж мінус. На жаль, але за нинішнього економічного становища України це так».

МІНУС: «Україна знекровлюється»

Володимир Лановий:

«Щоб виробництво відбулося, треба об’єднати робочу силу і капітал. Капітал, обладнання, підприємства, фінансові кошти тощо. Якщо країна має робочу силу, але немає капіталу, немає будівництва промислових об’єктів тощо, тоді робоча сила шукає, де є капітал, де є робочі місця. Ми самі собі чинимо таку шкідливу штуку – не створюємо в Україні виробничі, економічні, торговельні, транспортні, електронні об’єкти, і людям немає де працювати. Саме тут є корінь зла. А за кордоном є капітал, створюють робочі місця, зростає виробництво. У Польщі тій же, Чехії або інших державах. Поки ми не почнемо в Україні капіталізувати економіку шляхом вкладення в розвиток виробництва, в розширення виробництва, доти люди виїжджатимуть і Україна знекровлюватиметься».

За різними оцінками, за межами України працюють близько 8 мільйонів українців (з урахуванням сезонних, тимчасових та нелегальних робітників) – це майже третина всього працездатного населення країни.

ПЛЮС: зменшення безробіття в Україні

Оксана Кузяків:

«Якби уявити, що всі заробітчани повернулися із Польщі, із Росії (куди теж вони їдуть на заробітки, досі їдуть), із інших держав, це принесло б не тільки плюси. Був би і зворотній бік – зокрема, зросло б безробіття. І не знайшовши тут роботи, ці люди претендували б на допомогу з безробіття від держави. Тобто, і цим заробітчани частково знімають із держави Україна навантаження щодо соціальних виплат».

(В Україні станом на жовтень цього року офіційно зареєстровано 427 тисяч безробітних, повідомив Державний центр зайнятості у відповідь на запит Радіо Свобода. За даними центру, цей показник на 159 тисяч – тобто на 59% – перевищує дані на цю ж дату 2019 року. З початку карантину, тобто з 12 березня, до 9 жовтня статус безробітного отримали 525 тисячі людей – у ДЦЗ цей показник оцінюють як на 53% вищий, ніж за такий самий період торік – ред.).

МІНУС: «посилення демографічної кризи в Україні»

Володимир Лановий:

«Оскільки виїжджають переважно молоді люди й погіршується демографічна ситуація, держава не може втримувати таку кількість людей пенсійного віку, хворих людей, з інвалідністю тощо. І як наслідок – бракує грошей для виробництва. Менше молоді – більше людей літнього віку. І значить у суспільства в цілому менше ресурсів, щоб вкладати у виробництво. Доводиться забезпечувати соціальні потреби».

А ставлення до заробітчан уряду?

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль стверджував у квітні цього року, як пише «РБК Україна», що за період карантину додому повернулися близько 2 мільйонів заробітчан.

«Ми цих людей ідентифікуємо у якості надзвичайно кваліфікованої, навченої в Європі робочої сили, яка має високу продуктивність, хорошу технологічну, професійну підготовку. Це люди, які були б, напевно, дуже корисними для розвитку економіки всередині держави. Тож, очевидно, треба їх зберегти. І тому ми сьогодні, в першу чергу, говоримо про створення нових робочих місць, а в другу чергу, паралельно – про те, що ми будемо кредитувати малий і середній бізнес під дуже вигідні умови. З мінімальною відсотковою ставкою на тривалий термін і з можливим відтермінуванням виплати тіла кредиту, щоб це був дійсно такий початковий кредит. Називаємо цю програму «Нові гроші» і зараз працюємо над нею і з Мінекономіки, і з банкірами. Також є декілька програм для підтримки і стимуляції вже існуючого бізнесу, щоб зберегти робочі місця. Тобто, для тих людей, які повернулися з заробітків, які хочуть і можуть розпочати свою справу в Україні, ми й будемо створювати ці умови», – переконував Денис Шмигаль.

За показником переказів заробітчан понад 10% ВВП Україна посідає друге місце в Європі. У лідера – сусідньої Молдови – перекази трудових мігрантів сягають 23% ВВП.