Куди їдуть українські заробітчани, чи вичерпується український міґраційний потенціал, за яких умов українці можуть повернутися і чи повернуться на Батьківщину, чи відчуває країна кадровий голод через трудову міґрацію і що роблять роботодавці, щоб вирішити цю проблему? Про це у нашому ефірі.
https://www.facebook.com/Ukrainianradioua/videos/297216394461724/
UA: Українське радіо
06.11.2018
”Усі гроші йдуть на їжу та житло”: як живеться українським заробітчанам і які сюрпризи їм готують
Як живеться українським заробітчанам на чужині та хто “полює” на наших роботяг — у матеріалі OBOZREVATEL.
У Польщі панікують
“Зарплати у Німеччині в кілька разів вищі, ніж у Польщі. Наприклад, у Польщі середня зарплата зараз складає 1,1 тис. євро, у східній Німеччині — 2,7 тис. євро, у західній Німеччині — 3,3 тис. євро”, — заявив OBOZREVATEL експерт.
Дивіться відео на тему
Відкласти не виходить
Самі заробітчани поки вагаються. “Ми з чоловіком вже два роки працюємо у Польщі. У нас всі зароблені гроші йдуть на те, щоб оплатити житло, на їжу і речі. Відкласти або накопичити не виходить. Якщо відкриється можливість поїхати до Німеччини, то, звісно, ми спробуємо. Хоча теж треба рахувати — зарплати там великі, але житло і їжа набагато дорожчі”, — пояснила у розмові з нами жителька Львівської області Оксана Терещенко.
Про це ж говорить і Андрій з Полтавської області. На заробітки до Польщі вони з дружиною вирушили пару років тому. “Дружина зараз у декреті, не працює. Якби в Україні могли оформитися, так хоч декретні б тут отримувала. Я заробляю 3600 злотих. Половину платимо за квартиру, інша йде на харчування, памперси, одяг, і ще на заправку автомобіля. Більше нічого не залишається”, — каже Андрій.
Українці, які вже працюють у Німеччині, послаблень від місцевого уряду чекають з нетерпінням. “Поки діє одна схема — отримуєш польську робочу візу і за нею їдеш працювати до Німеччини. Оформлюють як ніби ти у відрядженні. Ризик, звісно, є, якщо впіймають, то можуть і депортувати. Але поки все обходилося. Так працюють на складах, у готелях, на будівництвах. Я, наприклад, працюю кур’єром. Щойно щось зміниться, відразу влаштовуватимуся легально”, — запевняє львів’янин Микола.
Повертаються з Росії
Воскобойник каже, що до старої Європи поїдуть не тільки з Польщі. “За останні чотири роки стався серйозний переворот у тренді зарубіжної роботи. Ті українці, які багато років працювали в Росії, вже їдуть до Європи. У РФ можна заробити 550 доларів на місяць, а в тій самій Польщі — 1,1 тис євро. Вони ж поїдуть і до Німеччини”, — вважає експерт.
За словами експерта, вже до кінця цього року кількість запрошень на роботу до Польщі зменшиться на 18%, це приблизно 300 тис. запрошень.
“У Польщі в першому кварталі цього року було 156 тисяч вільних вакансій. У Німеччині — 1 мільйон 182 тисячі. Німеччина спокійно може “проковтнути” мільйон українців”, — пояснив Воскобойник.
Поляки розраховують на грузинів і білорусів
Цього побоюються і в Польщі. Тут вважають, що якщо українці поїдуть, то за два-три місяці замість 156 тисяч вакансій у них може з’явитися півмільйона. Через це виробництво споживчих товарів зменшиться на 10%.
У Польщі вже прикидають, ким замінити українських заробітчан. Пропонують білорусів і громадян Грузії. А також думають щодо жителів Індії, Непалу і Бангладешу.
Полюють країни Балтії
Водночас на українські робочі руки вже полюють і країни Балтії.Наприклад, у маленькій Латвії, де населення становить менше 2 млн осіб, страшенно не вистачає робітників. Естонія в цьому році видала українцям втричі більше дозволів на проживання. А левову частку короткострокових дозволів на роботу тут також отримали українці — до 80%.
“Самі громадяни Латвії та Естонії також кинулися на заробітки до старої Європи. Наприклад, у сфері медицини тут давно заведено, що медики з понеділка по п’ятницю працюють у Фінляндії, а у вихідні — в рідній країні”, — каже Віктор Осипенко.
Поки фактором стримування для українців є суворе законодавство цих країн. Наприклад, в Естонії роботодавець має платити іноземцю зарплату вище середньої по країні. А у рибній, переробній та сільськогосподарській галузях зарплати нижчі. Місцеві йти туди працювати не хочуть, а іноземців взяти легально неможливо.
Заманюють українців також до Чехію та Угорщини. “Їхні громадяни також їдуть працювати до північної Європи. Тому тут крім робітників, будівельників, водіїв, чекають на наших медиків, вчителів і технічних працівників з вищою та середньою освітою”, — пояснює Осипенко.
Марина Петік
OBOZREVATEL
03.11.2018
«Ми запросили на роботу в Ізраїль 20 тисяч українських будівельників. Ніхто не приїхав»
Розмова із Джолем Ліоном, послом Ізраїлю в Україні
У серпні цього року новим послом Ізраїлю в Україні призначили Джоеля Ліона. Свій перший візит в Україні посол здійснив до Львова. У бліц-інтерв’ю ZAXID.NET 54-річний дипломат розповів про плани розвитку економічної співпраці між Україною та Ізраїлем та належне вшанування жертв Голокосту.
Після 2016 року, коли у відносинах України та Ізраїлю було певне напруження, як ви сьогодні оцінюєте відносини двох країн?
Це була подія, яка трапилася, вона була вирішена, зараз у нас дуже-дуже хороші стосунки між країнами.
Окрім міцних історичних зв’язків, наслідком яких є розвиток туристичної сфери, чим Україна може бути цікава для Ізраїлю і навпаки?
Ми хочемо зміцнити економічні відносини між нашими країнами. Як ми це робимо? Через декілька тижнів ми підписуємо договір вільної торгівлі між Україною та Ізраїлем. Ми тривалий час готували цей договір і невдовзі підпишемо його або у Києві, або в Єрусалимі. Конкретно – це означає, що український споживач може без податку купувати ізраїльські товари, а ізраїльтяни можуть без податку купувати українські товари. Це покращує економічну ситуацію і товарообіг в обох країнах. Відтак громадяни обох країн, будучи ознайомлені з товарами, будуть зацікавлені у тому, щоб дізнатись, які ще є товари в цих країнах.
Які товари з України мають найбільший попит в Ізраїлі?
Я наведу вам найкращий приклад. Ви знаєте, що таке хумус, фалафель? В Ізраїлі кожен їсть хумус, кожен знає, що це таке. Хумус роблять з нуту (рослина родини бобових – ред.). Майже весь нут, який ми їмо в Ізраїлі, вирощений в Україні. Зменшуючи податки, ми зможемо придбати більше нуту. У нас співпраця з Україною у сфері постачання води. У нас є вода, але немає чистої води. Якщо йдеться про вирощення якоїсь сільськогосподарської культури, навіщо витрачати марно воду, якщо можна влаштувати зрошення крапленим методом?
Ще у нас підписана угода, згідно з якою українські будівельники можуть працювати в Ізраїлі.
До речі, у 2017 році була заява Мінсоцполітики України про те, що Ізраїль готовий прийняти 20 тис. українських будівельників. Який наслідок цієї заяви – люди поїхали?
Кандидати не приїхали.
Чому?
Я не знаю. Можливо, вони просто не знають про цю пропозицію. Тому ви (ЗМІ – ред.) нам потрібні, щоби повідомити людей, що є така можливість. Це дуже просто робиться – люди звертаються у центри зайнятості за своїм місцем проживання, треба мати біометричний паспорт та можливість виїхати закордон. Після цього почнеться процедура.
А скільки можуть заробити українські будівельники в Ізраїлі?
Я не знаю. Єдине, що я знаю, то це те, що зарплата хороша, у них є соціальне і медичне забезпечення.
Ізраїль всю свою історію перебуває у стані війни. Україна також п’ятий рік веде війну з Росією. Чим Ізраїль може допомогти Україні у військовій сфері, а також у питанні інформаційної безпеки?
Ізраїль дуже активно працює в сфері реабілітації ветеранів. Це питання ми сьогодні обговорювали в Українському католицькому університеті. Мова йде про реабілітаційну допомогу і експертну допомогу у цій сфері. Реабілітація не лише фізична, але й психологічна і ментальна. Зараз ми співпрацюємо з лікарнею у Вінниці у цій сфері.
Цікавить питання вашого бачення меморіалізації Бабиного Яру. Як вам відомо, є три проекти того, як планують облаштувати меморіальний комплекс в цьому місці. Один із цих проектів частина українських та єврейських громадських діячів, серед яких і співпрезидент Асоціації єврейських громадських організацій та общин Йосиф Зісельс, вважає неприпустимим, оскільки кошти на його реалізацію ідуть від російських олігархів. Яка ваша думка з цього приводу?
Меморіалізація жертв Шоа (з івриту – «катастрофа», термін, яким користуються на означення катастрофи європейського єврейства – ред.) – це перше завдання кожної країни, яка була задіяна у цьому. Україна повинна знайти шляхи як зберегти цю пам’ять, меморіалізувати жертв і не лише у Бабиному Яру, а всієї України. Тому що те, що відбулось під час Другої світової війни в Одесі, Києві, у близько двох тисячах маленьких містечок – були вбиті тисячі євреїв. І процес усвідомлення все ще триває. Україна повинна знайти шлях, як зберегти цю пам’ять і як це зробити так, щоб всі знали: люди були вбиті не тому, що в них була зброя в руках, не за якусь ідею, а тільки тому, що вони були євреями. Як це зробить Україна – я не знаю. Єдине, чого ми хочемо в Ізраїлі, щоб тут пам’ятали, що були люди, які були вбиті тільки за те, що вони були євреями, а не з будь-якої іншої причини.
А те, в який спосіб це буде зроблено – вас не цікавить? Бо скажімо один з проектів передбачає будівництво на старому єврейському кладовищі будинку общинного центру. Інша складова – це, знову ж таки, як писав Йосиф Зісельс, олігархічні гроші, які походять з Росії.
Головне – це євреї. Вони хочуть вшанувати пам’ять людей, які загинули там. Неважливо з якої вони країни – з Росії, Ізраїлю, з Америки. Вони хочуть вшанувати пам’ять і мають на це право. Якщо я приїду до вас і скажу, що хочу зробити меморіал у Кам’янці-Подільському. Ви знаєте, що там відбулось?
На території гетто знищили декілька тисяч євреїв.
27 серпня 1941 року 23 тисячі євреїв були вбиті у Кам’янці-Подільському. Моя родина. У червні їх привезли з Будапешту, куди вони втекли з Коломиї. І потім убили в Кам’янці-Подільському. Серед людей, які це робили були німецькі поліцаї, бригада СС та українські поліцаї. І якщо я прийду до вас і скажу, що хочу зробити меморіал за свої гроші тільки тому що я єврей і моя сім’я там була убита. Ви повинні дивитись на це тільки так, незалежно з якої я країни. І тільки так ми повинні пам’ятати про ці місця.
Яка мета реформи мережі благочинного фонду «Хесед Ар’є», згідно з якою тепер у Львові керівництво регіонального фонду полишила його багаторічна директорка Адель Діанова, а очолив Ігор Ратушний з Хмельницького?
Я представляю державу Ізраїль. Питання «Хесед Ар’є» – це локальне питання у яке ми не втручаємось.
Ви напевно бачили у Львові і Площу синагог, і Територію терору – місця, де вшановують пам’ять жертв тоталітарних режимів.
Я бачив. Є дрібні питання, але загалом добре. Я бачив куб, де з одного його боку був зображений німецький солдат, який убивав, з іншого – українець, який рятував євреїв, а з третього – єврей, який страждав. Я вважаю, що на цьому кубі не має бути німецьких представників.
Я хотів би поговорити не про те, як втілювати той чи інший конкретний проект, а загалом – що треба робити в цій сфері. Передусім, – це просвітницька діяльність, яка полягає у тому, щоб дати людям зрозуміти, що кожен прояв антисемітизму, спрямований проти тих людей, які були вбиті. Якщо будь-хто, незалежно від того, чи це провокатор, чи ні, десь малює свастику, то за це його треба обов’язково покарати. Потрібно йти в школи і пояснювати молоді, що саме відбулось з євреями у часи війни. Якщо десь пишуть «убий жида» потрібно, карати такі речі. От з чого треба починати – не глорифікувати людей, які вбивали євреїв, членів СС, не глорифікувати Бандеру і Петлюру, тому що вони були вбивцями євреїв.
У Галичині є чимало архітектурних пам’яток єврейської культури. На жаль, більшість з них у жалюгідному стані через те, що грошей на їх відновлення немає. Чи цікаво було б Ізраїлю або певним благодійним фондам з вашої країни брати участь у відновленні цих пам’яток?
Перше, у чому зацікавлений Ізраїль, – це пам’ять і вшанування пам’яті. Щодо відновлення синагог, то ми маємо знати, що будуть люди, які підуть у цю синагогу. В першу чергу треба цікавитись потребами тих людей, які моляться. Якщо це потрібно – то так.
Ярослав Іваночко
ZAXID.NET
02.11.2018
Коментарі:
А вообще впечатление от интервью, что у господина посла мания величия и он слишком много хочет от Украины.
Польща побоюється зменшення кількості українських заробітчан
29.10.2018
Eurostat підрахував, скільки українців отримали посвідку на проживання в ЄС
Про це повідомляє DW з посиланням на дані Eurostat.
Так, за даними організації, український паспорт має кожен п’ятий іноземець (21,1%), який отримав у 2017 році в одній з країн ЄС вид на проживання або інший статус, що дозволяє перебування строком понад 3 місяці. Дана статистика Eurostat охоплює тільки тих громадян з країн за межами ЄС, які вперше подавали документи, або не робили цього більше півроку (продовження діючих дозволів не враховувалися).
З 3,1 мільйона таких іноземців, які отримали в 2017 році право на перебування в ЄС, майже 662 тисячі є громадянами України. При цьому 88 відсотків з них приїхали працювати. Таким чином, міграція з України – це яскраво виражена трудова міграція. Інша специфічна особливість – вона значною мірою сфокусована на одній-єдиній країні: Польщі.
Читайте також:У МЗС Польщі порахували, скільки українців отримали “карту поляка”
Польська влада видала торік нові дозволи на перебування в країні понад 585 тисяч громадян України. Власне, саме це й перетворило Польщу на європейського лідера з прийому іноземців. Двома іншими найбільшими групами іноземців, які приїхали в минулому році не з держав ЄС жити і працювати в цій країні, є білоруси (майже 43 тисячі) і молдавани (майже 8 тисяч).
Втім, українці займають перше місце серед одержувачів дозволів на перебування ще в 5 країнах Євросоюзу: Угорщина, Литва, Словаччина, Чехія, Естонія. До того ж трудові мігранти з України, за даними Eurostat, увійшли в 2017 році в трійку лідерів ще і в Болгарії, Данії, Латвії та Хорватії. Таким чином, вони їдуть переважно у східноєвропейські країни, жителі яких, у свою чергу, у великій кількості виїжджають на заробітки в західноєвропейські держави ЄС.
УКРІНФОРМ
“Що буде з вашими дітьми”: заробітчанам відкрили очі на шокуючу правду
Заробітки українців за кордоном негативно позначаються на їх стосунки в сім’ях. Про це заявила психолог Наталія Кухтіна
Про це йшлося в ефірі 112 Україна.
За її словами, дітки, які з-за постійних поїздок батьків, залишаються з іншими родичами, страждають. У них розвивається комплекс самотності, що надалі позначиться на розвитку та сприйнятті.
Той факт, що батьки їдуть на заробітки, можна пояснити тільки з економічної точки зору. Коли ми говоримо про психології, зокрема, дитячої, це явище досить складне і неоднозначне.
“З одного боку це, безумовно, закономірний процес. Так було завжди. З іншого боку, це абсолютно деструктивний процес. Якщо розглядати з точки зору економічної, то, напевно, так може бути. Якщо розглядати з точки зору психологічної, то це дуже велика проблема. І це проблема, насамперед, для України. Тому що люди, які виїжджають працювати за кордоном, залишають тут своїх дітей, вони залишають тут своїх батьків, сім’ї”.Виходить, що люди їдуть заробляти для щасливого майбутнього своїх дітей, а самі ламають їм життя. Ці гроші, за якими ви поїхали в іншу країну, виявляються вже нікому не потрібні. Також покинуті діти втрачають модель сімейних відносин. Надалі у них з’являються психологічні проблеми у створенні власної сім’ї і самого інституту шлюбу.
Також Наталія Кухтіна зазначила, що Європа таким чином покращує своє економічне становище.
“Більше того, наші люди дуже добре і якісно працюють в Європі, і це їх задовольняє.
Вони їм не платять такі гроші, як от своїм громадянам. Їх це задовольняє практично по всіх позиціях. Але турбує нас професіоналів інше – що відбувається з дітьми та сім’ями, і з цими людьми теж психологічно? “, – зробила свій висновок психолог.
Тут тільки вам вирішувати, але перш ніж зробити який-небудь висновок, подумайте про своїх дітей.
Нагадаємо, раніше Клімкін попередив українців про небезпеку поїздок в Білорусь.
Як повідомляв портал “Знай.иа” безвізовий сюрприз: заробітчани потрапили в пастку, про яку ніхто не попереджав.
ZNAJ.UA
27.10.2018
Безвізовий сюрприз: заробітчани потрапили у пастку, про яку не попереджав ніхто
Вони сподівалися на Європу, але отримали зовсім інше
У безвізового режиму окрім плюсів знайшлися й суттєві складнощі, про які нас ніхто раніше не попереджав.
Віднедавна наших земляків під час спроби вилетіти до Європи почали активно перевіряти іноземні представники. Приміром, перед посадкою на рейс у напрямку Варшави потрібно “показатися” не тільки українським прикордонникам, а й польським та італійським.
У мережі оприлюднили знімки, де чітко видно: земляки досі стоять у чергах, очікуючи на вердикт:
“Іноземні прикордонники не оглядають, а розмовляють про причини візиту, порушення візового режиму. Наші прикордонники не просто не прокоментували те, що відбувається, а дуже попросили “не ставити зайвих запитань” і не знімати фото або відео, оскільки ми знаходимося в режимній зоні”, – скаржаться самі заробітчани в коментарях.
Чи передбачена така додаткова перевірка законодавством, точно невідомо і про терміни її завершення також не говориться.
Втім, попри всі можливі складнощі, українці досі не припинили шукати кращої долі та нормального заробітку за межами держави. Згідно статистики, починаючи з кінця березня 2018 року, за кордон вже виїхало понад 400 тисяч трудових мігрантів. Тобто кожну хвилину виїжджає два заробітчанина.
В алгоритм обчислень були закладені цифри, озвучені головою українського МЗС Павлом Клімкіним.
За його даними, щомісяця з України на заробітки виїжджає 100 тисяч людей. Що стосується Мінсоцполітики, то там провели більш масштабні і страхітливі підрахунки і заявили, що трудова міграція вже встигла торкнутися 9 мільйонів українців.
Крім того, Міжнародна організація праці встановила, що більшість українців із вищою освітою їдуть до Польщі, Чехії, Словаччини та влаштовуються на роботу на фабрики і поля. Там 39,2% мігрантів виконують елементарну роботу, 24,7% – займаються ремеслом, 16,5% – працюють у сфері продажів і послуг. Однак кожна з цих категорій заробляє набагато менше, ніж місцеве населення.
Дивіться: Українці на продаж: як заробітчани потрапляють у рабство за кордоном
Нагадаємо, Польща запроваджує нові правила працевлаштування для українців.
Як повідомляв Знай.ua, у мережі показали фото аферистки, яка наживається на довірливих українцях, оформлюючи фальшиві документи для роботи за кордоном.
Також Знай.ua писав, у Франції вбили українця.
ZNAJ.UA
24.10.2018
Країна старих і дітей: скільки українців тікає з країни – тривожна статистика
У пошуках кращого життя з України кожну хвилину їде дві людини.
Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це йдеться на сайті ukrainianpeopleleaks.com, який у режимі онлайн відстежує кількість мігрантів.
Зазначимо, сайт запустили в роботу 20 березня 2018 року. У ньому враховуються дані Міністерства закордонних справ.
«Згідно з даними ООН, до 2050 року населення України може скоротитися на 18%, до 36 млн осіб, країна ризикує остаточно перетворитися в край старих і дітей. Один з основних факторів виїзду – трудова міграція», – йдеться на сайті ukrainianpeopleleaks.com.
Якщо вірити авторам сайту, з 20 березня цього року країну покинули понад 619 тисяч людей.
Втрата трудової сили призводить до загострення дефіциту кадрів на українському ринку праці.
«Вже зараз ми знаємо, що є цілі заводи, які відкриваються, пропонують досить високі заробітні плати, але не можуть знайти працівників. Взагалі для інвесторів освічена, відносно дешева робоча сила в Україні завжди була перевагою. Зараз ми втрачаємо свій головний ресурс – робочі кадри. Такими темпами просто нікому буде розвивати країну», – коментує 24 каналу HR-експерт Олександр Білоус.
Одночасно з цим Бізнес Цензор повідомляв, що українці лідирують серед мігрантів в Естонії. Там, серед громадян, які отримали дозвіл на короткострокову роботу до 12 місяців, частка українців – 80%. Найбільш привабливою для життя і роботи українців, як і раніше, залишається Польща (економіка Польщі продовжує зростати і зарплати, за даними Національного банку України, за різними видами діяльності перевищують українські в 4 – 6 разів).
За даними Державної прикордонної служби, у 2008 – 2017 роках з України виїхало і не повернулося 3,7 млн людей. Міністр соціальної політики Андрій Рева додавав, що процес сезонної трудової міграції залучені 5-7 мільйонів українців.
Видання БЦ провело відповідне опитування, результати якого змушують замислитися.
Нагадаємо, згідно з даними швейцарського фінансового конгломерату Credit Suisse, Україна займає вкрай невигідне місце в рейтингу світового добробуту (Global Wealth Report). Приміром, фахівці підрахувавши, що щорічний дохід одного дорослого українця становить всього — 1563 долара, поставили нас фактично в один список з такими країнами як: Малі, Сирія і Замбія. У рейтингу особистого багатства громадян Україна посіла 123-е з 140 можливих місць.
НАРОДНА ПРАВДА
