Власників Карти Поляка атакують з усіх сторін: в Україні їх часто вважають запроданцями, а у Польщі — біженцями і пристосуванцями. Але чи так воно є насправді? Кому вигідний цей проект і в чому він дійсно полягає? Спробуємо з’ясувати.

Польська точка зору

Карта Поляка була впроваджена польським сеймом ще у 2007 році. І на самій цій пластиковій картці написано чим вона є, а саме dokumentem potwierdzającym przynależność do narodu polskiego(документом, що підтверджує приналежність до польського народу). При цьому, чим саме є цей “польський народ” жодні закони чітко не пояснюють.

На звороті Карти бачимо інший напис: przyznanie Karty Polaka nie oznacza nabycia polskiego obywatelstwa, тобто надання КП не означає набуття громадянства Польщі. Таким чином бачимо, що “польський народ” це ширше поняття, ніж “усі громадяни Речі Посполитої”, як сказано у преамбулі до конституції.

Далі на Карті читаємо: Karta Polaka nie jest dokumentem uprawniającym do przekraczania granicy ani do osiedlenia się na terytorium Rzeczypospolitej Polskiej. Тобто ні перетинати кордон, ані оселятися у Польщі вона сама по собі права не дає. То навіщо тоді вона взагалі потрібна?

Своїм власникам Карта Поляка дає такі основні переваги: право безкоштовно і без зайвих документів отримувати річну національну візу, а також право вчитися і працювати у Польщі на рівних засадах із громадянами. Свого роду особиста євроінтеграція, котра дає майже повну свободу руху.

Від 2017 року набули чинності зміни до закону за якими власники цієї Карти мають право претендувати на отримання польського громадянства уже через рік постійного проживання у Польщі, а також отримувати матеріальну підтримку для себе і родини протягом цього першого року. Тобто тепер спрощується не лише тимчасове перебування, а й еміграція.

Навіщо Польща це робить? Звісно, передусім у своїх власних інтересах. Вони мають значну демографічну кризу: народжуваність невисока, а багато працездатних поляків ще й виїхали на заробітки на Захід, тож країні бракує робочих рук. І звісно, краще щоб це були слов’яни, котрі більш-менш знають місцеву мову і легко адаптуються до культури, а не араби-мусульмани з Сирії, наприклад.

Нещодавно мер Слупська (місто на півночі Польщі) побачивши питання на Карту Поляка заявив, що навряд би зміг її отримати, адже багато з них стосуються католицьких традицій, а він не є сильно побожним. Тож польська діаспора часто є більш закоріненою в традиційну національну культуру, ніж звичайні поляки.

Тому польській “правиці” не варто перейматися через наплив заробітчан з України — ми рятуємо їхню економіку на запрошення їхнього ж правоцентристського уряду і при цьому напрочуд легко інтегруємося та асимілюємося. Якщо, звісно, хтось бажає залишитися у Польщі назавжди.

Українська точка зору

Як я вже намагався показати, Карта Поляка потрібна не лише для еміграції та до неї не зобов’язує. Більше того, її можуть отримати лише громадяни країн колишнього СРСР, а при отриманні польського громадянства КП забирається. Тому підтвердження польського походження зовсім не означає відречення від своєї країни.

Інколи українці кажуть: “Польща роздає Карти Поляка, як колись Росія роздавала свої паспорти у Криму, щоб потім його загарбати під приводом захисту своїх”. Чесно кажучи, смішно щось таке чути. По-перше, як уже йшлося вище, КП це не паспорт, а лише символічний документ, котрий не має жодної міжнародної правової сили.

По-друге, за переписом населення 2001 року в Україні проживали 17,3% росіян і всього 0,3% поляків. Відчуваєте різницю? Навіть якщо збільшити цю кількість утричі, то все одно виходить менше одного відсотка, котрі до того ж проживають не в одному регіоні, а розсіяні по всій країні.

І по-третє, на відміну від РФ, Польща є демократичною європейською державою, котра належить до ЄС і НАТО, що покладає на неї певні зобов’язання, зокрема щодо шанування усталених кордонів. Крім того, їхня економіка більш ніж на порядок сильніша за нашу, а приєднувати до себе депресивні регіони нікому не хочеться.

Так що боятися нічого. Як на мене, Карта Поляка вигідна обом сторонам, адже вона дає людям більше свободи. Завдяки їй українці можуть легше подорожувати, отримувати кращу освіту і більше заробляти та робити свій вільний і свідомий вибір щодо того, де і як проводити своє життя. А хіба це не #перемога? Як думаєте? 🙂