Володимир Сергійчук.
Соборна пам’ять України: Календар-альманах – 2021
Вишгород: ПП Сергійчук М. І., 2021. — 288 с.
У пропонованому календарі-альманасі наводяться найбільш знаменні події української історії та згадуються найвизначніші постаті нашого народу, яких ушановуємо у 2021 році.
Розрахований на широке коло читачів.
СОБІ — ПАМ’ЯТЬ, ЧУЖИНЦЯМ — НАГАДУВАННЯ
Відзначаючи найважливіші дати нашої історії у 2021 році, звертаємо увагу на те, що маємо оцінити події столітньої давності, які на довгі десятиліття залишили українську націю бездержавною. Йдеться про невдалий Другий Зимовий похід, який спричинився до остаточної поразки Української національної революції 1917—1921 років. Але важливим було те, що його учасники, які побували в цьому рейді, тверезо проаналізували кожну подію, кожне рішення старшого, аби не повторювати подібних помилок у майбутньому.
Вище керівництво УНР також ретельно розглянуло причини поразки Другого Зимового походу. Водночас воно накреслило конкретні заходи щодо збереження цієї української
політичної еміґрації, щоб не повторилася трагедія початку ХVІІІ століття, коли мазепинці не зуміли створити на чужині потужної представницької сили рідного народу. Насамперед, екзильна влада УНР на чолі з Симоном Петлюрою, ще готуючи Другий Зимовий похід в Україну, вже тоді клопоталася, аби побільше кинутих поляками за дроти наших вояків змогли вчитися — жоден з них не повинен був повернутися на Батьківщину неосвіченим.
А можливість така появилася вже з січня 1921 року, коли завдяки наддніпрянській та галицькій еміґрації у Відні засновується Український вільний університет.
За цим прикладом українська еміграція доб’ється згодом від Уряду Чехословаччини відкриття Української господарської академії в Подєбрадах — свого роду національної політехніки на чужині, а потім і Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі.
Це, як і направлення з таборів інтернованих ще сотень юнаків до університетів Польщі, Німеччини, Австрії, дозволяло готувати водночас українську еліту, що у відповідний час повинна була взяти на себе відповідальність за долю батьківщини.
Так і станеться, бо багато тих українських студентів, які в міжвоєнний період студіювали в Європі, виявилися в потрібний час і в потрібному місці, коли зі Львова радіостанції рознесли на всі терени звістку про Акт відновлення Української держави. Вони були учасниками проголошення цього доленосного документа у Львові, поспішали в складі похідних груп на Наддніпрянщину, Донеччину, Кубань і Крим встановлювати владу свого народу, гарячим словом, як Олена Теліга, закликали будувати свою державу. А студент німецької політехніки в Данцігу Роман Шухевич очолить збройний спротив нашого народу окупантам рідної землі. Кілька повоєнних років цю героїчну боротьбу увічнював своїми високоідейними художніми творами випускник Варшавської академії мистецтв Ніл Хасевич.
Нова політична хвиля української еміграція після Другої світової розпочала нові проекти, які зміцнювали її представництво перед світом. Зокрема, в таборі переміщених осіб у німецькому місці Авґсбурзі засновано Українську вільну академію наук, яка й досі існує за океаном. Там же виникають українські кафедри при чужих університетах, масово виходять українські газети.
За умов тоталітарного режиму в СРСР наша діаспора взяла на себе основну роль у підтримці тих незгодних, хто на рідній землі продовжував боротися за самостійну Україну.
Та, звичайно, головними творцями відбудови незалежної України були ті громадяни, хто з початком горбачовської перебудови повірив у грядущі зміни на рідній землі. Хто вийшов на мітинг до першої річниці чорнобильської трагедії, хто піднімав перші синьо-жовті прапори, хто підтримав голодуючих студентів на Хрещатику, хто прийшов 24 серпня 1991 року ще до Верховної Ради УРСР.
Сьогодні також час аналізувати здобутки й прорахунки доби нашого самостійного життя. І насамперед запитати кожного: чи усвідомлює він, що рідну державу будує кожен з нас, що далеко не завжди гарні картинки з кіно втілюються в життя, бо вони творилися з певними пропагандистськими цілями.
Україну захистити зможемо тільки тоді, коли організуємося в збірну цілісність Українського народу. Ось тоді й постане та Україна, про яку мріяли цілі покоління наших предків.
СІЧЕНЬ
1 січня
320 років тому (1701) у Києві народився Василь Григорович-Барський, український мандрівник та письменник. Залишив по собі ілюстровані дорожні записки, що містять
цінні свідчення про історію, господарство та культуру відвіданих країн Європи та Близького Сходу. Навчаючись в ораторсько-філософській школі на о. Патмосі, склав підручник греко-латинської граматики для студентів Київської академії.
Помер 7 жовтня 1747 року в Києві.
125 років тому (1896) народився Василь Перебийніс, живописець і графік. Помер 13 вересня 1966 року у Лондоні.
125 років тому (1896) народився Василь Касіян, графік. Автор численних творів, присвячених Тарасу Шевченку: станкових (“Шевченко серед селян”, “Тарас Шевченко”, “Шевченко
з казахським хлопчиком” та ін.), ілюстрацій до “Кобзаря”. У
творчому доробку ілюстрації до повістей Івана Франка “Борислав сміється”, О. Кобилянської “Земля”, новел В. Стефаника. Автор праць “Офорти Тараса Шевченка”, “Про мистецтво”. Помер 26 червня 1976 року.
75 років тому (1946) у приміщенні української гімназії в таборі біженців Сомме-Касерно (Аугсбург, Німеччина) відбулися установчі збори видавничої кооперативи “Українська
книга”.
2 січня
180 років тому (1841) у с. Ставище (тепер — Київська обл.)
народився Тадей Рильський, етнограф, фольклорист, економіст, культурно-освітній діяч. Один із засновників Київської
Старої громади, член Південно-Західного відділу Російського
географічного товариства. Помер 7 жовтня 1902 у Романівці
(нині — Житомирська обл.).
180 років тому (1841) у Зозулинцях (тепер — Вінницька
обл.) народився Костянтин Михальчук, український мовознавець, етнограф, громадський діяч, дійсний член НТШ у Львові
та Українського наукового товариства у Києві (з 1907). Один із
засновників і активних діячів Київської громади. Склав першу
карту українських діалектів. Помер 20 квітня 1914 у Києві.
95 років тому (1926) у Бориславі (тепер —Львівська обл.)
народилася Віра Вовк (спр. прізв. — Селянська), письменниця, літературознавець, перекладач. Мешкає в Бразилії. Автор
поетичних збірок “Зоря провідна” (1955), “Чорні акації’ (1961),
“Мандри” (1979) та ін. Популяризує українську літературу в
португаломовному світі — видала “Антологію української літератури” (1959), три збірки українських оповідань (1959, 1972,
1973), переклала португальською “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського, “Мойсея” І. Франка, “Камінний хрест” В. Стефаника тощо.
4 січня
100 років тому (1921) заступник Голови Кубанської Ради
Іван Макаренко звернувс до Голови Директорії та Головного
Отамана військ УНР Симона Петлюри з пропозицією посилити взаємодію обох державних утворень на міжнародному
рівні.
5 січня
80 років тому (1941) у Підгородньому на Дніпропетровщині народився Володимир Шевченко, довголітній ректор
Донецького національного університету, академік НАН України, Герой України. Усунутий режимом Януковича з посади.
6 січня
135 років тому (1886) народився Олекса Алмазов, український військовий діяч. Очолював Окрему кінно-гірську гарматну батарею у складі Гайдамацького Коша Слобідської України С. Петлюри. Відзначився під час Першого Зимового походу. Помер 13 грудня 1936 року.
120 років тому (1901) у Полтаві народився Микола Гришко, український ботанік, генетик та селекціонер, засновник
Національного ботанічного саду Національної академії наук
України, академік АН УРСР. Помер 3 січня 1964 року.
7 січня
120 років тому (1901) в Ічні на Чернігівщині народився
Василь Чумак, український поет. Розстріляний денікінцями в
ніч з 20 на 21 листопада 1919 у Києві.
95 років тому (1926) колегія Наркомату освіти РСФРР
ухвалила рішення щодо посилення українізації в Курській
губернії.
8 січня
120 років тому (1901) у Лубнах (тепер — Полтавська обл.)
помер Номис М. (спр. прізв. — Матвій Симонов), український
етнограф, фольклорист, письменник, філолог і педагог. Найвидатніша праця — збірник “Українські приказки, прислів’ я
і таке ін.” (1864). Народився 29 листопада 1823 у с. Заріг (тепер — Полтавська обл.).
115 років тому (1906) у Києві народився Ігор Мойсеєв, видатний артист балету, котрий майже 70 років керував ансамблем народного танцю. Помер 2 листопада 2007 року.
9 січня
160 років тому (1861) народився Іван Дублянський, український військовий діяч доби визвольних змагань 1917—1921
років. Рік смерті невідомий.
30 років тому (1991) у Лос-Анджелесі помер відомий диригент еміграційних хорів Володимир Божик. Народився 27
грудня 1908 року в Раві-Руській (Галичина).
10 січня
145 років тому (1876) у Кам’ янець-Подільському народився Василь Яворський, видатний геолог і палеонтолог. Помер
20 вересня 1974 року.
100 років тому (1921) у Чернівцях народився Осип Барецький, відомий діяч української еміграції вНімеччині(кавалер “Федерального Хреста Заслуги”), багаторічний голова КОДУС-у, ініціатор імеценат встановлення сталевих хрестів на найвищих вершинах України (Говерла) і Буковини (Яровиця) на відзначення
Незалежності України. Помер 22 червня 2018 року в Німеччині.
11 січня
105 років тому (1916) у Погориську (тепер —Львівська обл.)
помер Лесь Мартович, український письменник, редактор,
громадський діяч Народився 12 листопада 1871 року у Торговиці (тепер — Івано-Франківська обл.).
13 січня
340 років тому (1681) у Бахчисараї був підписаний мирний
8
договір між Москвою, Туреччиною і Кримським ханством,
яким визнавалося приєднання Лівобережної України до Московської держави.
175 років тому (1846) народився Василь Милорадович, український фольклорист і етнограф. Помер 1911 року.
170 років тому (1851) народився Василь Образцов, один з
засновників київської терапевтичної школи. Першим у світі
разом з Миколою Стражеском описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій (1909) і обгрунтував можливість
прижиттєвого розпізнавання інфаркту міокарда. Помер у
Києві 27 грудня 1920 року.
30 років тому (1991) члени Міжрегіональної депутатської
групи від України і Росії вийшли до Мавзолею Леніна на
Красній площі в Москві з протестом проти кровопролиття в
Литві, організованого керівництвом СРСР.
14 січня
135 років тому (1886) у Таранівці (нині — Харківська обл.)
народився Василь Пустовойт, видатний селекціонер-рослинник, академік АН СРСР і ВАСГНІЛ Створив 20 високоолійних сортів соняшнику. Помер 11 жовтня 1972 року.
55 років тому (1966) у Москві помер Сергій Корольов, Генеральний конструктор ракетно-космічних систем, творець
першого штучного супутника Землі, першого пілотованого
космічного корабля. Двічі Герой Соціалістичної Праці.
Народився 12 січня 1907 року в Житомирі.
15 січня
150 років тому (1871) помер Костянтин Ушинський, видатний педагог українського походження, випускник Новгород-Сіверської гімназії. Народився 14 березня 1823 року.
150 років тому (1871) у Володимир-Волинському (тепер —
Волинська обл.) народився Агатангел Кримський, український сходознавець, історик, мовознавець, літературознавець,
фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, дійсний
член НТШ (1903), академік УАН (1918). У 1921—29 рр. —
директор Інституту української наукової мови АН України.
20 липня 1941 року був заарештований і звинувачений в анти9
радянській націоналістичній діяльності. Помер у Кустанайській в’язниці 25 січня 1942 року.
100 років тому (1921) в Ужгороді відбулось урочисте заснування товариства “Просвіта”.
17 січня
225 років тому (1796) у Петербурзі був підписаний царський указ про створення Малоросійської, Новоросійської, Київської, Подільської і Волинської губерній.
120 років тому (1901) у Кам’янці (тепер — Дніпропетровськ) народився Григорій Епік, український письменник,
драматург, редактор. Розстріляний 3 листопада 1937 року.
100 років тому (1921) ініціативна група української колонії
в Загребі звернулася до МЗС УНР з проханням відкрити Генеральне консульство України в Хорватії.
100 років тому (1921) в Гомелі народився Борис Шрамко,
український археолог, дослідник пам’яток скіфської доби. З
1966 року завідував кафедрою археології Харківського університету.
18 січня
65 років тому (1956) народилася Людмила Коломієць (Панчук), українська гандболістка. Олімпійська чемпіонка монреальської олімпіади 1976 року в складі жіночої збірної СРСР.
Померла 18 лютого 2011 року.
60 років тому (1961) помер Гнат Юра, український актор та
режисер. Народився 8 січня 1888 року.
40 років тому (1981) помер Володимир Зосимович, український генетик та селекціонер, академік АН УРСР. Створив
теорію походження та еволюції дикого, культурного та цукрового буряку, відкрив новий тетраплоїдний його вид, обгрунтував можливість існування мутантів з однонасіннєвими
плодами. Народився 18 жовтня 1899 року у Шаповалівці (нині — Чернігівська обл.).
19 січня
70 років тому (1951) у Києві народився Леонід Залізняк,
український археолог, дослідник доби мезоліту. Відомий також як автор праць з давньої історії України, походження
10
українського народу та становлення української державності.
З 2000 року завідує відділом кам’яної доби Інституту археології HAH України. Засновник магістерської програми “Археологія” при НАУКМА (2000).
20 січня
195 років тому (1826) помер Станіслав Сташиць, польський
громадський діяч, просвітитель, філософ, один із основоположників сучасної геології і досліджень Правобережної України та Карпат. Народився у листопаді 1755 року в Пілі (Польща).
21 січня
165 років тому (1856) у Немиловому (нині — Львівська обл.)
народився Степан Смаль-Стоцький, український мовознавець,
педагог, громадський діяч, дійсний член НТШ (1899), академік
ВУАН (1918). Помер 18 серпня 1938 року в Празі.
22 січня
день Соборності України.
310 років тому (1711) було підписано угоду між гетьманом
Пилипом Орликом і Кримським ханом про спільну боротьбу
проти Росії.
105 років тому (1916) народився Данило Нарбут, український художник театру. Оформлював вистави “Маруся Богуславка” М. Старицького (1963), “Правда і кривда” М. Стельмаха (1965) — Івано-Франківськ, “Ярослав Мудрий” І. Кочерги (1960), “Сорочинський ярмарок” за М. Гоголем (1968), “Ніч
на Івана Купала” М. Старицького (1970) — Черкаси. У творчому доробку — серія живописних портретів сподвижників
Богдана Хмельницького (1990). Помер 3 березня 1998 року.
100 років тому (1921) трагічно загинув Микола Леонтович,
український композитор і фольклорист. Народився 13 грудня
1877 року.
70 років тому (1951) у Великих Сорочинцях (Полтавщина)
відкрито літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя.
25 років тому (1996) помер Петро Шелест, котрий на посту
першого секретаря ЦК КП України намагався обстоювати інтереси УРСР. Народився 14 лютого 1908 року на Харківщині.
11
23 січня
60 років тому (1961) Палата представників Конгресу і
Сенат США відзначили День незалежності України.
24 січня
120 років тому (1901) у Петербурзі опубліковано розпорядження царського уряду про віддання 183 студентів Київського університету в солдати за участь у революційному русі.
26 січня
60 років тому (1961) у Канаді народився Вейн Гретцкі, найславетніший хокеїст НХЛ усіх часів, батьки якого українського походження.
25 років тому (1996) помер видатний конструктор ракетної
техніки Михайло Решетньов. Народився 10 вересня 1924 року
в Бармашовому на нинішній Миколаївщині.
27 січня
130 років тому (1891) у Пісках на Чернігівщині народився
Павло Тичина, український поет, громадський діяч, академік
АН УРСР (1929). Помер 16 вересня 1967 року в Києві.
110 років тому (1911) народився Іван Гончар, український
скульптор, живописець, графік, народний художник України.
Помер 18 червня 1993 року.
28 січня
110 років тому (1911) у Полтаві народився Семен Брауде,
один із засновників радіоастрономії. Помер 2003 року.
100 років тому (1921) в Києві народився Євген Максимов,
український археолог, дослідник культур осілого населення
України скіфо-сарматської доби, історії давніх слов’ян.
70 років тому (1951) у Клішківцях на Буковині народився
Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України,
Герой України. Помер 31 січня 2018 року в Київі.
29 січня
день пам’ яті Героїв Крут.
120 років тому (1901) у Синельниковому на Катеринославщині народився Кирило Синельников, один з найвидатніших
фізиків ХХ століття. Помер 16 жовтня 1966 року.
30 січня
12
145 років тому (1876) у родині українських переселенців у
Ставрополі народився Олександр Динник, видатний учений у
галузі механіки. Помер 22 вересня 1950 року.
120 років тому (1901) у Харкові народився Семен Кузнець,
лауреат Нобелівської премії з економіки. Помер 10 липня 1987
року в США.
35 років тому (1986) у Москві помер Іван Папанін, полярний дослідник, контр-адмірал, двічі Герой Радянського Союзу. У 1937—38 роках очолював першу радянську науководослідну станцію “Північний полюс-1”, котра дрейфувала у
Північному Льодовитому океані. Народився 26 листопада
1894 року у Севастополі.
31 січня
30 років тому (1991) помер Вадим Іванов, український філософ. Народився у 1933 році.
У СІЧНІ
95 років (1926) від початку діяльності літературного об’єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури).
В об’єднання входили: М Хвильовий, П. Тичина, О. Слісаренко, М. Бажай, П. Панч, М. Йогансен, В. Сосюра, Г. Епік, О.
Довженко, Ю. Яновський, М. Яловий, О. Досвітній. Самоліквідувалося 28 січня 1928 року.
80 років тому (1941) у Києві було створено кіностудію
науково-популярних фільмів (з 1954 — “Київнаукфільм”).
75 років тому (1946) у серії “Золота брама” видань еміграційного МУР-у вийшла перша книга — збірка поезій “Гомін
віків” Яра Славутича.
65 років тому (1956) у Харкові вийшло у світ перше число
літературно-художнього і суспільно-політичного журналу
“Прапор”, нині — “Березіль”.
