Пропаща українська сила – біда для України

На Берлін! Європа починає війну за українських заробітчан

Новий німецький закон, у разі його схвалення, розпочне діяти лише через рік – з першого січня 2020 року. Тож є час вивчити мову і місцеві особливості.

Українці можуть зупинити польські фабрики, бо втечуть до Німеччини?

Німеччина бажає залучити якомога більше іноземних працівників з країн, які не є членами Євросоюзу. 20 грудня уряд ФРН схвалив законопроект, який серед української діаспори вже встиг дістати назву «Закон про українців». Це перший з моменту об’єднання Німеччини закон, який суттєво спрощує залучення іноземців на внутрішній ринок праці. Він вступить у дію рівно через рік, але вже зараз неабияк збурив не тільки німців, але й їх сусідів-поляків.

Презентацію законопроекту, який, скоріш за все, без жодних складнощів пройде горнило Бундестагу, провели одразу три міністри: внутрішніх справ Горст Зеегофер, економіки Петер Альтмайєр та праці Хубертус Хайль. Вже одне це недвозначно демонструє значення, якого надає справі правляча коаліція.

Новий закон презентували одразу три німецьких міністри: (зліва направо) – Горст Зеегофер, Хубертус Хайль та Петер Альтмайєр

Плач за «Войцехом з викруткою»

Наміри уряду – цілком зрозумілі: «капітани» німецької економіки давно вже скаржаться на брак кваліфікованих працівників практично в усіх галузях промисловості. Добрий спеціаліст нині на вагу золота, й неабияка провина в подібній ситуації на німецькому ринку праці лежить саме на уряді. Чому? Дуже просто. Коли в 2004 році Євросоюз пережив одномоментний вступ одразу кількох східно- та південноєвропейських країн, у Німеччині поширився справжнісінький переляк. Бундесбюргери злякалися, що до їх любого фатерлянду полинуть натовпи голодних, на все готових гастарбайтерів із Сходу, які заберуть у добропорядних німців робочі місця, позаяк будуть згодні працювати за третину звичної заробітної платні, без соціальних пакетів та інших переваг.

У 2004 році німці злякалися «Войцехів з викрутками».

Німецькі журналісти вигадали навіть дошкульне визначення для цих заробітчан: їх стали називати «Войцехами з викрутками» – через те, що найбільша кількість таких працівників очікувалася з Польщі. На німецько-польському кордоні навіть знайшлося невелике містечко, жителі якого виставили на в’їзді шлагбаум та цілодобово чатували біля нього, озброївшись мисливськими рушницями: міська рада постановила, що перебування іноземних робітників з країн-новачків ЄС на території їх міста заборонене!

Піддавшись на панічні настрої, уряд Ангели Меркель провів через парламент закон, який обмежив працевлаштування громадян з країн-новачків ЄС у Німеччині аж до 2007 року – так званий трудовий мораторій. Внаслідок цієї заборони, переважна більшість кваліфікованих фахівців з Польщі, Чехії, Словаччини, прибалтійських держав тощо – ті, хто хотів попрацювати за кордоном, подалися до Великої Британії, Данії, Швеції та інших європейських країн, які не чинили перепон трудовій міграції. Саме ці країни – насамперед Велика Британія, й «злизали сметанку»: наситили свої ринки висококваліфікованими іноземними фахівцями. Німеччина ж, яка таки похопилася та скасувала той мораторій ще до 2007 року, залишилася без нічого: туди їхали хіба сезонні працівники з Польщі та Румунії, аби збирати врожаї.

Спогад про цей промах не дає німцям спокою й до сьогодні. Дивлячись на те, як тепер вже не британці, а самі поляки «збирають сметану», долучивши до роботи в себе більш ніж мільйон сумлінних працівників з України, німецький уряд вирішив йти в ногу з часом та відкрити свій ринок праці.

Від поляків до арабів

Щоправда є, принаймні, дві великі групи вельми невдоволені цим законопроектом. По-перше, німецька партія «зелених»: вона вважає, що право на робочі місця в Німеччині мають першими отримувати не якісь мігранти, а біженці, які вже перебувають в країні. У цієї ідеї є один великий недолік: серед біженців з Африки, Афганістану та Ірану – не так вже й багато кваліфікованих фахівців. Скоріш, можна сказати, що таких – абсолютна меншість, в той час, як у ФРН залишаються порожніми робочі місця саме для освічених та досвідчених. Німеччина взагалі є так званим постіндустріальним суспільством, де потреба в некваліфікованій робочій силі стає все меншою. Але на думку «зелених», слід просто створити якомога більше навчальних робочих місць на виробництві, доправити туди «новеньких» біженців та почекати кілька років, поки вони стануть фахівцями.

Ідея сама по собі цілком непогана, проте – фахівці потрібні «вже вчора». Окрім того, окремо заради біженців був розроблений ще один законопроект: його авторами стали молодші партнери правлячої в ФРН коаліції – соціал-демократи. Він передбачає, що інтегровані в німецьке суспільство біженці, чиє прохання про надання статусу було відхилене, можуть залишитися в країні додатково на 30 місяців, якщо вони вже встигли пропрацювати на своєму робочому місці не менше ніж 18 місяців. Це правило поки що впроваджується з обмеженнями у часі — до 30 червня 2022 року.

Finance.pl: Після змін в німецькому трудовому законодавстві, Польща не буде більше привабливою для українців.

Втім, найбільше обурення новим законопроектом висловлюють все ж таки не всередині Німеччини, а за її межами.

Поляки, яких свого часу так побоювалися німецькі бундесбюргери, називаючи їх «Войцехами з викрутками», тепер вважають: щойно ФРН відчинить свої двері для фахівців-іноземців, то від них підуть українські гастарбайтери. Про це, зокрема, розповів німецькому виданню Welt am Sonntag спікер польської спілки роботодавців ZPP Якуб Біньковський. «За нашим «м’яким» сценарієм, який ми вважаємо реалістичним, польський робочий ринок покинуть 500 тисяч українців, – зазначив він. – За «жорстким» – їх буде вдвічі більше».

Подібні побоювання нині висловлює майже вся польська преса. Фінансове видання Money.pl оприлюднило матеріал з кричущим заголовком: «Українці можуть зупинити польські фабрики». Спілка польських фермерів ще влітку цього року офіційно звернулася до уряду з проханням вплинути на Берлін, який має відкрити ринок праці для українців. Вони вважають: якщо це станеться, наступний врожай у Польщі опиниться під загрозою. А польський аграрний сектор, який досі був предметом величезних гордощів для кожного поляка, зазнає значних втрат…

Польські фермери побоюються за наступний врожай, якщо українці поїдуть до ФРН.

Втім, принаймні, польські фермери можуть не перейматися: як вже зазначалося, німецькі ініціативи стосуються не сезонних працівників, а кваліфікованих фахівців. Хоча, може так статися, що трохи згодом уряд може спростити доступ і для тих, хто замінить на збиранні врожаю… тих самих поляків, які досі працювали в Німеччині.

Хто виграє?

Отже, для кого саме легальна робота в Німеччині має стати можливою? Особливо великий дефіцит робочих рук відчувають машинобудування, IT-галузь, але найбільший – німецька медицина. Тут досі залишаються порожніми тисячі робочих місць, причому, як для лікарів, так і для середнього й молодшого медичного персоналу. Лише в муніципальних клініках невеликих німецьких міст не вистачає 15 тисяч фахівців. Німецькі лікарі шукають роботу у більш комфортних країнах, де заробітки вищі, а регулювання простіше. Скажімо, в сусідній Данії лікарні часто вкомплектовані виключно німцями – вони заробляють там майже втричі більше, ніж їх колеги, які залишилися вдома.

Читайте також
Жителів ЄС все менше хвилює тероризм і все більше міграція
Активісти просять МВС Польщі не закривати перехід на кордоні з Україною

Німеччині потрібні не лише фахівці з дипломами вишів. Йдеться про дуже різні професії: слюсарі та фахівці з металообробки, будівельники, кухарі, водії-дальнобійники, зварювальники, електрики. Законопроект передбачає скасування багатьох бюрократичних перепон, а також прискорене визнання свідоцтв та дипломів, виданих в інших країнах. Більше того: свою професійну придатність кандидати зможуть довести, вже перебуваючи в Німеччині – за діючим нині законом, вони мають робити це до того, як їм дозволять прибути до ФРН. Єдина дуже важлива вимога – знання німецької мови в обсязі, необхідному для тієї чи іншої вакансії. Всі розповіді про те, що, мовляв, досить англійської чи навіть польської – вигадки. У Німеччині державна мова – німецька й ніхто не може сказати, як зараз багато хто в Україні: відчепіться від мене з вашою державною, я буду розмовляти так, як хочу…

Окрім того, законопроект передбачає, що охочі до роботи можуть приїздити до ФРН навіть не маючи на руках контракту з роботодавцем. Іноземець отримає право перебувати в країні протягом півроку, аби знайти собі робоче місце. Окрім того, новий закон дозволятиме потенційному заробітчанину проходити практику у фірмі, де він хоче отримати місце – він матиме право працювати там до 10 годин на тиждень. Звичайно, житиме власним коштом – на виплати з боку держави, на кшталт соціальної допомоги, він розраховувати не може.

Дуже важливим є й те, що новий закон має скасувати так званий тест ринку праці, який діє на законодавчому рівні нині. Зараз німецький роботодавець, аби взяти на посаду іноземного фахівця, зобов’язаний довести, що не може знайти на цю роботу німця або громадянина іншої країни Євросоюзу. Коли закон вступить в дію, така вимога буде знята.

Ще одна важлива деталь: новий закон передбачатиме, що іноземний фахівець, який отримав роботу в Німеччині, зможе розраховувати на надання йому постійної посвідки на проживання після двох років роботи – в тому випадку, якщо він отримав свою кваліфікацію в ФРН, або після чотирьох років роботи – якщо його диплом був отриманий не в Німеччині.

Якуб Біньковський, Спілка польських роботодавців ZPP: 50% українських гастарбайтерів готові переїхати з Польщі до Німеччини.

На що ж розраховувати заробітчанам з України? ФРН переживає наразі черговий економічний підйом, країна має найпотужнішу в Європі економіку. За даними німецького Міністерства праці, різноманітні компанії потребують близько двох мільйонів нових працівників. Польські дослідники з ZPP, стверджує Якуб Біньковський, виявили, що з Польщі до Німеччини готові перебратися до 59% українських заробітчан – і полякам, до слова, нема чого протиставити цим прагненням доти, доки заробітна плата в ФРН залишається в 3-4 рази вищою за польську. Для порівняння: мінімальна заробітна плата в Польщі наразі офіційно складає 3,05 євро на годину. В Німеччині – відповідно, 9,72 євро.

Таким чином, навіть на низькооплачуваних посадах трудовим мігрантам німецькі роботодавці можуть запропонувати до 1,5 тисяч євро на місяць, для Польщі ці гроші – найвища планка для заробітчанина. Про українську зарплату нема чого в цьому контексті й згадувати.

У середньому ж, закордонні спеціалісти цілком можуть розраховувати в Німеччині на заробітну плату від 2 тис. євро, причому нетто, після сплати податків. Статистика свідчить: найбільше в ФРН заробляють банківські працівники, фармацевти та робітники автомобільної промисловості. У першу десятку також входять фахівці з телекомунікацій, машинобудування, авіації, медичні техніки, хіміки та енергетики. Високооплачуваними є будівельники, енергетики, спеціалісти з інформаційної безпеки, програмісти та економісти.

Міністр соціальної політики України Андрій Рева та посол ФРН в Україні Ернст Райхель підписали угоду про взаємне соціальне страхування громадян обох країн.
На початку листопада цього року, міністр соціальної політики України Андрій Рева підписав у Києві з послом ФРН в Україні Ернстом Райхелем угоду, яка  дозволяє українським заробітчанам уникнути подвійного соціального страхування. Вони зможуть отримати страхові виплати в разі нещасного випадку навіть, якщо після нього вони будуть змушені повернутися додому. Окрім того, ця угода передбачає необмежений переказ пенсій як з України до Німеччини, так і навпаки – тобто, заробітчанин може собі заробити німецьку пенсію (якщо окремо потурбується – то ще й додаткову страхову) й жити з нею вдома, на Батьківщині. Стаж праці в обох країнах підсумовуватиметься.

Зокрема, Україна зобов’язалася забезпечити загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, виплати пенсій та іншої грошової допомоги; загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – все це поширюватиметься також і на німецьких громадян, які працюють в Україні.

Німеччина, в свою чергу, страхуватиме в себе українських працівників у разі нещасного випадку для виплати пенсій та іншої грошової допомоги; забезпечуватиме пенсійне страхування, додаткове страхування працівників гірничо-металургійних підприємств, а також забезпечення за віком для фермерів.

Певно, на таких умовах багато українських спеціалістів захочуть вивчити німецьку та попрацювати в ФРН. Недарма, в передчутті цього закону, багато німецьких хедхантерських компаній (кадрових агентств, які займаються пошуком фахівців для своїх клієнтів) публікують об’яви про пошук для себе нових співробітників із знанням саме української мови – аби ті шукали потенційних працівників саме в Україні. Німецький ринок праці дуже розраховує саме на українців.

Втім – і це важливо – новий німецький закон, у разі його схвалення, розпочне діяти лише через рік – з першого січня 2020 року. Тож є час вивчити мову і місцеві особливості.

Борис Немировський
Для «Главкома»

26.12.2018

Польща та Німеччина для українських заробітчан: умови роботи та рівень життя

Українці продовжують виїжджати на заробітки у Європу. Але вже не переважно у Польщу, а й у Німеччину. Факти ICTV розповідають, скільки отримують українці у Польщі та у Німеччині і чи дійсно такий заробіток вигідний.

Польща серйозно занепокоєна тим, що українські заробітчани можуть мігрувати до Німеччини. Там оцінюють втрати в 500 тис. потенційних робітників.

Приміром, українець Костянтин виїхав до Німеччини місяць тому. Працює на будівництві. Щодня в нього різна робота  – якщо треба покласти кахель, доводиться вчитись, якщо розвантажити машину, доводиться робити.

Заробіток не фіксований – коли 50 євро, коли 100, а коли взагалі нічого. На житлі він зекономив – гостює у товариша, тож вдається відкласти якісь кошти. Та затримуватись довго у Німеччини Костянтин не збирається – за кілька місяців підзаробить трохи грошей доньці на навчання і повернеться. І таких людей закордоном мільйони.

За даними Нацбанку, за три місяці 2018 року Українці переказали з Польщі близько 900 млн доларів.

Польща досі залишається лідером серед країн ЄС, видавши українцям рекордну кількість дозволів на проживання. Лише за 2017 рік цифра становила 585 тис.

Загроза для Польщі

В Польщі проживає близько 2 млн українців, більшість з яких – трудові мігранти. Вони приносять непоганий прибуток економіці держави та вирішують проблеми з працевлаштуванням. Поляки не хочуть працювати різноробочими за 1000 злотих в своїй країні, адже в тій же Німеччині отримують в декілька разів більше. Їх місця охоче займають українці.

Однак, 19 грудня уряд Німеччини прийняв законопроект, який полегшить трудову міграцію для українців. Так, німці та громадяни країни ЄС більше не будуть мати пріоритет при наймі на роботу, як це було раніше.

Робочу візу німці будуть видавати на півроку навіть без запрошень – заробітчанин зможе на місці підшукати собі вакансію.

В перелік пріоритетних професій увійшло 62 спеціальності. При чому робота передбачена не тільки для висококваліфікованих спеціалістів з вищою освітою, а й для представників робочих професій.

Факти ICTV порівняли трудові умови двох країни – Німеччини та Польщі. Чи справді вигідніше працювати у Берліні, аніж у Варшаві?

Середня зарплата

• В Україні: 9218 грн – 294 євро;
• В Польщі: 4572 злотих – 1068 євро;
• У Німеччині: 3771 євро.

Тут варто врахувати, що середня заробітна плата вираховується в брутто, тобто без податків. Отже від суми можна сміливо віднімати як мінімум 20%. Та й отримують середній дохід далеко не всі заробітчани. Як правило, українці в Польщі заробляють близько 600-800 євро на місяць.

Чим займаються українці закордоном?

Польща. Більшість заробітчан не мають спеціальних навичок, а тому беруться працювати різноробочими. В основному це фізична робота.

• Сільськогосподарські роботи. Це сезонні роботи – збір ягід, догляд за свійськими тваринами та ін. За таку роботу поляки пропонують українцям 1900-2000 злотих на місяць. Це близько 14-15 тис. гривень.

• Робота на підприємствах. Тут вибір вакансій широкий – збирати меблі, сортувати цукерки, шити одяг, пакувати готову продукцію та ін. Середня зарплата – 2200 злотих, тобто 16 тис. гривень.
• Робота на будівництвах – одна з найпопулярніших та найтяжчих. Вакансій тут так само багато – штукатури, столяри, вантажники та ін. Робота тяжка, але і оплачується вище за інші – від 2700 злотих (19-20 тис. гривень).

Німеччина. Уряд Німеччини виділив дефіцитні спеціальності, серед яких – догляд за літніми людьми та медперсонал.

Та влаштуватись на роботу у Німеччині важче, ніж у тій же Польщі – вимоги серйозніші.  Як правило роботодавець вимагає знання німецької мови, підтверджене сертифікатом. Якщо для роботи потрібна спеціалізація – диплом іншої країни ще треба підтвердити, пройшовши “переатестацію”.

Втім на ринку праці Німеччини вистачає роботи і для тих, хто готовий працювати фізично.

В основному це дальнобійники, доглядальниці за літніми людьми та ті ж збирачі ягід. При чому заробітна плата для українців зараз нижча, чим для тих же поляків, які є громадянами ЄС.

• Різноробочі. Сайти пошуку роботи перенасичені пропозиціями роботи за 1200-1400 євро на місяць – це як правило робота на виробництвах, фабриках та будівництвах.
• Водії. Одна з популярних для заробітчан вакансій – дальнобійник. Однак і тут треба більше, аніж просто бажання працювати. Як правило вимагають досвід роботи у Європі та ряд спеціальних документів, що підтверджують компетентність водія. Платити обіцяють 1800-2000 євро.

Прожитковий мінімум

Заробітна плата у Німеччині звичайно вище, але і рівень життя і витрати також. Якщо у Польщі мінімальна зарплата становить 480 євро, то у Німеччині – 1500 євро (при тому, що прожитковий мінімум – 750 євро).

Харчування

Середній чек у супермаркеті вирахувати важко – для кожного він індивідуальний. Тому порівняємо вартість основних продуктів.

Польща

• Хліб – 11-14 грн;
• Сосиски – від 50 грн/кг;
• Курятина – від 35 грн/кг;
• Свинина – від 60 грн/кг;
• Крупи – від 14 грн;
• Сир – від 58-73 грн/кг;
• Яйца – 42 грн.

Німеччина

• Хліб – 32-96 грн;
• Сосиски – від 130 грн/кг;
• Курятина – від 120 грн/кг;
• Свинина – від 190 грн/кг;
• Крупи – від 26 грн;
• Сир – від 150 грн/кг;
• Яйця – 32-64 грн.

Житло

Польща. Оренда кімнати у Варшаві стартує від 120 євро на місяць. За 350 євро можна знайти однокімнатну квартиру в столиці. Варто врахувати, що доведеться сплачувати додаткові кошти за комунальні послуги. Як правило, заробітчанам житло виділяє роботодавець – частіше за все це місце в хостелі. Гроші за оренду вираховують з зарплати.

Німеччина. Оренда кімнати у Берліні коштуватиме від 300 євро за місяць, квартири – від 1000 євро. Знову ж таки, більшість роботодавців забезпечують житлом на час роботи.

Тож, хоч у Німеччині платять більше, витрати там теж більші. Принаймні житло коштуватиме в два рази дорожче.

Поки українські робітники стають все затребуванішими на європейському ринку, в державі виникає серйозний дефіцит робочих рук. Заводи вимушені підіймати зарплати, аби утримати спеціалістів на роботі, та й це не працює. Через брак персоналу, вимоги до кандидатів стають нижчими, відтак падає і продуктивність.

Читайте:Польща запустила проект з безкоштовного працевлаштування українцівПольща спрощує процедуру працевлаштування для українців: що змінитьсяУ 2018 році Польща видасть українцям більше робочих візЗ іншого боку, прагнення людей більше заробляти – цілком природнє. Логічно, що заводчанину, який отримує в Україні 5-7 тис. гривень, краще виконувати ту саму роботу в Польщі і отримувати в два-три рази більше коштів.

Тим паче заробітчани – явище тимчасове. Більшість з них має на меті заробити гроші і повернутись в Україну, адже за декілька років їм вдається назбирати коштів на авто, нерухомість, навчання та ін.

Фото: dreamstime
Лілія Ященко
ФАКТИ
24.12.2018

 

 

Трудова міґрація з України є загрозою для її майбутнього, – Держдеп США